Працівники закладів культури  району та аматори художньої самодіяльності у п’ятницю святкували напередодні професійного дня. Цього року уперше і надалі їхнє червоне число на календарі  з 23 березня перенесли на третю неділю  травня. У залі РБК  культпрацівники у залі і на сцені – колеги взаємно вітають один одного.

Гарними і щири словами дякував за роботу винуватцям свята голова районної ради Андрій Недяк:   

– Культурне надбання Переяславщини – це скарб, яким треба уміло і дбайливо користуватися. А він у ваших руках, серцях та душах – носіїв і хранителів духовності нашого народу. Низький уклін за вашу відданість професії і старанну працю.

– Справжній золотий фонд нашого краю – це працівники культури, самодіяльні артисти, яких люблять не тільки прості глядачі. Наші колективи виступають по всіх-усюдах, їх впізнають і губернатор, і міністри, вони вас бачать і знають – це Переяславщина. Ви завжди усміхнені з піснею на вустах, та ми знаємо, що за цим – тяжка праця не завжди в гарних умовах і за достойну плату. Сподіваюся, невдовзі ваша праця таки буде адекватно оцінена, а нині бажаю здоров’я і щоб ваш ентузіазм не перегорав, – побажав Віктор Качкалда, заступник голови РДА.

Хто із нас не зустрічав у лісі чи серед сільської вулиці невеличкі колючі кульки, які дуже люблять молоко, а вночі тупотять, як слони. Так, мова йде про їжака.

Не так давно колюча тваринка забігла на садибу Онищенків, які мешкають у Стовп’ягах, і залишилася там жити на певний період. Їжачка запримітили доньки цього подружжя – Віта і Руслана. Він подружився з дівчатами, бо ті кожного вечора його підгодовували.   

– Вдень їжачка видно не було, а ось коли наставали сутінки, то він, очевидно, виходив на полювання, а також підкріпитися молочком, яке ми наливали в блюдце і ставили біля клумби у дворі, – каже Віта, 22 роки. – Їжак нас не боявся, але до рук не йшов. На подвір’я він приходив лише вечірньої доби в один і той самий час. Одного ранку ми помітили, що їжачок до нас не приходив – блюдце було заповнене молоком. З тих пір ми більше його й не бачили.

На відміну від інших тварин, їжак живе в гордій самоті. Він займає площу до двох гектарів в своє одноосібне користування. Поява на ділянці іншого їжака сприймається як вторгнення, і тут же починається активна боротьба по усуненню суперника. Не дивлячись на маленьке зростання, їжак воює до переможного кінця, пускаючи в хід не тільки голки, але і гострі зубки.

Ще їжак – лютий супротивник змій, і дорогою він їм ніколи не поступиться. Спеціально на змій він не полює, оскільки віддає перевагу в їжі дрібним комахам, черв’якам, мишам, також любить поласувати ягодами і яйцями птахів. Проте якщо змія заповзе на територію їжака, то бійки не минути. Отруйні зуби рептилії натикаються на голки, вона втрачає сили у виснажливій боротьбі, і по праву переможця їжак з’їдає здобич, залишаючи тільки голову з отруйними зубами.

Спілкуються їжаки за допомогою свисту, але розсердившись, вони починають бурчати. Живуть ці буркотливі істоти зовсім небагато, близько шести років.

Зимують їжаки наодинці. Іноді вони катаються в опалому листі, таким чином, наколюючи її на свої голки для того, щоб спалося м*якше. Спить їжак приблизно 127 днів.

О. М.

Поганий стан доріг змушує водіїв їздити по місту із мінімальною швидкістю, уважно вдивляючись в дорожнє полотно. На одному із таких ділянок я і запримітив цього великого равлика. Він діловито переповзав через дорогу. Звідки такий велетень до нас прибув не знаю. Знайомі стверджують, що нещодавно бачили іще більшого екземпляра.

В.Н.

Сьогодні, 18 травня, йдучи містом звернула увагу на різнокольорові оголошення, які майорять всюди: на автобусних зупинках, стовпах, парканах, фасадах будинків і офісів тощо. Ці оголошення свідчать про те, що до нашого міста приїхав київський цирк Шапіто. А також на них зазначено, що артисти виступатимуть під куполом цирку лише два дні.

Отож, цирк поїде, а оголошення, які згодом пошматає вітер, у Переяславі залишаться, бо коли там їх здеруть зі стін, парканів… Та й чому ми маємо прибирати за тими, хто навмисно захаращує наше місто? Невже на таких людей немає управи?... Якби ж у місті не було стендів для оголошень?.. Так є ж -- у районі автовокзалу, ощадбанку… Ось нехай би й клеїли циркачі, і не тільки вони, там свою рекламу. Так ні, виявляється їм замало цього, тому й ліплять свою макулатуру де кому завгодно. Для прикладу, на вул. Б. Хмельницького стоїть ошатна сучасна зупинка, а на ній приклеєний, поки що симпатичний, папірець. Якщо його вчасно не здерти, то згодом він висітиме вицвівший  від променів сонця, з обмитим після дощу текстом.

Ну й куди це годиться?...

О. М.