Показна очевидність буває такою оманливою

Перша сторінка, вівторок, 13 червня

Перша сторінка, вівторок, 13 червня

На недільному базарі приміряю взуття. До продавчині підходить літня парочка. Привіталися, обмінялися кількома фразами, і подружжя пішло далі.
– З цією Галею колись жили разом у фабричному гуртожитку. Вона з наших хоч і останньою заміж вийшла, зате чоловік – золотий! Коли не побачу, то все попід ручку ходять! Вона за ним, мабуть, як у Бога за пазухою… А тут за базарами світу не бачиш! – жінку чогось потягло на відвертість із незнайомкою.
– Та воно ж так, у кожного своє життя… – кажу багатозначну і йду.
Через якийсь час підходжу до машини і бачу поряд ту саму парочку. Вони складають покупки у свої «Жигулі». Чоловік знервовано копирсається у сумці й бурчить: за таке сало дорого заплатила, і огірки не дуже свіжі. Чую, ще з якоюсь покупкою дружина не вгодила. Жінка, зіщулившись, лише кілька слів промовила на виправдання, чим ще більше розпалила «золотого» чоловіка.
Оце, виходить, таке життя за пазухою? А де ж він був у той час, коли жінка купувала продукти?
Може, я не дуже розуміюся в житті і людях, але одне знаю точно: показна очевидність буває такою оманливою…
Валентина БАТРАК

835 total views, 2 views today

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.


Дизайн: Lifestar