«Тату-майстер зазвичай сам обирає контингент клієнтів»

22414654_559065321118384_2023908475_nПро сучасне тату-мистецтво я поговорив зі своїм майстром, киянином Сергієм Соколовим (33 роки) під час одного із сеансів. Він народився в Якутії (Росія), але рід його походить із України. Тому, коли між країнами виник конфлікт, переїхав сюди. Працює телеоператором. Мабуть, тому прагне залишатись поза кадром – фотографуватися для статті відмовився. Чудово розуміє мої запитання українською, але відповідає російською.

– Як ви почали займатися тату?

– Це був кінець 1996 року. Мені було 13. З другом прогулювали школу. Оскільки інтернету тоді не було, сиділи у бібліотеці. Натрапили на книжку, яка називалася «Азбука тюремщика». У ній було написано, як власноруч зробити тату-машинку, зварити фарбу. Переглянулися: «Давай? – Давай!». Вирвали сторінки, де це описано, і пішли до друга додому. У нього батьки працювали в нічну зміну, а своїх я попередив, що буду в друга. За інструкцією все робили, а за ніч уже набили один одному татуювання. Малюнки знайшли в якійсь книзі про ацтеків.

22414650_559065311118385_1523528663_nНам це сподобалося, зробили ще одну машинку, стали робити тату друзям – і понеслося! Але пізніше я припинив цим займатися, більше кинувся в навчання, а тату набивав лише у вільний час. Це було просто хобі, постійного заробітку від цього не отримував. Друг же займався цим активніше, після закінчення школи поїхав до Канади і відкрив тату-салон. Досі там працює.

– Але ж і у вас зараз клієнтів багато…

– Я пов’язую це із переїздом до України. Коли працював у Москві, то роботи вистачало і заробіток задовольняв. Тут же менше офіційної зайнятості, відтак більше набиваю тату.

– Які люди приходять до вас на сеанси?

– Контингент найрізноманітніший: від молодих людей до літніх. Звичайно, молодших вісімнадцяти я не приймаю. Лише якщо вони приходять з батьками, надають документи, які це підтверджують. Буває, пишуть щось типу: «Мені 16, хочу тату», відповідаю: «Через два роки ласкаво прошу». І людина чекає цей час, а потім знову пише. Тобто зазвичай, якщо у молодому віці хочеш тату, навряд передумаєш його робити у старшому.

22500674_559065324451717_2118033302_n– А пам’ятаєте, кому найстаршому робили тату?

– Жінці, якій зараз 60 років. Вона у мене вже шість тату набила. Так довго наважувалася, бо не хотіла засмучувати свою маму. А коли її не стало, відразу почала «забиватися». Тепер їй претензії діти висловлюють: «Мамо, ти що з глузду з’їхала?» Але її це не дуже турбує. Говорить: «Я для всіх пожила, тепер і для себе хочеться». Обіцяла взимку ще прийти на сеанс.

– Які тату зараз найпопулярніші?

– Люди набивають усе, що тільки можна уявити. Портрети мам, бабусь, собак, квіти, тварин (існуючих і неіснуючих), стільці, столи, навіть пральну машину одного разу замовляли. Просто кожен тату-майстер сам визначає контингент відвідувачів. Наприклад, якщо мене просять набити якийсь напис або ще щось просте і банальне, я відмовляюся. Не хочу витрачати голку, фарби на таке, що мені самому не буде цікаво. І так у кожного майстра, який поважає себе. Все впідряд набивають у тату-салонах, ну і майстри, які тільки починають і «набивають руку».

22447563_559065307785052_577925191_n– Якусь особливо цікаву свою роботу згадаєте?

– У хлопця було тату із зображенням Сталіна. А тут же декомунізація, такі справи. Пише: «Треба з цим щось зробити». Ну ми й домалювали йому ірокез, сережки, загалом зробили зі Сталіна такого собі панка.

А так все, за що беруся, мене зацікавлює. Кожне тату роблю з натхненням.

– До тату-мистецтва ви заохотили ще й свою дружину. Як це сталося?

– Вона дуже любить малювати. От я їй і запропонував: «Давай будеш малювати, а я за твоїми ескізами битиму». Публікуємо фото в Інтернеті, люди вибирають, багато охочих мати унікальне татуювання. Вона вже й сама починає набивати тату, хоча спочатку боялася робити людям боляче. Трирічній доньці також даю машинку, тренується на штучній шкірі. Їй подобається. Зайвим у житті це точно не буде. Бо тату завжди користуватимуться популярністю, це підтверджується історією.

22447062_559065327785050_922766595_n– Що потрібно для того, щоб стати тату-майстром? Скільки це коштуватиме?

– Передусім треба купити хорошу машинку. Мінімум вона коштує 150-200 доларів. Потім придбати хороший блок живлення, проводи, педаль, якісні фарби, засоби стерилізації. Загалом все це обійдеться близько 12-15 тисяч гривень. Ну і звичайно, ви хоча б трішки маєте вміти малювати. Наприклад, у мене художньої освіти немає, але я з дитинства обожнюю малювати. У шкільних зошитах останні сторінки завжди були у різноманітних малюнках.

Плюс треба розуміти анатомію людини, знати допустиму межу проколу голкою на кожному клаптику тіла, а також вміти надати першу медичну допомогу. Бо буває й таке, що людина непритомніє під час сеансу. Але це скоріше психологічний аспект, бо біль витерпіти можна.

– Чи існують якісь зібрання тату-майстрів?

– Так, в багатьох містах проводять тату-фестивалі. Збирається багато майстрів, беруть участь у конкурсах, приміром, на швидкість набивання. Я бував на таких заходах, щоб дізнатися про новинки індустрії – нові фарби, машинки, – поспілкуватися з іншими майстрами, обмінятися досвідом.

– Можете назвати, на вашу думку, найкращого тату-майстра України?

– Володимир Дроздов працює у стилі реалізм. Він бере лише масштабні роботи, над маленькими не працює. Дуже якісні у нього тату. Ну й один сеанс, якщо не помиляюся, коштує близько 500 доларів.

– І наостанок. Чи кожне татуювання повинне мати свій сенс?

– Звичайно, ні. Людина сама вирішує, що для неї означає тату. Можливо, якась подія в житті сталася або ж просто сподобався ескіз. Малюнок на шкірі не може мати ніякого впливу на долю. Тут діє лише віра і підсвідоме самопереконання.

Віталій Усик

Роботи Сергія Соколова

 

Про історію тату читайте тут

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.