Архив Березень 7th, 2017

Рожевий, блакитний і синій: тенденції моди сезона весна-літо 2017

Рожеві сукні в моді

Рожеві сукні в моді

У сезоні весна-літо 2017 модельєри вирішили порадувати нас яскравими квітами і незвичайними колірними поєднаннями.

Головним кольором сезону був призначений рожевий і всі його відтінки. Особливо популярний буде цикламеновий відтінок, але і ніжно-бузкові і яскраво-рожеві теж будуть актуальні.

Синій колір актуальний цією весною

Синій колір актуальний цією весною

Другим за значенням кольором можна назвати блакитний. І тут особливо цікаво подивитися, з яким кольором його пропонують поєднувати. Зверніть увагу на поєднання блакитного з помаранчевим.

Також буде вельми популярний синій. Поєднується він з багатьма кольорами: з червоним, зеленим і фіолетовим – поєднання особливо актуальне в цьому сезоні.

Учні школи із села на Київщині стали призерами всеукраїнської олімпіади

Олександр Погребний та Ярослав Петренко після нагородження

Олександр Погребний та Ярослав Петренко після нагородження

Наприкінці лютого Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова проводив другу Всеукраїнську учнівську олімпіаду з графічної підготовки ім. В. Сидоренка. Учасники з усіх куточків України, а їх було 24, змагалися у розв’язанні 50 теоретичних завдань (тести) та у виконанні практичного туру. (більше…)

Від щирого серця вітаю вас із святом весни

8_bereznjaДорогі жінки, жительки сіл Лецьки, Вінинці,  Пологи-Чобітьки!

Від щирого серця вітаю вас із святом весни, любові та краси – Міжнародним жіночим днем 8 Березня! (більше…)

Дорогі, чарівні, ніжні, кохані жінки!

22803432Дорогі, чарівні, ніжні, кохані жінки! Прийміть найщиріші вітання з прекрасним святом весни і любові – Міжнародним жіночим днем 8 Березня!

Жінка – це тепло душі і рідної домівки, тепло рук і сонячних променів. Все найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, – пов’язане з жінкою. У цей день за будь-якої погоди сонячно від посмішок та весняних квітів. (більше…)

Адміністрація та трудовий колектив ПП «Євросем» вітають своїх жінок-пайовиків

8bereznaАдміністрація та трудовий колектив ПП «Євросем» вітають своїх жінок-пайовиків, жительок сіл Ташань, Положаї, Горбані, Мала Каратуль, Помоклі та Улянівка із найпрекраснішим святом весни – Міжнародним жіночим днем 8 березня! (більше…)

Від щирого серця вітаю зі святом прекрасних люблячих жінок

10Від щирого серця вітаю зі святом 8 Березня прекрасних люблячих жінок, які проживають у селі Пологи-Яненки (більше…)

Шановні наші прекрасні жінки-трудівниці

x8_Bereznya_.jpg.pagespeed.ic.YJvf7G_sNtШановні наші прекрасні жінки-трудівниці, жительки сіл Хоцьки, Циблі, Пологи-Яненки, Шевченкове

Від усього серця вітаю вас усіх зі святом Весни і Жінки – 8 Березня. (більше…)

Студент Переяслав-Хмельницького педуніверситету взяв участь у “Караоке на Майдані”

Головний редактор студентської газети “С.М.С.”, член Науково-студентського товариства ПХДПУ ім. Г. Сковороди Максим Левченко взяв участь у програмі “Караоке на Майдані”. Він виконав пісню Миколи Мозгового “Минає день, минає ніч”.

Аграрії Переяславщини із святом весни вітають чарівних жінок

22Аграрії Переяславщини  із святом весни вітають чарівних жінок: любих матусь, милих донечок та коханих

Хай миром, добром і здоров’ям повняться ваші оселі, в радості зростають діти, в пошані живуть матері. Хай доля буде щедрою на вірних друзів, любов та ласку.

За дорученням виконкому районної організації Аграрної партії України голова Юрій Павлушко

Вітаємо вас із святом весни, любові та краси

34017769e3348dce06226e23fab581f9Дорогі наші жінки: турботливі бабусі, ніжні матусі, кохані дружини, милі сестри! Від щирого серця  вітаємо вас із святом весни, любові та краси – Міжнародним жіночим днем 8 Березня!

Не випадково Міжнародний жіночий день відзначають на початку весни, коли природа прокидається після суворої зими, а разом з нею прокидається саме життя, прекрасне і неповторне. (більше…)

Прийміть найщиріші вітання із найпрекраснішим святом весни

8_bereznjaДорогі жінки! Прийміть найщиріші вітання із найпрекраснішим святом весни – 8 Березня!

Нехай посмішка лагідного сонця дарує вам міцне здоров’я, радість, весняний настрій, сімейний затишок, любов рідних та повагу оточуючих. (більше…)

Дорогі жінки! Щиро вітаю Вас із чарівним святом 8 Березня

22803432Дорогі жінки! Щиро вітаю Вас із чарівним святом 8 Березня – це свято сердечності, доброти і тепла (більше…)

Дорогі наші жінки! Прийміть щирі вітання зі святом

8bereznaДорогі наші жінки! Прийміть щирі вітання зі святом краси і ніжності – 8 Березня!

Серед усіх свят 8 Березня відзначається своєю особливою чарівністю і неповторністю, є символом сердечності, доброти, кохання, радості і тепла. Кожна жінка уособлює Весну, Любов та Красу. (більше…)

Дорогі жінки Переяславщини!

10Дорогі жінки Переяславщини!

Прийміть найщиріші вітання зі святом любові та краси – Міжнародним жіночим днем 8 Березня! У цей чудовий день серця всіх чоловіків країни зігрівають почуття особливої ніжності і поваги до вас: одвічних берегинь справжньої любові та родинного затишку. (більше…)

Вітаю із першим весняним святом

x8_Bereznya_.jpg.pagespeed.ic.YJvf7G_sNtЧарівних жительок сіл Сомкова Долина та Соснівка вітаю із першим весняним святом

Як весна несе красу й відродження природи, так і ви, любі жінки, прикрашаєте світ своєю присутністю, своєю роботою, турботою про родини. (більше…)

Вітаємо зі святом весни і кохання

22Переяслав-Хмельницька районна партійна організація ВО «Свобода» вітає наше прекрасне жіноцтво зі святом весни і кохання – Днем 8 Березня (більше…)

В містечку на Київщині знайшли та “декомунізували” ще один памятник

DSCN61082 березня міський голова Переяслава-Хмельницького (Київська область) Тарас Костін провів ІІ пленарне засідання чергової 32 сесії міської ради. Першим відповідно до закону про декомунізацію було прийнято рішення про демонтаж пам’ятного знаку борцям за радянську владу на Переяславщині, який свого часу було встановлено у скверику на розі вул. Покровської та Михайла Сікорського.

Цей пам’ятний знак виготовлено у вигляді каменю і якоїсь художньої цінності він не представляє. Тим більше, як сказала заступник міського голови Валентина Губенко, камінь давно облито фарбою. Так що сторонній людині навіть важко зрозуміти, чому він присвячений. Його балансова вартість 5 тис. грн. Прийнятим рішенням пам’ятний знак буде списано з балансу міського відділу культури і для подальшого використання чи то зберігання його передадуть НІЕЗ “Переяслав”.

Квітами, подяками вітали переяславок напередодні свята

DSCN6105Сьогодні, 7 березня, напередодні Міжнародного жіночого свята у Переяславі-Хмельницькому (Київська область) відбулися традиційні урочисті заходи. Обідньої пори зала засідань міської ради була переповнена переяславками різного віку — від зовсім маленьких — до ветеранів вже похилих літ. Святково одягнуті,DSCN6089 усміхнені жінки прийшли на запрошення міської влади.

Переяславки завжди були зайняті в найрізноманітніших галузях і досягали там значних успіхів. Зі святом весни від себе особисто, DSCN6101громади міста, депутатського корпусу їх привітали міський голова Тарас Костін та секретар ради Петро Бочарін. Крім побажань здоровя, благополуччя, завжди весняного настрою, наголошували на тому, що нинішній рік для громади міста особливий, адже Переяслав, як одне з найдавніших міст України, відзначатиме вже 1110 річницю від першої літописної згадки. Тож роботи і у владних структур, і уDSCN6091 всієї громади по підготовці до такого історичного ювілею дуже багато. Під схвальні аплодисменти всіх присутніх вони вручили тюльпани та нагородили подяками міської ради понад три десятки відомих в місті жінок, сред них Ганна Миколаєнко, Валентина Одинець, Галина Карпенко, Валентина DSCN6103Перегутова, Оксана Лисенко, Ольга Тесленко та інші.

Красивий концерт для учасниць свята підготували юні таланти нашого міста.

DSCN6095

Адміністратор “Синіх китів” виявився жителем Росії

 студентУ Миколаєві 18-річний студент-програміст Іван Бондар вивів на чисту воду адміністратора так званої “групи смерті”. Він разом з друзями вирішив боротися проти цих груп та навіть розіграв самогубство. Про це пише видання ТСН.

Іван Бондар кілька днів виконував завдання куратора. Однак не по-справжньому, він малював рани олівцем та фарбами. За три дні хлопець виконав усі 50 завдань.

Далі він мав скоїти самогубство, але й цей крок студентові вдалось зімітувати.

При цьому, під час усього листування студент з’ясував IP-адресу куратора. Він виявився із Росії.

Усю зібрану інформацію Бондар передав до кіберполіції.

Учасники клубу «Пам’ять серця» зустріли весну

Учасники клубу

Учасники клубу

Напередодні свята 8 Березня у клубі «Пам’ять серця» відбулася перша весняна зустріч. Членів клубу тепло зустрічали і запрошували до святкової зали студент-волонтер Леонід Шелест та волонтер з Берліну Маартен Форндамм. До виконання волонтерських обов’язків на святі приєдналися і друзі Маартена Якоб та Юстус, які приїхали у той день з Німеччини до нього в гості, йдеться на сайті міської ради.

Зі словами вітань до присутніх звернулися – керівник Переяслав-Хмельницького відділення Міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» Анелія Ковальська та заступник міського голови Валентина Губенко. Їх вітання були наповнені щирістю і повагою до кожної жінки, яка пережила страхіття і поневіряння, перебуваючи на примусових роботах в Німеччині в роки Другої світової війни. Вони побажали усім великого щастя, здоров’я, весняної краси у серцях, миру і процвітання нашій Україні. Членів клубу на святі також привітала генеральний директор центру по обслуговуванню одиноких та інвалідів Раїса Голованова. Подарунком для учасників зустрічі став виступ народного ансамблю «Весняний подих» цього ж центру. А Маартен Форндамм зіграв на скрипці німецькі та українські пісні.

Зустріч відбулася в рамках реалізації проекту «Служба медико-соціальної допомоги на дому, організація зустрічей та дозвілля жертв націонал-соціалізму в Переяславі-Хмельницькому із залученням їхніх родичів та волонтерської молоді», який фінансується Німецьким федеральним фондом «Пам’ять, відповідальність і майбутнє».

Жінкам дарували квіти й пісні

DSC_02837 березня в актовій залі райдержадміністрації зібралось близько сотні елегантно одягнених жінок, пахло різноманітними парфумами, на столі біля трибуни лежали букети тюльпанів. Напередодні свята чоловіки вітали жінок з весною, говорили щирі, красиві слова, лунала музика. (більше…)

Депутат міськради Владислав Юденко приймає громадян

Jv8SrEaPnq0Депутат Переяслав-Хмельницької міської ради Юденко Владислав Михайлович (Голова постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, архітектури, будівництва та комунального майна) повідомляє про організацію громадської приймальні та встановлення прийомного дня для громадян. (більше…)

У Київському зоопарку померла найстаріша бура ведмедиця

Бона

Бона

Ведмедиця Бона пішла з життя в 27 років

У Київському зоопарку померла найстаріша бура ведмедиця на ім’я Бона. Прожила літня вихованка звіринця 27 років. Про це повідомляє Київський зоологічний парк загальнодержавного значення на своїй сторінці в Facebook.

«Життя смугасте. А життя тварин підкорюється тим самим законам природи. На 28 році пішла від нас найстаріша бура ведмедиця Бона», — сказано в повідомленні.

У зоопарку зазначили, що в самому розпалі знаходиться активне весняне пробудження ведмедів і скунсів. Зовсім скоро відвідувачі зможуть побачити водних черепах, ящірок і жаб. Трохи пізніше, але вже найближчим часом, вийдуть до весняного сонця теплолюбні мешканці Африки — жирафи і страуси. А слон Хорас щосили гуляє по території звіринця. Компанію йому складають зебри, гієни, антилопи і леви. (більше…)

У центрі столиці помили Тараса Шевченка

Тарас Шевченко буде чистим

Кобзар буде чистим

У Києві почали готуватися до відзначення 203-ї річниці від дня народження Кобзаря.

У парку імені Тараса Шевченка столичні комунальники вже “причепурили” пам’ятник Кобзареві.

 

 

 

 

1488880351-4964 1488880351-5364

Запрошуємо на вечір “Шевченко і музика”

Шевченко

Брати Капранови вивели свій закон, який після Революції гідності отримав іще одне підтвердження.

Як уже повідомляв «Вісник», 2 березня наше місто відвідали відомі в Україні письменники та видавці, брати-близнюки Дмитро та Віталій Капранови (49 років). В районному будинку культури відбулась зустріч письменників із переяславцями. По закінченні вони продавали власні книги (ціна від 50 до 100 гривень), із задоволенням фотографувалися з охочими та роздавали автографи із побажаннями. Капранови відповіли також на запитання нашого кореспондента.
– Сюжет вашої нової книги «Забудь-річка» доволі цікавий: три чоловіки з однаковим прізвищем воюють в УПА, радянському війську та в німецькому. Що спричинило такий оригінальний сюжет?

Віталій та Дмитр Капранови

Віталій та Дмитр Капранови

– У нас, як і у багатьох людей, два діди. І один із них, так би мовити, неформатний.
– Це як?
– Один воював у радянській армії, а інший сидів у сталінських таборах. Причому за радянських часів той, що сидів, був не у форматі, за часів Незалежності України вони, так би мовити, помінялись ролями. Та якими б вони не були, але ж вони все одно залишаються нашими дідами. За нинішньої ситуації, коли йдуть бойові дії на Сході, питання «своїх-чужих» знову виходить на перший план. Цікаво, що роман «Забудь-річка» ми почали писати у 2012 році і аж ніяк не могли передбачити його нинішньої актуальності. Причому, аби зацікавити читачів, то жінкам кажемо, що це мелодрама, бо вони полюбляють читати лише про дві речі – про кохання та про любов, а чоловікам – що це бойовик, історичний роман на тлі мелодрами. Але і те, і інше є правдою. Все залежить від того, що для читача головне.
– Де і коли ви народилися?
– Ми народились у Молдавії. Свого часу бабуся, мамина мама, тікаючи від репресій, коли арештували діда, дійшла аж до Дубосар. Там сказала, що документи втратила, то їй виписали нові, за якими вона стала незаміжньою. І коли дід, відсидівши свій термін, повернувся із таборів, бабуся повідомила, що не може його офіційно прийняти, адже тривалий час приховувала своє одруження, а тут на тобі, раптом з’явився чоловік та ще й «ворог народу». То вони потайки, ночами, зустрічалися, живучи при цьому в різних кінцях Дубосар. Мама із татом навчались у одеському медичному. І коли настав час народжувати, мама приїхала до бабусі в Молдову. По закінченні навчання батьки отримали направлення у болгарське село на Одещині, потім із батьками переїхали в районний центр, а згодом перебрались в Очаків. Саме це місто ми і вважаємо своєю батьківщиною. Ми тут закінчили російську школу. Вищу освіту здобували спочатку у Свердловському політехнічному інституті, а згодом у Московському енергетичному інституті.
– І хто ви за фахом?
– Технічна кібернетика. Нас навчали запускати балістичні ракети, на щастя, це наше вміння не знадобилося.
У 1988 року ми одружилися з сестрами-близнючками і переїхали до Москви, де за іронією долі жили на вулиці Івана Франка. Працювали на різних посадах у фармацевтичному та виноробному бізнесі, отримали досвід керівної роботи. Там-таки, в Москві, ми пережили кооперацію, приватизацію, бандитизм, дві революції та інші «веселі» події. Як то кажуть, набралися життєвого досвіду по самі вінця.
– Ви чудово володієте українською мовою. У школі її не вивчали, то, можливо, вдома нею розмовляли?

Книга, яку презентували брати

Книга, яку презентували брати

– Мабуть, це прийшло саме по собі десь на рівні генетики. На початку 90-х у Москві організувався потужний український діаспорний рух. Ми активно тусувалися із земляками, навіть видавали московську українську газету «Тинди-ринди» та журнал української фантастики «Брати». Тоді ж взялися за перо і почали писати свою першу книжку «Кобзар 2000». Писали 10 років, дописували вже у Києві, куди перебралися 1998 року. Причина переїзду банальна – ми не бачили можливостей реалізації себе як творчих людей у Росії. Українці мають жити в Україні.
Опинившись у Києві 1998 року, ми застали тут книжковий голодомор. Видавництва не видавали українських книжок, книгарні їх не продавали. Звичайно, не можна було й думати про те, що хтось видасть нашу книжку.
Тож мусили стати і видавцями, бо просто ніде було видати українське. Згодом ми зрозуміли, що друкувати українську книгу – це не бізнес, а політика.
– Подейкують, що вам вдалось відкрити закон братів Капранових. Можна детальніше почути про нього?

Переяславці разом із гостями

Переяславці разом із гостями

– До наших рук потрапили дані про кількість бібліотек у регіонах України. Наступним джерелом інформації став сайт Центрвиборчкому про кількість виборців у тих-таки регіонах. І оскільки з дитинства маємо схильність до цифр, то поділивши одну на цифру на іншу, ми легко отримали питому кількість бібліотек у розрахунку на 10 тисяч виборців. І як з’ясувалось, Віктора Януковича на виборах підтримали ті регіони, де була найменша кількість бібліотек. А після Революції гідності наш закон підтвердився наступними подіями. За нашими підрахунками, найменше бібліотек було в Севастополі, Луганську і Донецьку. Питання до вас: де тепер стоять російські танки?
Бесіду вів Володимир Набок

Як поділити землю для атовців, якої на всіх не вистачає?

Нещодавно на останній сесії Переяслав-Хмельницької міської ради (Київська область) в ході розгляду блоку

Павла Щоголя запевнили, що не ставлять під сумнів заслуги військових

Павла Щоголя запевнили, що не ставлять під сумнів заслуги військових

земельних питань депутати повернулися до проблеми, що виникає вже не вперше. Нові земельні ділянки у місті зараз надаються лише учасникам бойових дій, переважно атовцям. Заяви на їх отримання написали як місцеві, так і не місцеві жителі. Як пояснив голова постійної депутатської земельної комісії Владислав Юденко, відповідно до Конституції всі громадяни України мають право на отримання земельних ділянок там, де вони хочуть. І спочатку земельні ділянки у місті атовцям надавали як місцевим, так і не місцевим. Проте з часом ситуація склалася так, що всіх заявників могло бути більше, ніж вільних ділянок. Тож деякі депутати запропонували надавати ділянки лише атовцям з числа жителів міста. Таку позицію підтримали не всі, але більшість, мотивуючи, зокрема, і тим, що нібито є випадки, коли атовці беруть по кілька ділянок в різних містах та областях.

З іншого боку така позиція неабияк обурила багатьох колишніх учасників АТО, причому як переяславців, так і не місцевих, особливо жителів нашого району. Головним аргументом, з яким вони не раз зверталися на сесіях до депутатів, було те, що на Схід їх відправляли всіх разом, в окопах вони були всі разом, і захищали всю країну разом. “І там нас ніхто ніколи не ділив, чому ж зараз почали ділити?” – наголошували вони. Невирішеність цієї дилеми призвела до того, що цього разу до Переяслава приїхав заступник командира 43-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Павло Щоголь. Зі своїм баченням він виступив на цій сесії.

Сказав, що бригада з усім особовим складом відноситься до переяславського гарнізону. На фронтах перебуває ще з 2014 року. В її складі є і військові, які свого часу залишили Крим, щоб продовжити служити Україні. І там вони залишили і будинки, і землі, і все майно.

– Забрали лише дітей і зараз не мають нічого, – наголосив. – Це – знедолені люди, і ніяких мільйонів, як всі кажуть, вони не заробляють. А коли починається таке от ділення на “наших” та “не наших”, то хотів би запитати, кого ми взагалі захищаємо? Якщо ми не ваші, скажіть мені це в очі, я передам це хлопцям на фронті, з якого щойно приїхав.

Разом з тим він подякував переяславцям за гуманітарну допомогу, яку його підрозділу було надано ще перед новим роком. Також запросив бажаючих учасників засідання приїхати на полігон, щоб особисто відчути наскільки важке життя в окопах.

В обговоренні цього виступу немало депутатів дякували заступника командира за його мужність тощо. Та особливо наголошували на тому, що ніхто не ставить під сумнів їхні заслуги і у Переяславі землю для військових не жаліють, але проблема в тому, що на території міста вільних ділянок мало. Так головний архітектор міста Ганна Степаненко поінформувала, що у її відділі ще не оброблених заявок на земельні ділянки на час проведення сесії було 248. З них 144 подали переяславці, а 104 – не переяславці, а вільних земельних ділянок залишилося лише 100. Ще, за її словами, на території міста є два квартали, де детальні плани поки що не розроблені. Щоб їх розробити потрібен час, а земельних ділянок там буде близько двох десятків.

Також в ході обговорення вносилися пропозиції більш ретельно розглядати кожну заяву, знайти механізм, щоб знати чи не отримував заявник ділянки вже десь в іншому місці, з іншого боку – і більш уважно надавати ділянки. На останньому наголосила депутат Лідія Оверчук. За її словами, був випадок, коли атовцю надали земельну ділянку на вул. Петропавлівський, де вже жили люди.

Постало питання і про черговість надавання ділянок атовцям. Деякі депутати запитували, чому трапляється так, що надають ділянки тим, хто подавав заявки у 2015 році і не надають тим, хто подавав їх ще у 2014-му? За словами головного архітектора, це буває тому, що не всі заявники вчасно надають повні пакети документів. Скажемо, якщо людина ще в чотирнадцятому році подала заяву, але досі з якихось причин не донесла інших необхідних документів, то її заява так і лежить. Земельні ж ділянки надають тим атовцям, які зібрали всі необхідні документи, хоч свої заяви і написали, можливо, пізніше. З цього виходить, що заявникам слід цікавитися проходженням своїх земельних питань.

На цьому ж сесійному засіданні теж надавали ділянки багатьом атовцям, і не лише місцевим. Наприклад, депутати проголосували за виділення ділянки і Сергію Зікратому, який особисто був присутнім на засіданні. Розповів, що брав участь у боях під Дебальцевим, де і був поранений. Зараз прописаний у військовому містечку у Дівичках і немає поки що власних ні будинку, ні квартири, ні земельної ділянки.

Будьмо енергоощадливими!