Якою була погода в день вашого весілля?

ОпитуванняСвято Покрови, яке відзначають 14 жовтня, має стосунок ще й до весільних обрядів. Приміром, з давніх часів після сватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. І взагалі з цього дня починається сезон одружень.

Певно, у кожного день весілля один із найпам’ятніших у житті. Але інколи він вирізняється навіть особливостями погоди. Як це було у переяславців, дізнавалися журналісти «Вісника».

Юлія Гриценко, 26 років, с. Дем’янці:

– Наше весілля було три роки тому – 4 жовтня. Мені дуже хотілося, щоб цей особливий день пройшов у яскравих і барвистих кольорах осені, це краща пора для фотосесії. Найважче було вибрати конкретну дату, аби вгадати з погодою. І нам неймовірно пощастило! Хоча в переддень уночі був такий мороз, що змерзли навіть хризантеми в нашому дворі, довелося терміново насаджувати квітник купованими. Зате в день весілля сяяло яскраве сонце, було так затишно і тепло, що я обійшлася навіть без накидки і весь час була в одній сукні з коротким рукавом. Мені здається, що то був єдиний такий чудовий день осені.

Світлана Діхтяренко, 29 років, с. Циблі:

– Зі своїм Володимиром я узаконила стосунки 24 квітня 2010 року. Весілля гуляли у залі Циблівського будинку культури. Погода була чудовою і першого дня, коли ми стали на весільний рушник, і другого – коли жартома одружували батьків, і третього – на традиційні кури. Тоді удень ясно світило сонце і легенько дув вітерець, а ввечері було дещо прохолодно. Аби не мерзнути, наверх весільного плаття я одягала біле болеро. Добре я пам’ятаю й те, що сім років тому зима була затяжною: у березні траплялися заметілі, а сніг не сходив із полів до початку квітня.

Георгій Козелецький, 48 років, місто:

– Перший раз я одружувався ще у 20-річному віці. У жовтні повернувся з армії, а у другій половині листопада вирішили гуляти весілля. Погода тієї осені весь час була теплою, гарною. Та от буквально за два дні до весілля таке замело, що всі лише дивувалися. Та нічого, відгуляли. Вдруге одружувався, коли жив вже у Києві. Було це теж восени. Погода була непоганою, але в такому великому місті на це не дуже зважаєш.

Валентина Руденко, 57 років, с. Пологи-Яненки:

– Я виходила заміж 12 січня 1980 року. В той день мороз був під тридцять градусів, снігу багато намело. Я жила в Улянівці, тут ми реєстрували шлюб у клубі. Від двору моїх батьків до клубу трактор прогорнув дорогу і я йшла в білих черевичках, у білому платті. На мої плечі накинули синтетичну шубу, тоді ще не було моди на елегантні білі накидки, як зараз. Мені було двадцять років і в той день, мабуть, у селі не було людини щасливішої від мене.

Григорій Мусик, 69 років, місто:

– Цього року з дружиною ми відсвяткували сапфірове весілля, разом прожили 45 років. Побралися із Надією на початку серпня 1972 року, нам тоді із нею виповнилося по 25. Родом я із Вінинець, працював у Переяславі водієм. Надя жила в Лецьках. Познайомились ми у лецьківському клубі на танцях, приблизно у 1970 році. Весілля гуляли там же в Лецьках. Оскільки погода була чудова, то столи поставили просто неба у дворі. Ніяких куренів чи наметів не напинали.

Віталій Ващенко, 39 років, місто:

– Ми з Наташею одружилися в червні минулого року. Спочатку хотіли на її день народження, в липні, а потім вирішили не затягувати. А літо вибрали для одруження, бо планували провести медовий місяць в Україні. У день весілля було спекотно. Але ми спеку навіть не помічали, для нас це був найкращий день. І на відпочинку нам теж щастило з погодою. І в Карпатах, і на морі було тепло і сонячно.

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.


Дизайн: Lifestar