Сім’я Віктора та Людмили Дереч із міста постраждала від пожежі. Але вже мають новий дах

Віктор Дереча показує на покрівлю, яка зайнялася через коротке замикання електропроводки сусіда

У четвер, 1 лютого, о 18.48 до служби порятунку “101” надійшло повідомлення про пожежу, що сталася в житловому будинку на вул. Богдана Хмельницького, 174 у Переяславі-Хмельницькому (Київщина). Два відділення рятувальників спрацювали дуже оперативно – пожежа була повністю ліквідована за 40 хвилин. Як з’ясувалося, причина загорання – коротке замикання електромережі на горищі помешкання. Вогонь знищив покрівлю на площі близько 150 квадратних метрів.

Із погорільцями зустрівся наш кореспондент наступного дня після пожежі.

“Приїжджайте – горимо”

– Того вечора, не підозрюючи нічого лихого, я з дружиною дивився телевізор, як раптом в хаті почало миготіти світло, – згадує пережите власник садиби Віктор Дереча, 47 років. – А за мить у вікно постукав сусід Володимир Кожурін (він зі своєю сім’єю живе в окремій частині цього будинку) і сказав, що в нього пропала електрика. У мене ж на той момент вона ще була. Аби з’ясувати, що ж сталося, я вийшов на подвір’я, глянув на хату, а з-під даху пробивається вогонь. За секунди я вибрався на балкон, відкрив двері на горище, а там усе горить-палає. Усвідомлюючи, що самостійно погасити вогонь мені не вдасться, я зачинив двері, влетів у хату і давай кричати дружині: “Телефонуй до пожежної!”.

– Я, коли тільки додзвонилася на “101”, ніби несвоїм голосом кричала: “Приїжджайте, ми горимо”, – долучається до розмови господиня помешкання Людмила Василівна. – А оце сьогодні, коли все позаду, жартома кажу своїм рідним: “Учора у моєму домі йшов великий дощ, і я боса ходила по калюжах прямо в кімнатах”. А якщо серйозно, то дякуємо Богу, що обійшлося без жертв. Навіть важко уявити, що могло би статися, якби пожежа сталася вночі, коли усі сплять міцним сном…

– Щиро дякуємо пожежникам, що приїхали швидко, працювали дуже злагоджено і не дали вогню перекинутися всередину помешкання. Спасибі й сусідам та усім, хто кинувся нам на допомогу відразу, як сталося загорання. Завдяки цим небайдужим людям неповністю зіпсувалися наші меблі та речі. Адже вода, якою гасили вогонь, на них мов рікою лилася. Тож щось виносили надвір, щось накривали плівками. Та вже, як воно там не було, слава Богу, що дім не згорів. А покрівлю відновимо. Он вже придбали шифер. Завтра купимо необхідне дерево для будівництва (крокви, дошки) і відразу візьмемося за роботу. Аби тільки не зірвався сніг чи дощ, поки накриватимемо хату.

А ще ми дуже вдячні усім, хто пожертвував та позичив нам гроші на придбання цих будматеріалів. Без сторонньої підтримки й не знаємо, як би викрутилися із цієї ситуації.

“На сусіда зла не тримаємо”

Дах будинку Дереч згорів повністю. Кілька квадратних метрів його згоріло й над помешканням Володимира Кожуріна, який живе по сусідству, і власне через кабель якого сталося коротке замикання електромережі, що й призвело до пожежі.

– На сусіда ми зла не тримаємо. Адже від біди ніхто не застрахований. Єдине, що свого часу мені не треба було дозволяти йому робити, то це прокласти центральний електропровід до його помешкання через моє горище, – сказав Віктор Дереча. (Володимир Кожурін від коментарів утримався).

– Я про пожежу дізнався від своєї сестри, яка живе в столиці, – згадує й собі 16-річний син Дереч Ростислав. – А Марині про це сказав її кум. Він саме їхав на Київ і з вікна автомобіля побачив, що палає наш будинок. Тоді із спортзалу сьомої школи, куди щойно прийшов на тренування з баскетболу, прилетів мов на крилах. На подвір’ї було багато людей, поліцейські, пожежники. А ось пожежі вже не було. Мама плакала, батько тримався, хоча по ньому видно було, що він дуже хвилюється. Зараз у хаті повний гармидер. Та то нічого, головне що всі живі і здорові. Дякую своїм друзям, які без вагань прийшли на поміч. Гарно допомогли нам і друзі моєї сестри Марини.

P.S. У понеділок подружжя Дереч завітало до редакції “Вісника”, щоб через газету висловити щиру вдячність усім, хто підтримав їх у горі. Цього разу вони були в піднесеному настрої і з радістю похвалилися, що над їхнім помешканням вже є дах.

– Над своїм та сусідським помешканням збудували крівлю у суботу, третього лютого, – каже Віктор Дереча. – Працювали без перепочинку цілий день аж до дванадцятої ночі. Хлопці, які помагали нам, навіть не їли і не пили, аж поки не впоралися з роботою. Тепер залишилось розрахуватися з боргами, зробити ремонт у кімнатах і потихеньку жити далі.

Ті, хто можуть підтримати погорільців, телефонуйте 066-646-27-64 (Дереча Віктор Михайлович). Кошти можна перерахувати на картку ПриватБанку 4731 2191 1023  5862 (Дереча Людмила Василівна).

Олена МАТВІЄНКО

You can skip to the end and leave a response. Pinging is currently not allowed.

Залишити відповідь

Ви повинні увійти для комментування.


Дизайн: Lifestar