Платонічна зрада

Містечкові історії

Яка необережність! Віра забула свій телефон у чоловіковій машині.

Вона була впевнена: Михайло не прогавить щасливої нагоди покопирсатися в записах, що там є. Він не був дуже ревнивим, проте жартома казав: «Невеликий контроль не завадить». Віру це завжди дратувало, бо вона не любила виставляти напоказ своє життя. Ніколи ні подругам, ні на роботі не розповідає ніяких подробиць. Так само не ділиться з чоловіком ніякими історіями з життя своїх подруг чи колег. Така вона є. І ось тепер Михайло, звичайно ж, прочитав її листування з незнайомцем.

Знала, що за нею гріха немає, але чи повірить чоловік? У голові промайнуло все подружнє життя, хотіла збирати свої речі, думала про розлучення, що робити з дитиною. У вікні побачила світло від фар машини. Сіла, глибоко вдихнула. В кімнату зайшов Михайло з її телефоном та дивовижно проникливим поглядом, у якому було все: і подив, і захват. Злості чомусь не побачила у тих очах.

– Де ти знайшла цього чоловіка? Хочу з ним дружити, – випалив Михайло.

Ця нічна розмова стала вирішальною для їхньої сім’ї. Годинами говорили про те, про що мовчали роками, вибухнули емоції, що спали. Вирішили багато що змінити в стосунках і сімейних традиціях.

Той чоловік за тисячі кілометрів, який міг стати предметом платонічної зради, сам про те не відаючи, змусив їх змінитися. І у Михайла вистачило мудрості не влаштовувати сцен ревнощів. Але, читаючи листування коханої дружини з далеким незнайомцем, усвідомив, чого саме їй не вистачає у почуттях і стосунках. Його дружина мала вірного друга, який захоплювався нею. Шкода, що такого друга не було у нього. Вона писала йому про звичайне буденне життя, ділилась сумнівами, просила порад. Він же оповідав їй різні історії, розважав, жартував. Це було саме тим, що якось поступово зникло з їхнього з Вірою життя. Адже трясовина буднів, клопіт про сьогоднішній день, – все це вичавило з їхніх стосунків дуже важливу річ – почуття. А без них сімейне життя стало співіснуванням, не більше. Все змінило листування з цим незнайомцем.

Віра з Михайлом тепер поспішали додому. Вечорами вони разом дивились фільми, Михайло навіть пояснив дружині правила гри в футбол. І для неї тепер «Ювентус» чи «Манчестер Юнайтед» – не просто слова. Віра відкрила для себе цю захоплюючу гру. А Михайло нарешті в сорок років прочитав «Анну Кареніну». Та багато чого трапилось у їхньому житті. Гарного, приємного. Вони стали ідеальною парою. Не для людей. Для себе.

Олена Борисенко

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.