Тетяну Сушко нагородила “За врятовані життя”

Тетяна Сушко везе нагороду до мами

Жительку Дівичок (Київська обл)  Тетяну Сушко (43 роки) нагородили відзнакою
(нагрудний знак)   “За врятовані життя”. Вона працює медсестрою Державного медико-соціального центру ветеранів війни, і поки єдина волонтерка Переяславщини, котра стала добровольцем-медиком Першого добровольчого медичного шпиталю імені Миколи Пирогова (ПДМШ).

Вісник записав її інтерв’ю (№83 від 17 листопада 2017 р.) відразу по тому, як пані Тетяна повернулася зі Станиці Луганської, що на кордоні лінії розмежування в зоні АТО. Упродовж жовтня вона працювала медсестрою у місцевій лікарні у складі чергової ротації ПДМШ.

Мені приємно, що моя робота стала помітною не тільки для тих, кому я допомагала в Станиці, а й колегам тут. Зараз поспішаю до мами – хочу показати передусім їй цю нагороду, нехай вона порадіє, хай знає, що моя допомога там була необхідною, – зазначила Тетяна. Вона прийшла до районної ради в день проведення сесії, аби попросити у місцевих господарників допомоги для медиків ПДМШ. Каже, продовжує волонтерську підтримку своїх колег у зоні АТО навіть із дому.

Рівно три роки працюють на фронті волонтери цього загону рятівників життя і здоров’я всіх людей, які потерпають від російської війни на Донбасі. 16 грудня його учасники зібралися в київському офісі відзначити першу невеличку, але значиму дату. Президент ПДМШ Геннадій Друзенко подякував колегам, затим вручив відзнаки. “Пироговців” у цей день вітали політики, медики,  журналісти. Особливим гостем став виконавець головної ролі у фільмі “Кіборги” Роман Ясиновський. Збори завершилися концертом гурту “Хорея Козацька” на чолі з його лідером – кобзарем, бандуристом і лірником Тарасом Компаніченком.

На своїй сторінці Facebook Геннадій Друзенко написав: “Рівно три роки тому, 16 грудня 2014 року, медики ПДМШ вперше зайшли в операційну міської лікарні в Кураховому – рятувати поранених гранатою бійців. Тоді навіть важко було уявити, що війна триватиме ще довгі три роки, і навіть через три роки кінця-краю їй не буде видно. Що ПДМШ об‘єднає більше 400 добровольців зі 130 міст, сіл і селищ України. Що за ці три роки наші медики нададуть допомогу 30 000 пацієнтам. Що ПДМШ працюватиме більше, ніж в 40 локаціях по всій лінії фронту. Що ми проведемо безпрецедентний кардіоскринінг н

“Пироговці” віталися як рідні

а Хмельниччині, який потрапить до Книги рекордів України. Що МОЗ видаватиме спеціальний наказ про діяльність ПДМШ, а Міністр оборони та Головнокомандувач ЗСУ підписуватимуть з нами меморандум про співпрацю. Що сотні наших медиків отримують ордени і медалі.

Тоді важко було навіть уявити, що ПДМШ загалом існуватиме за три роки після початку тої відчайдушної авантюри. Але ми це зробили. Ми пройшли довгий шлях від порятунку сотень поранених бійців, які відступали з Дебальцевого, до прийняття перших після початку війни пологів у звільненій Станиці Луганській. Від ненависті і недовіри місцевих “сепарів” до миски вареників, переданої нашій лікарці з окупованих територій із запискою “Українському доктору”. Це означає, що ми вже перемогли! Як би не розвивались події далі, абревіатура ПДМШ вже вписана золотими літерами в літопис цієї війни”.

Валентина БАТРАК 

фото автора та зі сайту ПДМШ

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.