Курортний сюрприз

Містечкові історії

Містечкові історії

Петро Гнатович мало не підстрибував від радості, тримаючи у руках путівку до санаторію. Трохи запекло у грудях, коли пригадав, що таки довелося викласти добрячу суму, а кільком особам поставити могоричі, щоб добути папірець, який засвідчував, що він потребує санаторного лікування. Проте відразу відкинув усі негативні думки геть:

– Незабаром пенсія, а я жодного разу не відпочивав по курортах. Поїду, подивлюся, як воно там…

Кум Сашко, проводжаючи Гнатовича до вокзалу, шепотів на вухо:

– Скажу тобі як на духу, що там не лише відпочивають та лікуються, а ще й заводять так звані курортні романчики! Не попадися у лапи якійсь пройдисвітці, бо такі дамочки часто приїздять, щоб упіймати отакого дурника, як ти!

– Себто як?

– Свята простота! Невже не розумієш? Купи їй те, поведи її туди й таке подібне!

Друг перелякано замотав головою:

– Я усе своє життя кохав та й кохатиму лише свою Наталку! Й не збираюся міняти її на якусь вертихвістку! Вона зашила дві тисячі гривень у сімейні труси. Надійне місце, а на кілька сотень у гаманці ніхто не зазіхне.

Кум пирснув:

– Ти дурніший, ніж я думав! Романчик можна закрутити. Такий невеличкий та культурний, але не за свій кошт.

Два тижні відпочинку промайнули немов один день. Пам’ятаючи Сашкові настанови, Петро тримався осторонь жінок, після процедур замикався у своєму номері й дивився телевізор, розповідаючи дружині в деталях, що сьогодні давали на сніданок та вечерю, які процедури пройшов, а які ще потрібно пройти. Якось, відчуваючи, що не може заснути, вийшов подихати свіжим повітрям. Неподалік блукала пишнотіла незнайомка. Побачивши молодичку, Гнатович хотів було утекти, але перечепився через якусь гілляку й гепнувся так, що аж загуло у голові. Опам’ятався лише тоді, коли відчув, що хтось витирає його чоло вологою серветкою. Виявилось, що це жінка, яка гуляла неподалік. Слово за слово роззнайомилися.

Валечка, так її звали, розповідала про своє непросте життя, Петро Гнатович, радіючи, що відбувся кількома синяками та подряпинами, охоче розповів про своє сімейство. Таким чином проговорили годин зо дві, а наступного дня спілкувалися, вже мов справжні друзі. Валечка подобалася йому усе більше й більше, проте ледве видавив із себе:

– Може, сходимо на концерт чи на танці?

Наступний тиждень був набагато цікавішим та насиченішим за два попередні. Гнатович відключив мобілку, поринув у світ розваг та пристрасті. Він навіть переселився у номер до Валечки. Із жалем рахував дні до завершення відпочинку, скреготів зубами:

– Незабаром розпрощаємося, а вона навіть телефон не хоче свій давати. На пропозицію зустрічатися після відпочинку віднікується. А мені так хочеться продовжити стосунки.

Валечка про себе ремствувала: «Пригощає булочками та печивом, які дають на вечерю, пропонує сало та тушонку, що жінка з дому дала. Ну й скнара!»

Аж удома Гнатович помітив, що невідомо куди зникли сімейні труси, в які жінка зашила гроші. Нічого не сказав дружині, та вона й не питала. А скандал виник тоді, коли з кишені його «парадних» штанів Наталка дістала колготи.

Людмила Левченко

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.