ЮРІЙ БОБРОВНІК: «Немає грошей – біда, а з грошима теж не легше». Про районний бюджет.

Передісторія. У 2016 році в бюджеті Переяслав-Хмельницького району, так само як і в більшості сільських, почали з’являтися гроші. У районі перевиконання за перше півріччя склало 15 млн. грн. Проте внаслідок того, що бюджет у грудні був зверстаний з фінансовою недостачею у 3 млн. грн., яку тодішній голова районної державної адміністрації (далі РДА) не визнавав, за 8 місяців вона виросла до 8 млн. Тоді у бюджеті не доклали гроші на заробітні плати бюджетникам й до того ж ті підвищення по заробітній платі та підвищення вартості комунальних послуг розкачали цю фінансову яму до 8 млн. Проте, на «верх» тоді відзвітували, що все у нас добре. І замість вибивати в обласному бюджеті цільову субвенцію на заробітні плати, то голова РДА тоді вирішив пересидіти. Хоча крісло вже тоді під ним хиталося і він це добре розумів. Якщо у когось складається враження, що я критикую Григорія Івановича, зовсім ні! Були в його керівництві й позитивні моменти.  Наприклад, він встановив тепловий лічильник у приміщенні районної ради, що дало відчутно зекономити. За його ініціативи при вході у приміщення районної ради з’явилися прапори та портрет Тараса Шевченка, що доволі патріотично. Що ще? Не пригадаю. Якщо хтось ще щось згадає, прошу розміщувати в коментарі до цієї статті на Facebook і на сайтах інтернет-видання «Новий Погляд» та «Вісник Переяславщини».

Тож 10 серпня ми закрили ці 8 млн.грн. з цього нового власного перевиконання. Коли б могли додатково 3 млн.грн. використати для розвитоку сіл, медицини та освіти. За умови, що хтось би зміг вибити субвенцію у 3 млн. грн. А робити це мав тодішній голова РДА, бо ми не маємо депутатів обласної ради. Чому? Бо наші виборці не обрали. А чому не обрали? Через те, що місцеві гетьмани не домовилися між собою. Точніше, дійшли згоди, але під час виборчої кампанії робили все не так як домовилялися. І звісно ж виборці в плані вибору до обласної ради не порадували теж, хоча в мене особисто щодо їх мудрості в цьому напрямі були надії.

Але повернімося до бюджету. Як розподілили решту? Решта – 7 млн. Буду оцінювати з позиції чи відчують цю користь на собі громадяни району.

Отже, звідки взялися ці додаткові гроші? Приблизно 6 млн. 600 тис. грн. надійшло від податків із заробітних плат військових, що розквартировані у селі Дівички 1. Ми, в свою чергу, направляємо 500 тис. грн. як шефську допомогу частині для облаштування місць проживання військовослужбовців. У тому числі й контрактників, що йдуть служити із нашого району. Також фінансово обіцяємо відремонтувати дорогу Дівички-Дівички 1. А решту 9 млн.грн – це податки від діяльності всіх решти суб’єктів господарювання. Для прикладу, «Нива Переяславщини» – приблизно 600 тис. грн., ПП «Соснова» – 163 тис. грн., ТОВ «Євросем» – більше 300 тис.грн., « Укрпромпостач 95» орієнтовно сплачує 460 тис. грн., а решта ж – це відрахування від заробіних плат вчителів, лікарів госпіталю та всіх інших господарств, хто офіційно працює в районі.

Про ефективність. Вперше в історії окремим рядком гроші отримала дитячо-юнацька спортивна школа в сумі 52 тис. грн. Хоча їхня потреба на решту пів року орієнтовно 90 тис. грн. Школа знаходиться в структурі районного відділу освіти та фінансувалася виключно у форматі штатних одиниць. Тобто заробітна плата і все. Відрядження, спортінвентар – за кошти спонсорів та батьків. Кому має стати легше? Дітям (точніше їх батькам), що там займаються. Згідно документів у районі їх там займається 150-180 чоловік. У грудні ж перевіримо,чи стало легше та результативніше в них.

Щодо центральної районної лікарні (ЦРЛ) виникло найбільше дискусій. Мовляв, скільки не виділяємо грошей, а віз й досі там. У районі новий керівник РДА проводив аудит. За словами уповноважених посадових осіб, керівництво ЦРЛ єдине, яке відмовляється надавати звіт для проведення аудиту. Навіщо звіт? Щоб з’ясувати, який там реальний стан справ. У Європі щоквартальний звіт мед установ, це звичайна практика. Американські та європейські лікарі намагаються у плані фінансів бути максимально прозорими, щоб громадяни розуміли, які є досягнення, а чим ще медицину потрібно підтримати. У нас же, можливо, медики будь-який новий звіт, сприймають як чиюсь спробу, щось «нарити» проти них. І медики і ми маємо, зрозуміти, що звіт, який би він не був, це завжди добре, і це є документом для висновків та прийняття рішень. Бо, лише розуміючи всі деталі розвитку переяславської медицини, ми всі разом, і з можемо побачити перспективу розвитку галузі в регіоні.

Не мало хто з депутатів виступав, що ЦРЛ потрібно видати не менше 5 млн. Інші ж говорили, що половину потрібно передати в центр первинної медичної допомоги, тобто у ФАПи. Тож після довгих дискусій, було виділено 150 тис. грн. на ремонт пересувного флюорографа. Тепер виявляти хвороби лікарі зможуть у селі безпосередню. Наче й лікарям комфортно буде і селянам не потрібно їхати в місто.

Окрім того, передбачили 500 тис. на придбання сучасного цифрового рентген апарату. Але з тієї ситуації, яка виникла навколо тендерної комісії, ми розуміємо, що раніше ніж наприкінці 2016 чи до початку 2017 року нам його не бачити. Тому громадяни ще поки нічого не відчують.

53 тис.грн. виділили на ремонт операційної та передопераційної, 40 тис.грн. для будівництва дороги, що веде до екстреної допомоги в напрямку до вул.. Героїв Дніпра. Надіюсь, стане комфортніше працювати лікарям, а «швидкі» будуть швидше довозити хворих хоч на кілька хвилин.

Для ЦРЛ 50 тис. та 40 тис. грн. для центру первинної медико-санітраної допомоги на придбання м’якого інвентарю. Як пояснили нам, це постільні комплекти. Тобто хворі повинні мати чисту постіль і матраци, подушки, бо ще 10 тис.грн. виділили на миючі та дезінфікуючі засоби. Хтось скаже, що мало, але шановні, це ми додатково додаємо до того бюджету на 2016 р, що був прийнятий у грудні 2015 р. Тобто всі суми отримуються додатково.  На жаль, мені в різні роки довелося лікуватися на стаціонарі в Яготинській, Березанській, Баришівській та Переяслав-Хмельницькій лікарнях. У всіх постіль була «стрьомною». Тому приходив зі своїм комплектом, як і більшість «колег» по палатах. Тож ЦРЛ ми розвиваємо у цьому напрямі, але прошу не хворіти. Також для ЦРЛ додатково виділили 80 тис.грн. на придбання аналізатора, 100 тис. грн. на придбання приліжкового монітора та кондиціонера для реанімації. І 100 тис.грн. на ремонт дорожнього покриття після ремонту теплотраси в ЦРЛ. Сам же ремонт теплотраси обійдеться у 200 тис.грн. та 86 тис. грн. на заміну дверей в інфекційному відділенні. Щодо теплотраси виникла гостра дискусія, адже тепло постачає до лікарні приватна компанія, що «вскочила» у ринок в останні дні керування в.о. районом Юрія Клименка (2014 р.). У чому там проблема? По-перше, договір підписаний не дуже вигідний для ЦРЛ. По-друге, тепловий лічильник знаходиться відразу поряд із котлом і район платить за те тепло, яке виходить із котла, але не те, що заходить до приміщень відділень. І нібито керівництво фірми не дуже хоче встановлювати теплові лічильники в приміщеннях, бо потім енерговитрати при транспортуванні тепла будуть їхніми проблемами. Минулої зими активісти громадської ради при РДА кілька разів намагалися зафіксувати факт холоду в приміщеннях ЦРЛ. Бо були пориви теплотраси і, за словами активістів, хворі мерзли. Мене особисто запрошували на одну таку «вилазку», проте термометри в той момент в палатах фіксували температурну норму. Виділяємо 50 тис.грн. на електрокотли в центр первинної медичної  допомоги. Тільки от до яких сіл – так і не зрозумів. Також на ремонти в ЦРЛ ліфтів, приміщень, метрологічне обстеження, на ремонт медаапартури 150 тис.грн.,на заміну вікон у терапевтичному корпусі – 200 тис.грн.

Витрати для ЦРЛ і потрібні, логічні, але чи оцінять це хворі? Чи лікарі?  Думаю, восени потрібно їх буде запитувати. Ті, хто не хворітиме і не працює в ЦРЛ нічого позитивного не побачать. Щоб вони побачили, їм потрібно проводити екскурсі. Інакше й вони не зрозуміють, що їх податки витрачені раціонально чи ні. До речі, в ЦРЛ лікуються й жителі міста, але місто зі своїх перевиконань жодної копійки в ЦРЛ не вкладає. Лише пропускає медичну субвенцію через свій рахунок із обласного бюджету. Проте, ЦРЛ зареєстрована в місті і всі податки йдуть до міста від діяльності установи, як і від центру професійно-технічної освіти (ЦПТО), який останній рік фінансується містом. Тому закиди в тому, що район не фінансує ЦПТО логічні, але маємо те, що маємо. Це так, ремарочка для міських депутатів на закиди, що в ЦПТО навчаються діти з району. В цій ситуації висновок один -об’єднуватись потрібно в одну велику громаду. І всі ці питання та закиди знімуться.

Освіта додатково отримає 1 млн. На дизпаливо – 158 тис.грн., журнали класні – 30 тис., запчастини до автобусів – 80 тис., поточний ремонт шкіл – 100 тис., кухонний інвентар – 80 тис., поточний ремонт садочків – 20 тис., кухонний інвентар у садочки – 30 тис., плита в дитсадок села Циблі – 15 тис., холодильник у дитячий садок с. Студеники – 15 тис., твердопаливний котел для дитсадочка в Помоклі – 20 тис. і ще 13 тис. на його встановлення. Також на придбання підручників – 70 тис., заміну вікон у спортзалі школи  в с. Циблі – 200 тис. в школу с. Лецьки фінансово запланували заміну вікон на 150 тис., встановлення котла в НВО с. Ковалин – 80 тис.грн.

Тому виникає запитання: чи варто батькам складатися на ремонти? Звісно, гроші надійшли у серпні і якщо батьківські комітети вже зібрали кошти на ремонти і вони проходили у червні-липні, то тоді, шановне панство ,батьки-виборці, поцікавтесь у директорів шкіл чи вони додатково в серпні на ремонти отримали гроші. Якщо отримали, то на які саме ремонти вони пішли. У цьому питанні чекаю від Вас зворотного зв’язку. І не лише я, але й все районне керівництво.

На початку року на ім’я голови районної ради надійшли заяви від батьків сіл Дівички та Дем’янці (у Дем’янцях звертався навіть директор) з проханням перевести їх садочки з формату роботи сезонних у цілорічні. Що для цього потрібно? Потрібно зробити опалення. Тобто оплатити з бюджету проект, закупку відповідного обладнання та роботу. У середньому потрібно від 300 до 500 тис грн. на кожен садочок. Ці питання обговорюються, проте не знаходять підтримки на рівні керівника відділу освіти району. Тому я особисто прошу батьків звернутися до останньої з проханням надати депутатській «постійній комісії районної ради з питань освіти, культури, спорту, національного та духовного відродження» всі необхідні розрахунки, щоб ми, депутати, могли прийняти відповідне рішення. У вересні передбачається ще перевиконання бюджету, дивись, і проголосують депутати.

Приписів від «Київоблагазу» район назбирав, а ж на 170 тис. грн. Що там за проблеми ми депутати, на жаль, не знаємо. Можливо й «Київоблагаз» там розгулявся у стилі  «а-ля тут у вас все не за правилами». Таких приписів у кожному районі області і дивись вже у когось новий Мерседес.

2 млн. грн. виділяємо на ремонт доріг, і ще 2 млн. грн. передбачається на ремонт із державного бюджету. У попередній статті я писав, що район не знає як їх освоїти, щоб нікого не посадили. Тобто за цільовим призначенням використали кошти ті, хто їх має право освоювати. І за тиждень нібито рішення знайшли. Буде підписана трьохстороння угода про ремонт доріг між головою РДА, обласним автодором, Переяслав-Хмельницьким відділення обласного автодору. Після чого кошти перераховуються в область із нашого місцевого бюджету. Спочатку ремонтуємо по угоді один якийсь напрямок міжсільських доріг. Потім перевіряємо якість виконаних робіт, фіксуємо терміни виконання, а далі, відповідно, по такій методиці ремонтуємо інші дороги району. Звісно, мова йде про ямковий ремонт. Хто має відчути покращення? Водії приватних авто, швидкої, пожежної, маршрутних автобусів, їх пасажири. Коли мають ремонтувати? Серпень-вересень, а не як минулі роки, коли дощі й сніги. Чому саме 2 млн.грн.? Найбільшу суму, яку освоювала наша дорожня служба у цьому році в липні – це 1,5 млн. грн. Це були переважно ремонти доріг чи під’їзди до установ та господарств за приватний рахунок. На початок року було виділено 800 тис.грн. на ремонт доріг. У яких селах витратили ці 800 тис. чіткої відповіді не отримали. Лише було озвучено, що гроші надійшли до сіл Лецьки та Виповзки. Чому саме їм, а не всім потроху? Таке було рішення попереднього голови РДА. А  2 млн., бо більше в бюджеті поки що немає.

 Вперше виділили 50 тис грн. на придбання нових книг у сільські бібліотеки. Із переліком книг, що придбають Ви можете ознайомитися на фото. Користь? Все залежить від того скільки громадян відвідує сільські бібліотеки. Реально там буде по кілька нових видань на одне село. Тому користь від патріотичної просвіти селян проявиться у середньостроковій перспективі.

Нагадаю, що питання розподілу перевиконання ми депутати розглядали два пленарні засідання. Чому так сталося? Тому що вперше район отримав такі додаткові надходження і відповідно пропозицій у стилі «а давайте» було більше, ніж грошей. Чому виникають ці «а давайте»? На жаль район і досі немає чіткої власної програми розвитку, зміст якої хоча б 30% виборців розуміли і усвідомлювали, що чекати в районі через кожного наступного року. Ні, у нас є головна програма соціально-економічного розвитку, проте навіть 10% депутатів району її не читали, але прийняли. Бо якби прочитали, то не голосували б. Доопрацьовувати її потрібно тому, бо прийнята так, м’яко кажучи, «ні про що». Хто її має розробити? Звісно ж фахівці. У районі таких немає. Де їх взяти ? Або замовити ці послуги в Києві, можливо за кордоном, якщо самі не можемо. Тільки от біда, при утвердженні бюджету на 2016 р., ми не виділили ні копійки на документ, реалізація якого може змінити якість життя наших громадян. Сільські депутати навіть не чули про існування тієї недосконалої програми соціально-економічного розвитку. Чому не чули? Бо голосують за бюджети сіл, які практично ніяким боком не пересікаються із районним IMG_20160815_131112бюджетом.

проект що вносився выд РДАЩодо решти коштів, вони пішли та бюрократично-технічні речі, від яких платникам податків не холодно, не жарко.

Чому ми проголосували за саме такий розподіл коштів, бо більша половина коштів таки піде на користь громади. Звісно, в стилі проїдання. Значної матеріально-технічної бази ми не створюємо, оскільки не заснували жодного комунального підприємства. Адже вперше, коли люди відчувають, що у них все більш-менш добре відбудеться тоді, коли IMG_20160815_131127приходить заробітна плата. Ми ще поки не навчилися щопівроку створювати за кошт місцевого бюджету нові робочі місця.

До речі, сільські ради у свої бюджети теж отримали перевиконання в середньому від 100 до 200 тис. грн. Правда не всі.

І наостанок. Якщо Вас щось не влаштовує? Не мовчіть! І не бійтеся, бо бюджет – це гроші не державні, а Ваші. Просто Ви їх добровільно-примусово відрахували на загальні цілі. І тому контролюйте їх використання так само добре, як і свій гаманець.

 

Депутат Переяслав-Хмельницької районної ради Юрій Бобровнік, фракція «Солідарність».

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.


Дизайн: Lifestar