Яке найстаріше фото у вашому сімейному альбомі?

Останнім часом користувачі Інтернету стали викладати дуже багато цікавих старих фотографій минулого та позаминулого століть. На них зображені як окремі особи, так і цілі родини, а також вулички сіл чи міст. У кількох містах України пройшли навіть конкурси на найстарішу світлину. А у соціальних мережах проводяться аукціони із продажу старих світлин. Журналісти «Вісника» поцікавились у переяславців, яка найстаріша фотографія є у їхніх сімейних альбомах.

Людмила Любецька, 59 років, місто:

– У нашому альбомі зберігається фото моїх прадіда Георгія та прабабусі Анфіси. Фото зроблене в фотографічній студії В. Купріянова, яка носила назву «Сучасна фотографія», приблизно в 1910 році в місті Богородську Московської губернії. На світлині зафіксовано молодих людей: прадід сидить у кріслі, а прабабуся стоїть поруч. У ті часи так майже завжди фотографували сімейні пари.

Алла Лазенко, 39 років, с. Гречаники:

– Фото, на якому мій прадід Павло із прабабусею Пріською, яка прожила аж 99 років, було надруковане у 1975-му році. Воно стоїть на видному місці у книжковій шафі і є найдавнішим у нашій сім’ї. А ось мій чоловік Анатолій три фотографії своїх рідних помістив в одній фоторамці. То там є фото із 1955 року.    

Ганна Діденчук, 70 років, с. Улянівка:

– Найстарішій фотографії 63 роки. На ній – мої батьки, я і дві сестри. Фото зроблене в саду, але хто нас фотографував, не пам’ятаю. Цю фотокартку батько зберігав у своєму чемоданчику, де були всі його документи. І коли він помер, я знайшла цей знімок у книжечці. Чесно кажучи, забула, що він є. Фотографія була пошарпана, побита міллю. Ми віддали її на реставрацію. Фото збільшили, зробили чітким, кольоровим. Я замовила три екземпляри – собі і сестрам. Зараз ми з чоловіком живемо у батьківській хаті, де була зроблена ця фотографія. І той сад ще зберігся. Світлину зберігаю у альбомі, і оригінал теж.  

Євген Зінченко, 43 роки, місто:

– Коли перебудовували будинок, багато старих речей хотіли кудись подіти. Та мати попросила деякі перенести до її кімнати. Серед них у рамці під склом є і багато фотокарток наших родичів. Думаю, фото діда Івана і баби Мотрі з-поміж них найдавніші. Вони ще молоді – знімалися у тридцятих роках минулого століття. Зараз ми теж багато фотографуємося, але зазвичай на мобільні телефони. Потім зберігаємо у комп’ютері. Робити їх на папері якось руки не доходять.

Вікторія Бояр, 77 років, с. Світанок:

– Найстаріше фото в нашому сімейному альбомі датується 1906 роком. На ньому моя бабуся Єлизавета тримає на руках мого тата Віктора, йому тоді було чотири роки. Фото зроблено в ательє міста Суми, воно наклеєне на картонне паспарту, прекрасно збереглося. Є ще фото братів і сестер мого батька, але це зроблено пізніше. А на фотографії 1925 року – мої тато й мама, видно, вона зроблена після реєстрації їхнього шлюбу. Мої родичі по батькові – німці, моє дівоче прізвище Тейфель. Мій батько в 1943 році був репресований, бо знаходився на окупованій території і був німцем. Тільки недавно я дізналась про його долю. Мій внук Богдан вступив у академію внутрішніх справ у Києві, там робили дуже серйозну спецперевірку і йому повідомили, що його прадід Віктор Тейфель помер у 1949 році від туберкульозу в таборі, що знаходився в Пермській області. Ось така сімейна історія.

Наталія Костюк, 59 років, місто:

– Передусім згадую невеличке фото 1938 року, на ньому – мій батько (знято по груди – ніби для документів), коли йому було 7 років, у благенькому піджачку. Інше – дуже колоритне. Це єдина фотографія, на якій є мій дід по батькові – Бурлака Петро Данилович, який загинув у 1942 р., під час війни. На знімку він біля якогось паркану сидить разом з двома друзями-майстрами, один з них стоїть. Дід, знаю, був електриком. Фото зроблене в с. Соколівка Жашківського району Черкащини в 1936 році.

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.