Як порятувати Ташанський парк, поки що не знає ніхто

Деякі дерева попадали прямо у водойми

Нещодавно до редакції «Вісника» надійшов стурбований лист про долю Ташанського парку: «Ташанському парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва, створеному графами-князями Румянцевими-Горчаковими, вже більше 240 років, адже закладений він у 1775 році.

Екзотичні дерева і кущі, плантації каштанів і горіхів, поляни ромашок і конвалій, сон-трава і горицвіт радували відвідувачів парку. Ще кілька десятиліть тому на узбіччі каштанової алеї весною рясніли цвітом кущі бузку, а восени можна було скуштувати ягід барбарису чи глоду.

Три рукотворні ставки прикрашали парк, червоні карасі були розвагою для рибалок. Парк був місцем масового відпочинку молоді навколишніх сіл. У ньому проходили концерти, працювала виїзна торгівля у дні всенародних свят.

Звичайно, не було такого догляду за парком, як за часів Горчакова, але своєчасно вирізались сухі дерева, викошувались поляни, ліквідовувалась самосійність, підсаджувалися нові дерева.

Минуло небагато часу. Часто змінювалися керівники району, і їх зовсім не цікавив стан парку-пам’ятки.

Указом Президента України в 1996 році парку надано статус загальнодержавного, міністерством екології у 2013 році було розроблено і затверджено спеціальним наказом міністра «Положення про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва «Ташанський», оформлено охоронне зобов’язання на землекористувача – ДП «Переяслав-Хмельницький лісгосп». Законодавство дозволяє залучати і державні кошти на відродження парку, але їх ніхто навіть не просив.

Понад 20 років ніяка робота з догляду за парком не проводиться. Падають дерева, нерідко прямо в рукотворні ставки. Стовбури гниють, поширюючи захворювання і шкідників на інші дерева. Заростають бур’янами і кропивою ромашкові поляни. Самосійність дерев, з якою ніхто не бореться, перетворила парк у непрохідні хащі. Ніякої санітарної вирубки чи очистки парку не ведеться.

Наші земляки у свій час зруйнували вщент князівські споруди в Ташані, в яких могли б розміститись дитячий санаторій чи будинок відпочинку. Це втрачено вже назавжди. Але такий цінний, єдиний в районі, державного значення парк зберігся.

Та що ми за такого ставлення залишимо нашим нащадкам від цієї перлини садово-паркового мистецтва?

Залишається сподіватися, що районна влада врешті зверне увагу на проблеми парку і докладе всіх зусиль, щоб залучити до його відновлення не лише тих, хто повинен це робити за обов’язком, а й депутатський корпус, меценатів, студентську та учнівську молодь району.

Іще варіант: можливо, при утворенні територіальних громад буде доцільно утворити адміністрацію з утримання парку-пам’ятки, адже це дозволяє законодавство про природно-заповідний фонд України?»

Поламані дерева утворили непрохідні хащі

Володимир Різник, пенсіонер, уродженець с. Ташань».

Прокоментувати цей лист редакція попросила головного лісничого ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» Володимира Павлика, 59 років. Він, зокрема, зазначив:

– Так, саме наш лісгосп призначений користувачем цього природного об’єкта, оголошеного пам’ятником природи, та відповідальним щодо забезпечення режиму його охорони і збереження.

І уточню: державним парком-пам’ятником садово-паркового мистецтва ташанський парк визначений рішенням Київського облвиконкому ще наприкінці 1984 року, тоді ж нашому лісгоспу було й видане перше охоронне зобов’язання. І ще одне – останні крупні санітарно-оздоровчі заходи (прибирання сухостою, вітровалу, проведення вибіркових рубок) проводилися нами на площі 116 га (при загальній площі парку 144 га) не двадцять років тому, а в 2004-2005 роках. Зрозуміло, що такі роботи не потрібно проводити кожен рік. Тож у 2014 р., коли така потреба з’явилася, ми знову звернулися до Міністерства екології з проханням надати необхідні дозволи, однак, попри те, що міністерська комісія виїжджала на місце, дозволів нам без будь-яких пояснень причин не надали. Ми зверталися неодноразово і до обласного управління лісового господарства, і до профільного міністерства, проте наше прохання так і не було задоволено.

Поясню, що господарювання на території пам’яток природи на відміну від звичайних лісових масивів має низку обмежень. Зокрема, там ніколи не можна було проводити рубки головного користування та прохідні рубки (догляду). Однак ми мали право, звичайно ж, після отримання належних дозволів, на санітарні рубки, вибіркові рубки (окремих дерев), прибирання захаращеності (до 5 куб. м на 1 га). Проте через «перетурбації» у верхах ми цього зараз не можемо робити. Справа в тому, що віднедавна обласні управління з екології ліквідовані, а натомість створені екологічні департаменти при облдержадміністраціях не уповноважені надавати дозволи на проведення лісогосподарських заходів. Така собі тупикова ситуація – ми не можемо в Ташані прибрати жодне дерево, в якому б жалюгідному стані воно не перебувало, адже для цієї роботи треба оформити лісорубний квиток, а він виписується лише на основі дозволу обласної структури Мінекології. І ще одна законодавча новація – під тиском лжеохоронців природи, які мало розуміються в особливостях науково обґрунтованого ведення лісового господарства, з 2018 р. стали чинними норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів» від 23.05.2017 р., які ще більше обмежують наші можливості щодо впорядкування ташанського парку. Процитую витримку з нього: «На території пралісових пам’яток природи забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та видалення захаращеності (крім догляду за лінійними об’єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та транспортних засобів оперативних і спеціальних служб)». І постає логічне запитання: а що ж на території таких пам’яток природи дозволено робити?

Ми, лісівники, відмінно розуміємо переживання, хвилювання ташанців за свій парк, дякуємо їм за небайдужість. Але зазначу, суттєві зміни на краще в ньому за нинішніх законодавчих вимог провести неможливо. Залишається сподіватися, що зрештою, здоровий глузд у питаннях дотримання екології в законотворців переможе, і ми отримаємо можливість оздоровити цю пам’ятку природи.

Щодо коштів на відродження парку, про які згадує автор листа. Справді були часи, коли лісник нашого держлісгоспу, який опікувався справами Ташанського парку, утримувався за рахунок держави, виділялися кошти і на проведення робіт з благоустрою в ньому. Зараз утримання парку – цілком лише наша турбота.

А що стосується створення спеціальної адміністрації з управління та утримання парку при територіальній громаді, як це насамкінець пропонує Володимир Іванович, ми підтримаємо будь-яку ініціативу, що призведе до покращення стану справ тут, і готові щодо цього надавати повну допомогу, зокрема, наданням лісоматеріалу та фахових консультацій.

Підготував Валерій Шкребтієнко

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.