Дванадцять страв для кума

Містечкові історії

Перед Різдвом нарешті випав сніг. М’який, пухнастий він лежав на ганку такий чистий, що аж боязно було на нього ступити. Олена взяла на веранді давно вже приготовану снігову лопату і заходилася прокидати стежки. До сараю, до погреба, до туалету. З годину кидала сніг, стомилась, а ще ж до хвіртки треба прогребти, бо якщо хтось надумає прийти колядувати, то й не дійде до дверей. «Та хто прийде?» – відкидаючи сніг, думала Олена. Нікому вже й іти. Діти далеко живуть, внуки також. Хіба, може, кум пригребе. То такий, що заради чарки горілки відмотає й десять кілометрів. А тут же зовсім близько, через три хати.

Відтоді, як померла кума Варвара, кум Микола був на Олениній шиї. Це так сусіди казали. І то була правда.

Покійна Варвара так розбалувала його, що той навіть їсти насипати собі не вмів. А щоб зварити чи попрати – такого за Миколою зроду не водилося.

– Я хазяїн у дворі, – казав, – а в хаті Варка хай порається.

І ото як у Варвари обірвався тромб, так лікарі казали, і вона, доліпивши останнього вареника, впала біля столу, то після її похорону Олена почала клопотатись біля Миколи. Їй цього аж ніяк не хотілось, але що поробиш, з кумою дружили з дитинства і залишити напризволяще Миколу вона не могла. Тим більше, що чоловік був ласий до чарки, і одразу з’явились якісь незрозумілі друзі, почались випивки, скандали. Миколина донька Таня, Оленина хрещениця, приїхавши якось у вихідний, побачила розгардіяш, розігнала всіх алкашів і прибігла до неї:

– Хрещена, я вас прошу, дивіться за батьком, бо рознесуть же хату й він тією горілкою заллється. Ради покійної мами… – і заплакала.

Олена, яка все життя воювала зі своїм чоловіком-алкоголіком і тільки на старість, вже після його смерті, знайшла спокій, пообіцяла.

– Ну тільки ж, Таню, в мене права немає виганяти з його хати п’янюг. Ще й мене поб’ють, – засумнівалась.

– Нічого не бійтеся, я батькові сказала, що доручаю вам і його, і хату. Як тільки побачите там алкашів, телефонуйте мені або дільничного викликайте.

Олена засміялась про себе: «Де той дільничний? Хлопчина зовсім, на п’ятеро сіл один. Що він зможе?» Але вирішила для себе п’янюгам спуску не давати, кілька разів виганяла їх із хати. А тоді Микола отруївся фальшивою горілкою, мало не помер, добре, що відкачали в реанімації. І «банкети» скінчились. Тепер горілка тільки на свята, добре, що їх багато. Кум відзначає і релігійні, і світські. А це недавно приходив вітати її з Ханукою.

– Ти хіба єврей? – розсміялась Олена.

– Кумасю, це свято в усьому світі відзначають, телевізор увімкни – побачиш. Наливай!

То чого б це кумові не святкувати Різдво? Ось сьогодні святий вечір, Олена вже підготувалась до нього. На столі буде дванадцять страв. Не самій же сидіти. Нехай хоч кум прийде. Ось зараз вона зайде в хату, зігріється, почне готувати вечерю, і кумові подзвонить.

… День узимку короткий. Ось уже все в неї й готове: чиста скатертина, тарілки з чеського сервізу, кришталеві чарки й бокали. Навіть срібні виделки дістала. Перерахувала страви. Дванадцять. Ось тепер можна й кума гукати. Тільки взяла до рук телефон, як він задзвонив. Син із Харкова вітав з Різдвом. Розпитала про новини, тільки вимкнулась, знову дзвінок. Донька з Одеси. Слава Богу, в дітей усе нормально, ніхто не хворіє, внуки вчаться. Шкода, що так рідко до неї приїжджають. Ось Різдво, а вона – сама в хаті. Ой, треба ж таки Миколі подзвонити.

– Кум, приходьте, повечеряємо, – сказала в трубку, ще й не дочекавшись відповіді.

У трубці почувся сміх, якісь незрозумілі вигуки. Потім Миколин голос:

– О, кумасю, ти до нас приходь, – і далі щось нерозбірливе.

Олена зрозуміла, що в кума знову «фестиваль». Бігти у святий вечір виганяти алкашів їй аж ніяк не хотілось. «Я йому не нянька, хай робить, що хоче», – подумала Олена, повечеряла і лягла спати.

Прокинулась від стуку в вікно. «Хто це може бути, темінь надворі, для колядників ще рано», – подумала Олена. Через скло побачила перелякане обличчя сусідки Наталки:

– Олено, вставай, біда. Миколина хата горить, а де він – хтозна.

Софія Рудницька

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.


Дизайн: Lifestar