У Переяславі пройшов перший форум музейних працівників. І, очевидно, – не останній

Реєстрація учасників

Реєстрація учасників

У понеділок, 3 липня, до нашого міста завітали представники музейної справи зі всіх куточків України. Саме в Переяславі впродовж трьох днів працював перший Всеукраїнський музейний форум приурочений до 1110-ї річниці першої літописної згадки про наше місто. Його організаторами виступили Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, НІЕЗ «Переяслав», Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди та Переяслав-Хмельницька міська рада.
Перед офіційним відкриттям форуму, розповідаючи про мету зібрання, доктор

Перший день роботи форуму

Перший день роботи форуму

технічних наук, президент Асоціації музеїв технічного профілю та співголова оргкомітету форуму Леонід Гріффен, 81 рік, зокрема зауважив:
– Міжнародна практика музейної справи знає чимало форм співробітництва, обміну досвідом, комунікації між музеями. Це різноманітні конференції, симпозіуми, конгреси, стажування, семінари, практикуми, конкурси, бієнале, фестивалі. Зокрема, на базі Дніпропетровського національного історичного музею стараннями його директора Надії Капустіної, починаючи з 2005 року, провели чотири всеукраїнські музейні фестивалі. Проте сучасні виклики змушують музейних працівників дещо змінити формати своїх зустрічей. Тож і виникла ідея провести Всеукраїнський музейний форум. На ньому працівники музеїв зможуть поспілкуватись, ознайомитись з досягненнями у цій царині та обговорити

Перший день роботи форуму

Перший день роботи форуму

нагальні проблеми. Під час форуму буде проведена науково-практична конференція, організовані круглі столи з окремих проблем музейної справи, лекції та майстер-класи провідних діячів музейної справи та науковців, тематичні виставки. Загалом до Переяслава приїхали 190 музейників. На виступи із найнагальніших музейних проблем уже записалося 112 осіб. Відчувається, що люди переймаються проблемами та нинішнім станом музеїв.
– Леоніде Олександровичу, а чому місцем проведення вибрано Переяслав?
– Ні для кого не секрет, що неофіційно столицею музеїв в нашій державі вважають

Гості з цікавістю оглянули експозицію меморіального музею Заболотного

Гості з цікавістю оглянули експозицію меморіального музею Заболотного

саме Переяслав. Тож де, як не тут проводити всеукраїнські форуми.
– Ви кажете «форуми». То і всі наступні прийматиме наше місто?
– Є така думка. На цьому зібранні ми хочемо лише визначитись, із якою періодичністю їх проводити. Я схиляюсь до думки, що це має бути один раз на три роки. Це не буде заважко і для міста, і для заповідника, а також буде певний час для виконання рекомендацій чи рішень форуму.
– Що мають отримати учасники форуму в підсумку?
– Перш за все, це спілкування із колегами. Розсилаючи запрошення до участі у форумі, ми запропонували всім учасникам завчасно надіслати свої виступи. Тож до початку форуму ми уже надрукували всі доповіді в єдиному збірнику. Також за результатами пленарного та секційних засідань будуть розроблені рекомендації, які ми надішлемо усім учасникам форуму.
– У якому режимі будуть працювати музейники на форумі?
– Зранку – пленарні засідання, робота в секціях, круглі столи, після обіду – знайомство із музеями Переяслава.
У середу, 5 липня, форум завершив свою роботу. На загальному засіданні його учасники прийняли резолюцію, в якій, зокрема, зазначено, що наступний має відбутися через три роки. Місце його проведення визначать найближчим часом.

Подяку від міської ради отримує Леонід Гріффен

Подяку від міської ради отримує Леонід Гріффен

Також вирішили звернутися до міністерства культури України з проханням не самоусуватися, а долучатися до участі у подібних зібраннях музейників. Оскільки музеї та заповідники є хранителями історичної пам’яті народу України, зберігачами національної культурної спадщини, необхідно на законодавчому рівні оголосити мораторій на закриття музеїв та закріпити за ними земельні ділянки та території, на яких вони знаходяться. Загалом у резолюції нараховується більше 40 пунктів, які стосуються діяльності музеїв. Усі охочі детальніше можуть з її текстом познайомитися на офіційному сайті форуму.
Учасники форуму висловили вдячність міській раді, університету ім. Г. Сковороди та НІЕЗ «Переяслав» за якісну організацію та проведення цього зібрання.
На завершення заступник міського голови Валентина Губенко вручила подяки організаторам форуму Леоніду Гріффену, Віктору Коцуру та Олексію Лукашевичу. Вшановуючи пам’ять засновника переяславських музеїв, учасники заходу відвідали Заальтицьке кладовище та поклали квіти на могилу Михайла Сікорського.
Юрій Нагулко: «Над циклом я почав працювати після подій на Майдані»

Художник Юрій Нагулко

Художник Юрій Нагулко

Першого дня роботи форуму у двох великих аудиторіях університету відкрили виставку картин «Код нації» Заслуженого художника України Юрія Нагулка, 62 роки. Картини цього художника не раз виставлялись у відомих галереях Європи та Америки. І ось у переяславців та гостей, які приїхали на форум, трапилась унікальна нагода на власні очі побачити твори митця. На превеликий жаль виставка працювала лише три дні на час проведення форуму, тож широкому загалу з нею не пощастило ознайомитися. Спілкуючись із журналістом «Вісника», Юрій Олександрович зауважив:
– Коли організатори мені запропонували показати свої роботи у Переяславі, відразу погодився. Річ в тім, що я кілька років тому довідався, що моє коріння –саме із Переяславщини. Мої пращури служили в Переяславському козацькому полку, а коли полк розформували, вони перебрались на Волинь.

Під час відкриття виставки

Під час відкриття виставки

– За освітою ви інженер, як сталось, що почали малювати?
– За освітою інженер, а за покликанням – художник. Малювати почав, мабуть, років із трьох і увесь час мріяв стати художником. Проте, коли закінчив школу, та постав вибір, де отримувати вищу освіту, батько мені сказав, що у Радянському Союзі я ніколи не стану хорошим художником, тож не варто і пробувати. У 1977 році, закінчивши інститут інженерів водного господарства, більше десяти років працював за спеціальністю, але тяга до пензля не давала спокою. Тож, полишивши інженерську діяльність, став малювати.
– Що спонукало і як давно ви почали працювати над циклом картин під назвою «Код нації»?
– Над циклом я почав працювати у 2014 році після відомих подій на Майдані. За натурою я глибокий оптиміст і знаю, що з нашою країною буде все добре і те, що ми переживемо сьогоднішні часи, я навіть не сумніваюся, адже ми вже пережили набагато важчі. Аналізуючи історію України, яка була розірвана на шматки різними імперіями та змогла зберегти свою мову,

"Чумацький шлях"

“Чумацький шлях”

свою культуру і свій етнос, приходиш до переконання, що всі ми – один згуртований народ. І у нас це відчуття закладено в крові, десь там на генному рівні, і ніяка сила не зможе це витравити. Тож і ідея циклу полягає в тому, що генна пам’ять не вмирає, а передається із покоління в покоління – від пращурів до нащадків. Але не можна сказати, що цикл завершився – робота триває і нині.
– У вас доволі своєрідна техніка живопису і цікава кольористика. Цей стиль має якусь назву?
– Я його називаю абстракцією реальності. Якщо він подобається глядачеві, то я дуже радий тому.
Володимир Набок

645 total views, 1 views today

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.


Дизайн: Lifestar