В країні зникають малі річки

За останні двадцять п’ять років з карти України зникло понад десяти тисяч малих річок. Ставлення до водних ресурсів країни вкрай незадовільне. Останні двадцять років фактично не проводяться меліоративні роботи по розчищенню замулених витоків річок, в результаті річки міліє, пересихають, проблему посилює те, що останні роки спостерігається сильне маловоддя – річки наповнюються тільки на 70% від норми. Хаотично врозріз з існуючим законодавством інтенсивне забудовуються береги водойм. Там де раніше були заплавні луки, природні нерестовища риби, мальовничі протоки, сьогодні приватні домоволодіння. Заганяючи береги річок в бетон, цим їх позбавляють можливості само очистить свої води. Та й право громадян на безперешкодний підхід до водойми порушується будівництвом різних загорож. Сьогодні від Києва до міста Українка фактично простій людині неможливо підійти до води – всюди приватні паркани…

В Україні 73 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ, 400 тис. ставків – 1 100 000 га прісних водойм. У той же час на карті Європи ми вважаємося маловодною країною, так як більшість наших водних ресурсів із-за забрудненості не придатні до водозабору питної води.

– Усі роки Незалежності до наших водойм відносяться чисто споживацькі, а часом і злочинно. Багато річок перегородили дамбами, в результаті чого вони втратили свою природну течію і не в змозі «змити» весь бруд, що потрапляє до них. По берегах річок стоять мегаполіси, хімічні та металургійні гіганти зі своїми сливами і стоками. Вода у водосховищах нагадує коктейль з усієї таблиці Менделєєва. Вода настільки забруднена, що їй присвоєно 4 клас … Очисні споруди радянського зразка, вони були розраховані на водозабір максимум 2 класу води і тому не можуть впоратися. Це ми відчуваємо на собі, у себе вдома. Вода яка потрапляє до нас в будинок з заржавлених труб 50-річної давнини не придатна до пиття без фільтрації та кип’ятіння, – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – Кожен керівник вважає річку, що протікає по території сільради своєю власністю. Дамбує її! Не розуміючи, що вбивши течію – вбиваєш річку! А потім отримані розливи, затони цей голова сільради віддає за символічні гроші куму, свату, брату, для незрозумілих цілей.

У тому році у вітчизняні водойми було скинуто понад 2 мільярдів кубометрів стоків. За офіційними даними тільки дві третини з них пройшли через очисні споруди.

– Зауважте це без урахування того бруду, що потрапляє в річки з ливньовок минаючи очисні споруди – продовжує Олександр Чистяков Практично всі мийки машин скидають свої відходи в ливньовки, щоб не платити за очистку відходів свого виробництва . Тисячі тонн солі після зими благополучно з весняними струмками потрапляють по зливовим стокам прямо в ріки. Хімікати з полів змиваються дощами та по дренажних каналах стікають у водойми, що призводить до масового мору риби. Через таку злочинну безгосподарність в Дніпровських водосховищах солоність води помітно збільшилася, і сьогодні на Каховському, Кременчуцькому водосховищах можна зустріти рибу-голку, і навіть медуз. Все це веде до зміни водної екосистеми!

Наочним прикладом неналежного ставлення до водойм, може сьогодні бути річка Ірпінь, яка протікає під Києвом.

Зараз э плани забудови заплавної частини цієї стародавньої та мальовничої річки, що є, без всякого сумніву, порушенням вимог природоохоронного, земельного, водного законодавства. Натомість земельні масиви у заплаві річки Ірпінь не підлягають забудові згідно висновків органів державної виконавчої влади, діяльність яких реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, а також експертних висновків ряду Інститутів НАН України. Забудова заплавних земель р. Ірпінь призведе до звуження заплави — території, яка періодично потерпає від затоплення, що може призвести до катастрофічних наслідків при проходженні повені та паводків. Внаслідок реалізації плану по забудові технологічна цілісність меліоративної системи буде порушена, а також втратяться її функції, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України “Про меліорацію земель” та буде сприяти вторинному заболочуванню земель. Рішення забудови заплавних земель р. Ірпінь спричинить значне погіршення екологічного стану басейну річки, зменшить площу водозбору, а в результаті остаточно вб’є річку. Якщо не зупинити забудову заплавної частини, яка є серцем річки, то річка Ірпінь зникне.

Якщо багатьом водоймам ми вже не можемо допомогти, то річку Ірпінь ще в змозі врятувати

– Для того щоб зрозуміти всю гостроту проблеми, що сьогодні коїться з нашими водоймами, необхідно для себе усвідомити, що все в цьому світі взаємопов’язано. І калюжа після дощу, і сільський ставок, і річка за вікном – це все частина СВІТОВОГО ОКЕАНУ! Всі надводні та підземні води – це єдине ціле! І грабуючи пісок з дна річки, змінюючи її русло, засипаючи протоки, заплавні луки, болітця або спускаючи ставок, для того, щоб вибрати з нього всю рибу, а потім кидаючи водойму напризволяще – ви вбиваєте частинку Світового Океану. Для чого це все говориться? Ми просто злочинно розпоряджаємося природними багатствами. Асоціація рибалок України вважає, що Україні давно вже потрібно було розробити НОВУ Водну Політику!!!! Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і підходити до її використання з усією відповідальністю! Без розуміння цього нас може очікувати похмура перспектива. У той же час я вірю, що розум і щира любов до свого краю переможуть жадібність чиновників, що намагаються нажитися на нашому здоров’ї, яке залежить від майбутнього наших водойм – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – І дуже скоро прийде в кожен дім чиста, кришталева, здорова, жива вода!

Прес служба Асоціації рибалок  України

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.