Ніколи не забуду, як купалася на Водохреща вперше

Сьогодні – Хрещення Господнє. Цього величного свята з особливою радістю я чекаю відтоді, коли почала в цей день купатися. Ось і сьогодні про себе прочитаю «Отче наш», перехрещуся і з піднесеним настроєм зайду в йорданську купіль.
Ніколи не забуду, як купалася на Водохреща вперше. Тоді був великий мороз та ще й сильний вітер. Але це мене не зупинило. Пересилюючи страх та, заспокоюючи себе тим, що від пірнання в крижану воду на Водохреща ще ніхто не захворів і тим більше не вмер, я зайшла в ополонку на лісовому озері, яка після кожного пірнальника тут же вкривалася льодяною плівкою. З тих пір минуло вісім років. За цей час мені вдалося долучити до цієї справи немало своїх друзів. Тепер вони щиро мені дякують за те, що переконала їх у тім, що на Водохреща вода просто неба за будь-якої погоди видається теплою, а тіло після такої купелі парує і пече, ніби жалить кропива.
Тож бажаю й читачам «Вісника» покупатися сьогодні в найближчій від вас водоймі і відчути від цього насолоду.
Христос хрещається! В річці Йордані!

Олена МАТВІЄНКО

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.