Панорамний майданчик у Циблях може стати привабливим туристичним об’єктом Київщини

Учасники акції побували на тому місці, де буде панорамний майданчик

15 листопада в селі Циблі (Київщина) відбулася інформаційно-просвітницька акція “Переяславська Венеція”, приурочена до всесвітнього дня географічних інформаційних систем (ГІС). Організатори заходу – голова громадської ініціативи «Корінь нації» Микола Богатир, голова ГО «Старий Дніпро» Віталій Іващенко та президент ГІС-Асоціації України Олександр Мельник.

ГІС-Асоціація України вже давно співпрацює з ГО «Старий Дніпро», підтримує їхні проекти. Головна мета такого об’єднання – збереження історичної пам’яті про села Переяславщини, які нині під водами Канівського водосховища. Їхніми спільними зусиллями розроблені топографічні карти затоплених територій. ГІС-Асоціація сприяє також створенню музею затоплених сіл Переяславщини.

Акція “Переяславська Венеція” проводилася з метою обговорення шляхів реалізації ГІС-проектів на території Переяславщини та за її межами; розвитку туризму, економіки та створення позитивного іміджу регіону; покращення інвестиційного клімату; збереження національної та історичної пам’яті; збереження та примноження об’єктів природно-культурної спадщини.

Захід розпочався з екскурсії визначними місцями Переяславщини. Учасники акції побачили описані Тарасом Шевченком три братні кургани в селі Стовп’яги, березу-тризуб у Дем’янцях, пам’ятний знак козацькому отаману Тарасу Федоровичу (Трясилу) на Борисівському полі, де відбулася переможна битва з поляками, описана Шевченком у поемі «Тарасова ніч», давньоруський форт-поселення «Сковорода» в селі Вінинці.

Організатори розробили карту для туристів

Основною локацією стала Дніпровська тераса біля села Циблі (поруч із електропідстанцією), з якої відкривається панорама затоплених територій. За задумом організаторів, ця зона може стати місцем спорудження панорамного майданчика, а відтак привабить туристів. Організатори розробили карту для майбутньої туристичної локації.

– На карті позначені навколишні визначні об’єкти – сучасні й затоплені, – зазначив Микола Богатир. – У планах – знайти кошти і зробити цю карту в форматі тривимірного зображення або художнього картографування, щоб турист, глянувши на неї, міг усе зрозуміти навіть без допомоги екскурсовода. Поруч з панорамним майданчиком – руїни затопленої церкви Іллі Пророка. А на пагорбі навпроти церкви стоїть старий козацький хрест. Ввечері звідси добре видно, як світиться Канів. Вправні гіди зможуть проводити понад годинні екскурсії. Доречно було б встановити на цьому місці пам’ятний знак затопленим селам Переяславщини, можливо, й пам’ятник Тарасу Шевченку, який тут дуже плідно працював.

Згодом учасники «Переяславської Венеції» провели круглий стіл у малому залі циблівського будинку культури. Студентка Національного університету будівництва і архітектури Олександра Насардінова доповіла про діяльність ГІС-Асоціації України, її проекти, зокрема, про моделювання макетів затоплених сіл у вимірі 3-D.

Обговорення під час “круглого столу”

У заході взяли участь старшокласники ЗОШ №1 та їхній вчитель географії Людмила Дереча. Учні презентували своє дослідження на тему «Канівське водосховище: позитивні та негативні фактори впливу». У ньому намагалися не тільки розповісти про затоплені села, а й проаналізувати наслідки спорудження водосховища – цього глобального втручання в природу. Їхня робота пройшла захист у Малій академії наук України. У обговоренні взяли участь і учні старших класів Циблівської ЗОШ.

Ректор Університету новітніх технологій Валентин Боровий розповів, за якими спеціальностями навчають у очолюваному ним виші, запросив учнів на навчання і запропонував на базі однієї із шкіл району створити мультимедійний центр-філію університету.

Микола Богатир презентував майбутню туристичну локацію – панорамний майданчик – і розповів про роботу над пошуком нових привабливих для туризму місць на Переяславщині.

Етнограф-краєзнавець Людмила Набок розповіла про затоплені церкви.

НІЕЗ «Переяслав» на заході представив завідувач науково-дослідного сектора «Археологічна експедиція» Олександр Прядко. У своєму виступі він охарактеризував археологічні пам’ятки в околицях Цибель, зокрема унікальне давньоруське городище Циблі-Узвіз (поряд з панорамним майданчиком), та звернув увагу на перспективність використання цих об’єктів у туристичній сфері.

Завершив обговорення Віталій Іващенко, який зупинився на проектах ГО «Старий Дніпро”.

Під час заходу діяла фотовиставка туристичних локацій Переяславщини та об’єктів, які були на території, затопленим згодом Канівським водосховищем, а також виставка карт і експонатів, що стосуються затоплених сіл (стенди, фото, газетні вирізки, макети).

Інф. “ВП”

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.