За гриби доведеться позмагатися

Перша сторінка, п'ятниця, 15 вересня

Перша сторінка, п’ятниця, 15 вересня

Минулого тижня в лісах Переяславщини спостерігався справжній грибний бум. Та такий, якого й не згадати в наших краях. Мій старий друг, грибник із понад 40-річним стажем, розповів про свої враження від цього:

– Народ повалив у ліс, хай мене пробачать за порівняння, ніби перед кінцем світу. І ті, хто розбирається в грибах, і ті, що нічого в них не тямлять. У Чубуках на «бетонці» машину ніде поставити. Переді мною стає авто, а з нього виходить п’ятеро оптимістів – усі з 20-літровими відрами. Вийшли і дивляться навкруг з таким виглядом, ніби господар вийшов на город: ось зараз наб’ю добром машину.

Я кинувся у глибину лісу і раптом чую, ніби дитина плаче. Виходжу на галявину і точно: молода жінка однією рукою підтримує дитинку, яка смокче її грудь, а другою в цей час тримає палицю і риється нею у траві. І на таке я не міг дивитися. Ще далі в гущину забрався. І наткнувся на діда. Років йому не менше вісімдесяти, ледве на палицю опирається, на носі – окуляри з товстенним склом. «Знайшов?» – питає мене. – «Не знайшов, – відповідаю. – Сухо в лісі». – «І я не знайшов», – каже із жалем. А я подумав: і слава Богу, що не знайшов, а то довелося б нахилятися, то ще й впав би й не піднявся.

Ось так складається: вже не буде такого як колись, коли я міг їхати велосипедом лісовою дорогою і бачити, як за метрів 20 стоїть спокійно групка грибів. Треба тепер добренно поконкурувати з іншими, щоб щось додому принести.

Валерій Шкребтієнко

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.