Скільки книг у вашій домашній бібліотеці?

ОпитуванняЗа радянських часів купувати книги було модно. Мабуть, багатьом залишилася у спадок з того періоду домашня бібліотека, у якій обов’язково є кількатомні видання класиків світової літератури, детективи, романи. Сьогодні серйозним конкурентом паперових видань стали електронні книги й Інтернет. Регулярно поповнюють домашню бібліотеку хіба що затяті книгомани або заможні люди, для яких вона – ознака статусу. А чи можуть похвалитися кількістю книг жителі міста й району?

Раїса Степанчук, 56 років, с. Соснова:

– Читати дуже люблю. Тож вдома маю близько двох сотень книжок. Пам’ятаю, як у 1990-х роках ставала в довжелезну чергу, щоб придбати черговий роман про Анжеліку. А ось книжковий фонд бібліотеки нашого села, де я працюю останні 17 років, налічує понад п’ять тисяч п’ятсот різних видань. Із місяць тому сільська книгозбірня збільшилася на 40 новеньких екземплярів художньої літератури для дітей і дорослих. Ці книги були надані центральною районною бібліотекою. Ще 24 книжки отримали у лютому цього року від народного депутата Сергія Міщенка. Ці сімейні романи і детективи мої односельці читають із неабияким задоволенням.

Андрій Ваш, 29 років, місто:

– Наша сімейна бібліотека поки що невелика – трохи більше 50 книг. В основному це спеціальна література, що стосується моєї професії – ветеринарії. Є також журнали «Автомир», «Автоцентр» – це для мого захоплення. Люблю читати чоловічі журнали, проте, на жаль, мій улюблений «Men’s Health» («Чоловіче здоров’я») не виходить в Україні на папері, тому читаю в Інтернеті. Дружина купує жіночі журнали, бачу в неї «Лізу», а також «Мой ребенок». Для п’ятирічного сина Богданчика купуємо різноманітні розвиваючі книжечки.

Юлія Ковалівська, 23 роки, с. Козлів:

– У нашій сімейній бібліотеці не так і багато книжок – близько двадцяти. Просто зазвичай не купуємо їх, щоб почитати, а беремо на певний час у знайомих. Звичайно, жодна електронна версія не зрівняється із справжньою книгою. Бо це особливі відчуття. Свого часу я багато читала про психологію людських стосунків. Також відразу згадуються такі прочитані книги: «Мені тебе обіцяли» Ельчіна Сафарлі, «Поховайте мене за плінтусом» Павла Санаєва, «П’ятдесят відтінків сірого» Е.Л. Джеймс.

Марія Гріненко, 50 років, місто:

– Років тридцять тому було популярно тримати вдома на полицях книги. Тож після батьків залишилась чимала бібліотека. Пам’ятаю, як збирали макулатуру, здавали її та отримували право на покупку якоїсь цікавої книги. Коли батьки померли, то частину книг забрала старша сестра. Зараз у мене вдома близько сотні книг. Коли син навчався в університеті, то поновлював домашню бібліотеку, купуючи книги українських авторів Любка Дереша, Сергія Жадана, Леся Подерв’янського, Юрка Іздрика… Я їх також із задоволенням читала, аби бути в курсі, чим цікавиться сучасна молодь.

Ольга Панюк, 70 років, с. Улянівка:

– У нас у сім’ї завжди всі любили читати, тому не дивно, що книгами забиті дві шафи. Ніколи їх не рахували, бо їх весь час більшає. Чоловік покійний багато купував, він любив серйозну літературу. У шафі навіть підручник з хімії є: інколи беру його до рук, якщо треба знайти якесь слово для кросворда. Тепер дочка книги привозить, а я з інтересом читаю. Що прочитала останнім часом? П’ять книг із циклу «Голоси утопії» нобелівського лауреата Світлани Алексієвич, історичне дослідження американця Тімоті Снайдерса «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», а ще кілька романів Людмили Улицької, наприклад, «Казус Кукоцького». Зір? Уже «п’ятірка», але ж читать охота! Особливо полюбляю це робити взимку.

Юлія Погуца, 26 років, місто:

– Бібліотека є у нас і вдома, і на дачі. Думаю, понад 200 книг. На дачу відвезли переважно багатотомні видання російської класики, історичні книги, які раніше купували дідусь і бабуся, батьки. Оскільки я викладаю англійську й французьку, в мене вдома багато книг цими мовами. З останніх поповнень бібліотеки – три книги про пригоди Гаррі Поттера. До цього я їх читала українською. А також подруги подарували детективний роман Агати Крісті, теж англійською, і «Теплі історії» від Надійки Гербіш. Взагалі я дуже багато читаю з дитинства. І в школі, і в університеті моїми найліпшими «подругами» були бібліотекарі. Коли буваю у Києві, завжди заходжу в книжкові магазини. Люблю книгарні «Є», «Буква», «Читайка».

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.


Дизайн: Lifestar