Чи знаєте ви походження свого прізвища?

Історики стверджують, що українські прізвища найчастіше утворювались від власного імені (син такого-то), від назви місця проживання, від назви ремесла чи постійного заняття, від певної індивідуальної фізичної чи психологічної ознаки.

Козаки мали звичку давати одне одному прізвиська. Це були влучні назви, що характеризували козацьку персону іноді набагато краще, ніж могла зробити ціла біографія кожного з них. Прізвиська козаків стали основою їхніх прізвищ, в подальшому зафіксованих різними документами, реєстрами та переписами.

Журналісти «Вісника» поцікавились у переяславців, що знають вони про походження своїх прізвищ.

Василь Трипуз, 47 років, місто:

– У Переяславі зустрічав людей з моїм прізвищем, але родом я з Канева, хоч і живу тут вже багато років. Ще в дитинстві мені казали, що рід наш – давній козацький. Якихось сімейних реліквій з давнини – нічого такого не збереглося. Натомість у минулому і дід, і батько розповідали різні байки, які передаються лише з уст в уста, про наших далеких пращурів. То казали, що прізвище таке ми отримали тому, що якийсь прапрадід був не простий, а дуже заможний козак. Думаю, так воно і є, не бідував. Інакше б Трипузом не назвали.

Ярослав Муха, 22 роки, с. Студеники:

– Якщо чесно, ніколи особливо цим не цікавився. Але після вашого запитання «полазив» в інтернеті і дещо знайшов. Виявляється, у давніх слов’ян комаха муха асоціювалася зі злими богами та іншими нехорошими речами. Тому хлопчиків тоді називали саме так, аби навпаки, захистити від усього поганого. Щоб відлякати злі сили, дітям давали імена зі значенням, протилежним тому, що бажали батьки для новонароджених. Також можливо, що це прізвище пішло від прізвиська Муха, яке могли дати швидкому в роботі чоловіку. Як пишуть в інтернеті, найвідоміший носій цього прізвища – чех Альфонс Муха, художник, який працював у стилі «модерн». Зі свого роду найстаріший Муха, про якого я знаю, – мій дідусь Валер’ян, він помер ще до мого народження.

Валентина Матвієнко (Небався), 52 роки, місто:

– Моє дівоче прізвище «Небався». Здавалось би, що це від українського «не бався». Проте одна з моїх дальніх родичок, яка має таке ж прізвище, досліджувала його походження. І виявилось, що хтось із наших далеких предків був грецьким купцем Небавсясом, а потім закінчення «відпало» і залишилося «Небався». Прізвище не відмінюється. Наприклад: «Анатолієві Небався», «Валентину Небався». Я не впевнена щодо грека, але сімейна історія саме така.

Ольга Хитра, 58 років. с. Циблі:

– Хитра я стала, як вийшла заміж за Богдана Хитрого. Родом мій чоловік із Тернопільщини. Таке прізвище мали його прадід Олексій, дід Іван та батько Василь. Звідки воно пішло, він не знає. Я ж гадаю, що прізвище Хитрий утворилося від прізвиська Хитрий, яким нагородив нашого пращура якийсь дотепник. Загалом «родове дерево» мого Богдана переважно складається з чоловіків, які передають його із покоління в покоління. У нас також був син… На жаль, шість років тому Сергій загинув у ДТП. Зараз із нами живе донька Марія і внучка Наталочка, якій шість рочків. Вони обоє мають прізвища Хитра. Донька казала, що його вона не мінятиме, навіть коли вийде заміж. Моє ж дівоче прізвище – Миколаєнко. Подібне має чи не півсела циблівчан. Звідки воно пішло, не знаю. 

Олександр Дука, 55 років, місто:

– У селі Кодра Макарівського району, звідки я родом, за переказами, здавна жили болгари, які переселилися з батьківщини, тікаючи від утисків турків у ХVІІ-ХVІІІ століттях. Ото від них, вважається, і походить наше прізвище. Знаю, що і зараз у Болгарії є села, де прізвище «Дука» переважає. Знаю також, що в українській мові «дука» – це заможний, багатий чоловік, це слово має спільний корінь зі словами «дукат», «дукач». Проте серед наших пращурів багатством ніхто не відзначався аж так, щоб про нього нинішнє покоління Дуків знало.

Ніна Шевченко, 50 років, с. Ташань:

– У нашому селі Шевченків одиниці, хоча в Україні прізвище дуже розповсюджене. Його походження пов’язують з назвою ремесла – шевство (швець). Це майстер, що шиє і ремонтує взуття. Як правило, ремесло переходило з роду в рід, і сини шевців отримували прізвище Шевченко або інші схожі прізвища. Чула й іншу версію. У запорізьких козаків була посада «шевчик». Він чистив шомполом дула мушкетів. А моє дівоче прізвище Самутін. У Ташані воно поширене. Точного походження не знаю. Можливо, від слова самота (самотність).

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.