Чи смакує вам сало?

Здавна вважають, що кожен українець просто зобов’язаний любити сало. Це, певно, головний наш національний делікатес. З нього готують багато різноманітних страв, про нього існує немало прислів’їв та приказок. Втім, останнім часом на базарах сало значно подорожчало – майже до ста гривень за кілограм. Чи відмовляться через це переяслачани від традиційного продукту, цікавилися журналісти «Вісника».

Надія Іщенко, 53 роки, с. Циблі:

– У моїй сім’ї сало люблять всі, але найбільше, напевне, я. Найкраще мені смакує мерзле. Особливо смачно його їсти із молодим часником та помідорами. А ось чоловік, донька та зять люблять варене сало із банки. Я його закриваю так: сало із м’ясною проріззю або підчеревину ріжу на шматки і 30 хвилин варю в розсолі. У розсіл додаю часник, лавровий лист та перець горошком. Готове сало складаю в стерилізовані банки, заливаю розсолом, закриваю металевими кришками. Сало вже давно не купувала, бо ще є зі свого кабанчика. На базарі в нашому селі воно коштує понад 70 грн за кілограм.

Олена Бечко, 59 років, місто:

– Я дуже люблю сало – і свіже, і заморожене. Особливо з огірком чи перцем. Але за станом здоров’я мені треба їсти поменше жирного. І моя родина проти сала, засмажки. Хоча я знаю, що в невеликій кількості свіже сальце навіть корисне.  Сала давно не купували, доїдаємо запаси з морозилки. Тому й не знаємо, яка його ціна зараз на базарі.

Тетяна Буркацька, 18 років, с. Студеники:

– Сало дуже люблю, особливо перемелене у м’ясорубці із часником та кропом. Намазуєш на житній хліб – смакота! Також люблю сире сало, натерте спеціями. Дуже подобається смажене із цибулею та картоплею. Звичайно ж, із задоволенням смакую підчеревиною. Набрати вагу не боюся. Навпаки, вважаю, що занадто худенька і можна трохи поправитися.

Через зростання ціни не переживаю, адже вирощуємо свиней у бабусі. Раніше були лише звичайні свині, уже їх немає, зате є двоє «в’єтнамців». Наїдку з них не так і багато, але ж яке смачне сало!

Людмила Недбайло, 38 років, с. Гланишів:

– Без сала українцеві нікуди. Сало у нас своє – тримаємо порося. Частину зберігаємо в морозилці, а хтось любить присолене, то для нього – в банках. Використовуємо багато для засмажки – і для картоплі, і до перших страв. Родичі з Києва, як приїдуть, то так і нахвалюють: «Ну наскільки смачніше, якщо засмажити картоплю на салі, а не на олії». І так сало їмо. Он синок Рома, йому чотири роки, вчора вранці заявляє: «Буду їсти з дідом сало!» Що цікаво, в моїй сім’ї набагато більше люблять сало   з огірком, ніж з помідором.

Олексій Марченко, 58 років, місто:

– У дитинстві не любив – ковбаса для мене була значно смачнішою. І ось після школи, коли вступав до інституту, я жив на квартирі у друзів нашої сім’ї. І ці кияни на вечерю поряд з іншими закусками нарізали сала. Мені було так дивно: вони вважають, що сало – це щось особливе, що його можна поставити на стіл! А воно ж мені і вдома в селі набридло – давайте ковбасу! Для мене й зараз сало – це їжа, коли поспішаєш або коли виїжджаєш на природу. Можу тоді  «заточити» з часничком та помідором кілька шматків.

Володимир Іваненко, 52 роки, місто:

– Звичайно, мабуть, як і кожен українець, я із задоволенням ним смакую. Люблю їсти сало із свіжим огірком, молодим часником і чорним хлібом.

Колись мене пригостили салом, яке мені дуже сподобалось, але дуже рідко знаходжу таке на базарі. Щоб вийшло таке сало, потрібно, аби дуже постарався колій. Після того, як закололи порося та двічі газовою горілкою чи паяльною лампою обпалили шкіру, тушу натирають сіллю, а потім обсмажують соломою. Тоді навіть шкірка стає смачною, а сало так і тане в роті.

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.