Архив рубрики: ‘Головна’

Announcement: Спортивна і здорова нація – непереможна. Кубок Переяславщини памяті Ярослава Потапенка – 23 серпня

чатЯскравим прикладом позитивних змін у суспільстві є громадсько-політична, культурно-просвітницька й спортивна діяльність побратима по духу Ярослава Олександровича Потапенка. Він був викладачем, яким захоплювалися студенти, активістом, якого поважали і любити побратими, лідером, за яким йшли сотні людей. (більше…)

Announcement: Новий розклад руху на маршруті Переяслав-Хмельницький – Позняки

ogoloshennya_200x150

Announcement: Ще одна аптека у Переяславі-Хмельницькому долучилася до програми “Доступні ліки”

indexЯк повідомила головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Наталія Царенок, у Переяславі-Хмельницькому (Київщина) з’явилася ще одна аптека, яка долучилася до урядової програми “Доступні ліки”. Нагадаємо, ця програма стартувала в нашій країні із першого квітня цього року. Отже, віднедавна відпускаються ліки безкоштовно або з незначною доплатою ще й в аптеці ФОП “Власенко”, що на вул. Сковороди, 68/38 (навпроти районного будинку культури). До цього жителі Переяславщини, хворі на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та цукровий діабет ІІ типу, отримували ліки за спеціальним рецептом лише в аптеці “Оптика”, яка розташована на вул. Богдана Хмельницького, 137 (в ТЦ “Софія”). А ось в аптеці №1, що на вул. Богдана Хмельницького, 76/3 (навпроти дитячого садочка №7 “Берізка”), з якою також укладена відповідна угода, необхідні медикаменти поки що не відпускаються.

(більше…)

Announcement: У кінці липня на Переяславщині відбудеться заплив через Дніпро

Незабаром в Україні відбудеться любительський заплив через Дніпро — «ДНІПРО РЕВУЧИЙ»!
Дата запливу: 29 липня 2017 року
Відкриття змагань: 8.30
Місце старту: Регіональний ландшафтний парк “Трахтемирів”, Черкаська область (49.989087, 31.423164).
Місце відкриття змагань та фінішу:
Берег річки Дніпро, в 2.4 кілометрах від дитячого табору «Славутич». Київська область  (50.010655, 31.447031).
Відкриття реєстрації: 13 липня о 20:00
Кінець реєстрації: 20 липня о 20:00
УЧАСНИКИ ЗМАГАНЬ:
До участі в змаганнях допускаються всі охочі віком від 18 до 65 років, які вміють плавати, не мають фізичних протипоказань, заповнили реєстраційний бланк та ознайомилися з технікою безпеки поводження на воді під час проведення запливу.
 
ПРОГРАМА І ПОРЯДОК ЗАПЛИВУ:
1.Індивідуальний заплив
Дистанція: 3 000 м
2.Естафета
Дистанція: 2×1 500 м
Звертатися до представників оргкомітету за телефонами: (093) 744-12-93; (095) 258-48-48. 
«ДНІПРО РЕВУЧИЙ» – спортивно-культурний просвітницький захід, який щороку організовується з метою:
— збереження пам’яті про унікальні місця України, поховані під водами Канівського водосховища;
— збереження української історії та культури;
— популяризації активного та здорового способу життя;
— розвитку туристичного потенціалу Переяслава, району та Київщини в цілому.

Ньютону і не снилося

Містечкові історії

Містечкові історії

Яблука, як відомо, існують для того, щоб їх, звичайно ж, їсти, а ще… щоб з їхньою допомогою робити великі наукові відкриття.

Перше таке відкриття було зроблено Ісааком Ньютоном вже досить давно, коли він, зайшовши у чийсь садок, недалекоглядно(?) став під яблунею і, як це нерідко з ним траплялось, про щось замислився… (більше…)

Сьогодні – рівноапостольного святого Володимира, День хрещення Русі

f_svkn-volodimir_nedlko_volodimir_1355339067-1День Хрещення Київської Русі-України – державна пам’ятна дата, що відзначається щорічно 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.

Перше широке народне святкування Дня хрещення Русі відбулося 1888 року (ідея святкування належала київському митрополиту Платону). Датою ж хрещення Київської Русі, яке провів князь Володимир, вважається 988 рік. Існує багато версій щодо місця хрещення князя. Найбільша суперечка: чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Літопис описує цю подію так: «…Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці: багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – то мені той противником буде…». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду… а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається». (більше…)

Вирішення соціальних проблем внутрішньо переміщених осіб не втрачає актуальності

"Вісник Переяславщини"

“Вісник Переяславщини”

Уже три роки міське управління соціального захисту населення працює над вирішенням соціальних проблем людей, які внаслідок тимчасової окупації Криму та збройної агресії на сході України вимушені були покинути свої домівки і переміститися на підконтрольну територію України. (більше…)

Омела наступає. А що робимо ми?

Ось так обрізали, щоб врятувати, дерева біля хлібозаводу

Ось так обрізали, щоб врятувати, дерева біля хлібозаводу

Безумовно, кожен з переяславців звертав увагу на зелені кущі кулястої форми, що ростуть на деревах і зберігають свій колір протягом всього року, будь-якої його пори. А ще на те, що кількість уражених омелою дерев з кожним роком зростає. Що ж це за напасть така, про загрозу якої ще років двадцять тому у нас мало хто підозрював? (більше…)

Від учителя до офіцера: чому все більше українців ідуть у військо

79661З початку року контракт із українською армією уклали понад 14 тисяч українців. Майже тисяча із них стали офіцерами. Що змінилося в українському війську і чому зростає популярність служби за контрактом, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю. (більше…)

Повідомлення про скликання шістнадцятої сесії районної ради

рдаВідповідно до ч.9 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

  1. Скликати шістнадцяту сесію Переяслав-Хмельницької районної ради VІI скликання 8 серпня 2017 року.
  2. Пленарне засідання ради провести 8 серпня 2017 року о 10 годині в залі засідань районної ради.
  3. На розгляд шістнадцятої сесії районної ради передбачається винести такі питання:

(більше…)

«Це потрібно не головному лікарю, це потрібно хворим людям». Районні програми охорони здоров’я, попри емоційність обговорення, були прийняті

DSC_0115Двадцять п’ятого липня відбулася чергова п’ятнадцята сесія районної ради. Головував на засіданні голова районної ради Петро Качкалда. В роботі пленарного засідання взяли участь 28 депутатів райради із 34 обраних, голова райдержадміністрації Андрій Пряхін, начальники управлінь та відділів райдержадміністрації, працівники виконавчого апарату районної ради, громадські активісти. (більше…)

У якого продавця ви любите скуповуватися?

ОпитуванняНа відміну від періоду радянського товарного дефіциту і обмеженості мережі торгових закладів зараз таких проблем українці не відчувають. Купуй, що хочеш і  де хочеш. Чи є у наших земляків улюблені магазини і улюблені продавці, кого з них цієї неділі привітають вони з Днем працівників торгівлі, спробували з’ясувати журналісти «Вісника». (більше…)

Після партнерських пологів ще більше почав цінувати дружину

Перша сторінка, п'ятниця, 28 липня

Перша сторінка, п’ятниця, 28 липня

Мій знайомий пережив досвід партнерських пологів. Зважився на це лише за третьою дитиною. Каже, що пам’ятає кожну хвилину з тих восьми годин, поки дружина народжувала. Зізнається, настільки це хвилююче. (більше…)

Сюжет ТСН: Жителі Переяслава влаштовують протести проти будівництва теплоелектростанції

Жителі Переяслава влаштовують протести проти будівництва теплоелектростанції
виступають проти будівництва теплоелектростанції через острах, що вона забруднюватиме повітря. Натомість на самій станції запевняють, що стануть одним із найчистіших підприємств міста, йдеться в сюжеті ТСН.

Відкриття об’єкту планують на осінь, і він має стати однією з найсучасніших в Україні теплоелекростанцій. Новий для країни котел повністю спалюватиме паливо, а для роботи не потрібно буде ні газу, ні вугілля – лише тирса, потрібнені гілки, друзки чи суха городина. Тобто деревина, яка не йде в діло, і буде за інших обставин просто лежати і гнити. Таке паливо дає змогу отримувати майже вдвічі дешевше тепло, ніж, наприклад, від газової чи вугільної станції, що неабияк актуально для України.

От тільки неочікувано для себе, кажуть на станції, справа наразилася на спротив містян, які зустріли побудову проекту скандуванням “Ганьба!” та вимогою зупинити будівництво. Місцеві бояться, що станція нашкодить їхньому здоров’ю та спричинить екологічне лихо в області, частина людей засумнівалася, чи всі дозволи на будівництво є. У відповідь на підозри активістів енергетики запевняють, що дотримано всіх норм і правивал українського законодавства. І демонструють стоси документів – від проектної документації до будівельних та екологічних дозволів. Чуткам про загрозу міста взагалі дивуються – кажуть, сотні таких станцій працюють поряд із житловими будинками в Німеччині та Англії, а система очистки викидів відповідає стандартам Євро-5, що вчетверо жорсткіші за українські норми.

Повірили запевненням енергетиків не всі, тому сторони домовилися провести незалежний екологічний аудит станції, а потім інших підприємств міста, щоби люди побачили і порівняли, хто для екології страшніший. Міська влада погоджується, що в разі екологічної загрози ніякого відкриття не повинно бути, натомість якщо підприємство дбатиме про екологію – то має працювати, бо зиск буде всім. Це і мільйони євро інвестицій, і робочі місця, і податки до місцевого бюджету. Про станцію говоритимуть і на сесії міськради, щоб остаточно зняти всі питання.

Кореспондент ТСН Олександр Романюк

Або ремонтуйте, або знесіть зовсім

Фото взяте з «Історії міст і сіл УРСР», том. «Київська область», с. 516, вид. 1971 р.

Фото взяте з «Історії міст і сіл УРСР», том. «Київська область», с. 516, вид. 1971 р.

Минулого понеділка жителька Сум Софія Куриленко надіслала до редакції «ВП» кілька фотознімків та такого електронного листа: “Добираючись з харківської траси до Переяслава, підійшла до величного гранітного монумента біля автозаправки. І вжахнулася: ззаду в нього відвалилися дві здоровенні плити (одна вже десь щезла), ще дві ось-ось обрушаться. Не думаю, що обгородити червоною стрічечкою від охочих підійти ближче – достатній вихід щодо їхньої безпеки. Спереду цієї стели, де на барельєфі зображено момент Переяславської ради 1654 року, як на мій погляд, все в порядку. Добрі люди в написі “Навіки разом з російським народом” чорною фарбою замазали те, що зайве, тож тепер там: “Навіки з родом”. Та все ж у мене є питання: якщо цей монумент ще потрібний комусь, то чому його не ремонтують, а якщо не потрібний (Переяславська рада тепер – символ закабалення України) – чого не знесуть?”

721eb0a7-ccf1-459d-b9c9-f69bf687bd6e

3477405a-7e60-47fa-86b1-d2e3e653ca17

90d08027-8b14-479e-b644-68c3afb0482a

Фіналістка “FLEX” Анжеліка Аврамич рік навчалася в американській школі

Анжеліка Аврамич у місті Оклахома-Сіті

Анжеліка Аврамич у місті Оклахома-Сіті

16-річна Анжеліка Аврамич із Переяслава-Хмельницького (Київщина) майже рік провела в штаті Оклахома на півдні США, в невеликому містечку Вістер. Жила в американській родині, навчалася в школі та багато подорожувала. Своїми враженнями вона охоче поділилася з журналістом “Вісника”.

– Як ти потрапила в США?

– Я виграла  конкурс від програми обміну майбутніх лідерів – FLEX. Вона фінансується урядом Сполучених Штатів і надає можливість старшокласникам із України та ще дев’яти країн Євразії безкоштовно навчатися в американських школах протягом академічного року (із серпня по травень). Програма також покриває переліт в обидва боки, передвиїзну орієнтацію (підготовку до поїздки), медичне страхування. Учасники отримують щомісяця стипендію в розмірі 125 доларів.

– Як відбувався відбір кандидатів?

– Було три етапи відбору. Спочатку ми склали письмовий тест з англійської мови. У другому турі писали невеликі твори (есе) на задані теми. А на третьому етапі заповнювали анкету і проходили індивідуальні співбесіди англійською та українською мовами.

Організатори наголошували, що обирають не за знанням англійської мови, а шукають активних учнів, майбутніх лідерів. Я староста класу, помічник президента школи, беру участь у волонтерських проектах. Мабуть, це посприяло тому, що я стала фіналісткою програми. А ще в мене було велике бажання відкрити для себе іншу частину світу й отриманий досвід використати в Україні. Думаю, це теж помітили організатори.

З-понад 11 тисяч кандидатів з України обрали близько 250 фіналістів, які поїхали на навчання в США.

Презентація про Україну американським дітям

Презентація про Україну американським дітям

– У якій родині ти проживала?

– Мене прийняло подружжя – Кел і Шері. Вони пенсійного віку, але ще працюють. Кел – у закладі типу нашого ЖЕКу, а Шері – секретарем. Взагалі американці дуже активні й намагаються якнайдовше залишатися такими, тому працюють і до 70 років. У подружжя – троє дітей, які живуть окремо. Ми їздили до них у гості на свята. Моя хост-сім’я, так вона правильно називається, мене всіляко підтримувала.

– Які враження про систему освіти в США?

– Я ходила в звичайну американську школу. Навіть у нашому маленькому містечку вона була великою, з великими обладнаними класами. У старшій школі (9-12 класи) навчалося близько 200 учнів. Здивувало, що старшокласники самі обирають предмети. Обов’язкові лише історія США й англійська мова. Я обрала сервіс, тригонометрію, курс про харчування й відносини в сім’ї, відеовиробництво й журналістику. Навчилася знімати й монтувати відео, працювати на сайті, писати новини для шкільної онлайн-газети, тобто отримала важливий практичний досвід.

У школах літерна система оцінювання. Оцінка “А” ставиться, якщо учень виконав завдання на 90-100 балів, “В” – 80-90 балів і так далі. Учитель не оголошує оцінок при всьому класу. Учень заходить на свою персональну інтернет-сторінку і дивиться оцінки.

В Україні набагато складніша навчальна програма. Наприклад, матеріал з тригонометрії, який американські учні вивчали в 11 класі, я в нас пройшла ще в 9-му. Тому, повернувшись додому, надолужую пропущений матеріал, особливо з хімії, фізики, математики, й екстерном складаю предмети за весь рік.

– А проблем з англійською не було?

– Я непогано знала мову. Але перший тиждень лякалась і перепитувала все по кілька разів. А через деякий час уже нормально спілкувалася. Взагалі американці дуже толерантні. Я ніколи не чула від них: “Я тебе не розумію, ти погано розмовляєш”. Посміхаються і просять повторити, якщо щось не ясно.

Анжеліка була волонтеркою на фестивалі повітряних куль

Анжеліка була волонтеркою на фестивалі повітряних куль

За умовами програми ти мала працювати на потреби громади. Розкажи про це.

– Мені настільки сподобалося волонтерити, що я виконала 121 волонтерську годину, а не 40, як це передбачено за програмою. Перша робота – я приходила після школи в заклад, типу нашого ЖЕКу, й замітала там. Також після уроків займалася з дітьми першого класу і тими, які готуються до школи. Вчила з ними букви й цифри.

Була волонтером на триденному фестивалі повітряних куль. Взагалі американці дуже люблять волонтерство. Наприклад, на фестиваль подали заявки 400 осіб, а з них обрали двісті.

– У яких містах ти ще побувала?

– З іншими школярами за обміном їздила на триденний відпочинок у сусідній штат – Міссурі. Там гірська місцевість, багато красивих озер. Ми відпочивали в лісі біля водойми. З хост-сім’єю побувала в іншому сусідньому штаті – Арканзасі.

З учнями своєї школи їздила в місто Даллас, штат Техас. Ми відвідали музей, присвячений 35-му президенту США Джону Кеннеді. Побували біля того місця, де його вбили.

Дзеркальна крапля у місті Чикаго

Дзеркальна крапля у місті Чикаго

Уже в Штатах я виграла конкурс на тему “Глобальне лідерство і волонтерство”. Він проводився між учнями по обміну. Вісім переможців із семи країн світу на чотири дні поїхали в Чикаго. Кожен день відвідували конференції і семінари, присвячені глобальному лідерству й волонтерству. Попрацювали волонтерами в будинку для бездомних людей. Готували їм їсти, а потім разом з ними вечеряли і спілкувалися. Спершу мені здавалося, що це буде складно. Про що ми зможемо розмовляти? Але виявилося, що вони багато знають про Україну. Запитували навіть про наші футбольні команди – “Динамо” і “Шахтар”. Це при тому, що в штаті Оклахома, де я жила, не всі знали, що таке Україна.

Ми відвідали найцікавіші місця Чикаго. Запам’яталася скульптура – велика дзеркальна крапля (американці називають її квасолиною). За задумом автора – це падаюча крапля ртуті.

– Що тобі полюбилося в Америці?

– Американці багато усміхаються і за все дякують. Ти йдеш вулицею, і незнайома людина може сказати тобі “привіт”, запитати, як справи. Вони дуже ввічливі, якщо зачепили плечем чи наступили на ногу, обов’язково вибачаться. Але такої дружби, як це прийнято в нас, – щирої, душевної – в американців немає. Вони всіх називають друзями. А для близького спілкування – тільки сім’я.

На День Незалежності України Анжеліка вдягла вишиванку

На День Незалежності України Анжеліка вдягла вишиванку

У них можна повчитися чистоті, порядку, культурі поведінки. Біля доріг немає бур’янів, сміття. Навколо будинків – підстрижена трава, ростуть квіти. За неакуратний двір там штрафують. Немає високих парканів, огорож. У той же час американці дуже цінують особистий простір. Навіть якщо ви їдете в метро, то близько підходити до людини чи сідати не можна.

Американці не судять про людей за одягом, не обговорюють, яка в кого фігура. Але з іншого боку, вони не дуже турбуються про зовнішній вигляд.

– А до чого було важко звикнути?

– До їжі. Американців не можна назвати прихильниками здорового харчування, хоча вони про нього багато говорять. Вони їдять солодощі без міри і обожнюють фаст-фуди. На сніданок у них зазвичай пластівці з молоком. Молоко – це порошок, розмішаний у воді. А в пластівцях стільки хімічних добавок, що вони взагалі не псуються. На обід їдять чіпси, гамбургери або чізбургери. А на вечерю розігрівають готову заморожену їжу. Це може бути риба чи макарони із сиром. За весь рік я з’їла два супи, і то супи-пюре. Рідких страв вони майже не їдять. Про гречку там ніхто не чув, рис вживають дуже рідко. Від такого харчування я поповніла, в мене почала псуватися шкіра.

Я пробували готувати українські страви. Для хост-сім’ї робила вареники, млинці. Млинці їм сподобалися, у них є схожі панкейки. Вареники з вишнями теж, а от з картоплею – ні, незвичне для них поєднання продуктів.

Американці – дуже релігійні люди. Всі ходять до церкви – в середу і в неділю. Часто цитують Біблію і християнські книги, носять футболки, на яких написані вірші із Біблії. Багато говорять про Бога. У Штатах немає таких церковних будівель, як у нас. Церква – звичайний будинок. У них не прийнято носити хрестики, немає спеціальних молитов. До цього теж треба було звикнути, бо в нас люди наче й віруючі, але не настільки.

– Ти порадиш одноліткам програму “FLEX”?

– Звичайно. Це дуже хороша програма. На жаль, про неї мало знають у Переяславі. Тому я планую у вересні презентувати її для учнів своєї школи.

Юлія Строчинська

Фото надані Анжелікою Аврамич

16-річний житель Переяславщини втопився в озері

Олександр Погребний був гордістю школи

Олександр Погребний був гордістю школи

23 липня в штучному озері в селі Мирне Бориспільського району (Київщина) втопився  16-річний житель села Дем’янці Переяслав-Хмельницького району. Про це повідомляє прес-центр Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відомо, що Олександр Погребний  відпочивав на водоймі з приятелями. Хлопець заплив на глибину, пірнув і вже не з’явився на воді. Тіло дем’янчанина без ознак життя дістали відпочивальники.

Олександр Погребний закінчив 10 клас, був відмінником у школі, займав призові місця на всеукраїнських олімпіадах. У його батьків ще є старша донька.

Інф. “ВП”

Нічна ДТП під Києвом: легковик збив чоловіка, що міняв колесо на узбіччі

20265105_866240433541851_4236023720873256483_nПрипаркувавшись на вузькому узбіччі, щоб замінити пробите колесо, водій та пасажир знехтували елементарними правилами безпеки.

Як пише dtp.kiev.ua, аварія трапилась перед Клавдієво на 42 км у напрямку Бородянки.

«Близько опівночі водій Рено пробиває колеса і, припаркувавши авто на вузькому узбіччі, разом із пасажиром замінює ліве заднє. У цей момент мчить біла «Мазда» і зачіпає пасажира, який допомагав возиться із колесом. Невиставлений на неосвітленій дорозі знак призвів до тяжких наслідків», – твердять очевидці.

(більше…)

У Києві перекриють декілька вулиць через хресну ходу

hoda_8c690У зв’язку з проведенням урочистих заходів з нагоди річниці хрещення Київської Русі-України в центрі Києва з 27 до 30 липня буде обмежено рух на декількох вулицях.

Сьогодні, 27 липня, зокрема, пройде хресна хода. Тому з 11:00 до 16:30 рух усіх видів транспорту обмежать на таких вулицях: вул. Грушевського (від вул. Шовковичної до Європейської площі); Європейська площа; Володимирський узвіз (від Поштової площі до Європейської); вул. Трьохсвятительська; вул. Хрещатик (від Майдану Незалежності до Європейської площі); Паркова дорога (від Європейської площі до алеї Героїв Крут), йдеться в розпорядженні КМДА.

(більше…)

“Велика Українська Хода” завітала до Переяслава

Тарас Костін дякує Катерині Валевській за патріотичну справу

Тарас Костін дякує Катерині Валевській за патріотичну справу

У середу, 26 липня, до Переяслава (Київщина) дісталась всеукраїнська “Велика Українська Хода”. Організатором акції є військовий журналіст, учасниця Революції гідності, волонтер Катерина Валевська, 52 роки. Вона разом зі своїм 30-річним сином Артемом та іншими учасниками акції розгорнула на центральній площі міста близько півтисячі українських прапорів, серед яких державні прапори України, прапори великих і малих міст та стяги, які побували на полях боїв на сході нашої держави. Усі вони із написами-гаслами на підтримку наших захисників та з побажаннями миру Україні.

– “Велика Українська Хода” – акція, яка була організована на честь героїв Майдану, героїв АТО та заради миру і перемоги України. Вона стартувала ще у вересні 2014 році з Київського Майдану Незалежності, – пояснила вона. (більше…)

Марія Цікаленко: “Чоловік здійснив мою мрію – подарував мені швейний салон”

2 2832

Марія Цікаленко зі своїми дітьми у власному ательє

“Simplemente Maria” – це творча майстерня (м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл.), де працюють знавці своєї справи. Відкрився цей салон-ательє у місті на вул. Шкільній, 40А (поблизу ЕКО-маркету з тильного боку) три роки тому. Тут пропонується широкий спектр швейних послуг: пошиття та ремонт одягу, трикотажних виробів, вечірніх і ділових нарядів, підшивання брюк, спідниць, пальто, штопання джинсів, ремонт дублянок, шкіряних виробів, брезентових наметів і тентів, перешивання штучних і хутряних шуб, машинна вишивка, пошиття постільної і текстильної білизни, ремонт сумок і аксесуарів, установка кнопок і люверсів, заміна блискавок, бігунків, гачків та іншої фурнітури. На замовлення тут шиють ще й одяг для котиків та собачок. А ще в цьому салоні можна взяти напрокат будь-який карнавальний костюм, є вони і для дітей,  і для дорослих.

– “Simplemente Maria” в перекладі з португальського “Просто Марія”. Таку назву я придумала я на честь свого імені, – говорить власниця ательє Марія Цікаленко, 27 років. — Шити люблю із самого дитинства. Вчилася на ляльках. Першим моїм виробом була шифонова блузка “християнка”. Її я пошила собі, коли ще навчалася у шостому класі. Тож після школи із вибором майбутньої професії проблем не було. До Київського технікуму легкої промисловості я вступила без вагань і жодного разу не пошкодувала. Свою трудову діяльність розпочала на швейній фабриці “Сотекс”, де більше року працювала лаборантом (прошивала зразки). Потім працювала швачкою в приватному. А згодом мій чоловік взяв в оренду оце приміщення і порадив мені зайнятися власною справою. Я вдячна Миколі за те, що він в усьому мені допомагає: їздить зі мною на закупку тканин, стежить за швейними машинками. А ще лише він займається установкою кнопок та іншої металевої фурнітури. Для цього маємо спеціальні станки-машинки. (більше…)

У багатоповерхівці в Києві пролунав вибух

273580У столичному Голосієві стався вибух у багатоповерховому житловому будинку, проводиться евакуація жителів.

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на 112.ua.

Вибух стався між 1 і 2 поверхами, зруйновано перекриття. Про жертви і постраждалих у ДСНС поки не повідомляють.

 

Подружжя Ткаченків за 69 років спільного життя ні разу не сварилося

Разом вони прожили 69 років

Разом вони прожили 69 років

На святі села в Лецьках познайомився із родиною Василя та Єлизавети Ткаченків. Вони в парі прожили 69 років. Єлизаветі Іванівні виповнилось 92 роки, а Василю Павловичу – 90. На двох їм уже 182 роки. Швидше за все, це «найстарше» подружжя на Переяславщині.
Колись, проживаючи в селі, люди знали всіх односельців як своїх найближчих родичів, тож і не дивно, що й вони змалечку знали одне одного.
Хотіла стати вчителем, та доля розпорядилась по-іншому
Єлизавета Іванівна народилась у 1925 році і була третьою дитиною із чотирьох в родині Івана Коржа.
– Мама померла дуже рано, залишивши нас на батька, – розповідає вона. – Батько одружився вдруге. Закінчила 7 класів Лецьківської школи та вступила до переяславського педагогічного училища.
Проте провчилась лише рік, як почалася війна. Шістнадцятирічна дівчина мусила повернутися в село. Коли до села увійшли німці, всіх здорових почали направляти на роботи.
– Робили в колгоспі, а взимку всіх виганяли на розчистку доріг. Мене разом із

Молоде подружжя Ткаченків. 1953 рік

Молоде подружжя Ткаченків. 1953 рік

старшою сестрою хотіли відправити на роботи в Германію. Привезли на пересильний пункт, який знаходився в Переяславі у приміщенні першої школи. Але лецьківський староста привіз довідку, що в родині залишилась маленька дитина, менша сестра. Тож старша поїхала на чужину, а мене відпустили додому.
Після війни Єлизавета мала намір продовжити навчання у педучилищі, але мачуха заявила, що у родині немає за що вчитися. Тож дівчина залишилася працювати в колгоспі.

Другий день весілля Єлизавети та Василя. Василь із гармошкою, поруч його дружина. Фото 1948 року

Другий день весілля Єлизавети та Василя. Василь із гармошкою, поруч його дружина. Фото 1948 року

– Так сталось, що у нашому дворі у війну вцілів великий сарай. Тож голова колгоспу дав розпорядження всіх упійманих коней, а їх тоді чимало бродило полями, ловити і приводити до нашого сараю, зробивши з нього колгоспну конюшню. Більше року порала тих коней. Потім відправили у тракторну бригаду на посаду зарядчика-обліковця. Заправляла солярою трактори. Через кілька років перевели на ферму порати телят. Потім працювала в ланці.
Все життя керував чи то кіньми, чи трактором, чи автомобілем
Василь Павлович народився у 1927 році також у Лецьках. До війни встиг закінчити шість класів. Після відступу радянський військ хлопець спіймав у полі двох коней та привів додому.
– З приходом німців всіх, у кого були коні, поставили на облік і змусили працювати

Це фото з донькою Єлизавета відправила в армію Василю. 1952 рік

Це фото з донькою Єлизавета відправила в армію Василю. 1952 рік

на жнивах. Дисципліна у них була сурйозна. Якось збирався їхати в поле. Мати торбу з харчами лаштує. Коли це біля хати спиняється бричка. Німець із перекладачем підходять до мене, германець щось проджеркотав та як ляпне рукою мене по шиї. Це за те, що ти ще й досі вдома, а мав би бути вже в полі, сказав мені перекладач. Дивись, наступного разу розстріляє.
Коли німців вигнали пішов у школу. Та коли довідався, що у Хоцьках відкрили МТС та будуть готувать трактористів, то покинув школу і пішов на ті курси. Річ в тім, що трактористам на трудодень давали по три кілограми хліба, а простий колгоспник робив за «палочку». У 1944-му отримав поламаного трактора, так-сяк відремонтували, і у 17 років розпочалась моя трудова діяльність. Щоб вчасно посіяти, мусили орати і поночі. Дівчата несли перед трактором гасову лампу, аби бачити борозну, отак і орали. Якось мені сказали їхати на ту сторону Дніпра пахати поля в Зарубинцях. А разом зі мною в МТСі працював зарубинчанин Ілько Хоменко, і він випросив, аби йому поїхати в рідне село. І через кілька днів ЗІСом з того боку привозять розбитий трактор. Люди казали, що тракторист загинув, у полі підірвався на міні, – розповідає Василь Павлович.
Говорить, що у 1949 році його взяли до армії, де він навчився кермувати автомобілем. Тож після п’ятирічної служби іще трохи попрацював трактористом, а потім перейшов водієм на «полуторку» у сільпо, а потім у райспоживспілку. Там отримав «газона» із дерев’яною кабіною:
– Війни уже не було років із десять, а дороги були, нехай Господь помилує! Майже після кожного рейсу мусив ремонтувати машину. Лежав під нею і на мерзлій землі, і на снігу. Ніколи не думав, що із таким життям доживу до такого віку.
Василь був гармоністом – женихом завидним…

Під час служби в армії

Під час служби в армії

Про своє спільне життя родина Ткаченків віджартовується. Єлизавета Іванівна розповіла, що запримітила хлопця іще на вечорницях, на які молодь почала сходитись після війни. Василь – гармоніст-самоучка, жодне гуляння не обходилось без нього.
– Ще до війни батько купив шестиструнну балалайку. Я самостійно навчивсь на ній грати. Коли прийшов німець, у нас була корова та телиця. Староста попередив, що німці заберуть або корову, або телицю, бо не можна тримати дві худобини. То батько, який саме повернувся із полону, виміняв у сусіда гармошку на телицю. Я навчився грати та й вже після війни почав ходити по гулянках. На одній побачив Єлизавету. Потім вона заправляла мій трактор. Так ото і вподобали один одного.
Молоді люди побралися навесні 1948 року. Весілля гуляли вдома, зійшлося чимало людей. А восени 1949-го Василя забрали до війська.
– Дочці Олі тоді виповнилось лише три місяці. А коли через п’ять років чоловік повернувся додому, то Олечка його злякалась і все ховалась від «чужого дядька» під стола.
У 1955 році родина почала будувати власний дім, до того вони жили разом із батьками Єлизавети. Через рік увійшли до власної хати, в якій проживають і нині. А через два роки, у 1958-му народилась друга донька – Наталія. На думку подружжя, головний рецепт такого довгого спільного життя полягає у взаєморозумінні та поступливості один одному.
– Ми ніколи не сварилися, і не виясняли, хто з нас головний, – каже Василь Павлович. – Приходжу додому з роботи, а жінка відвертається та мовчить.

Подружжя Ткаченків із своєю великою родиною. 2017 рік

Подружжя Ткаченків із своєю великою родиною. 2017 рік

Значить, десь провинився. Мовчу і я. Хіба крик допоможе помиритися? Могли мовчати і по кілька днів. Потім я починаю до неї потроху забалакувати. Якщо у неї уже «перебродила» образа, відповідає. О, думаю, значить, пробачила. Якщо продовжує мовчати, мовчки їду в рейс. Приїжджаю, забалакала, ну значить, все нормально. Ось так і живемо.
– Якби не доньки та їхні родини, не знаю, як би та й дожили до такого віку, – долучається до розмови Єлизавета Іванівна. – Ми уже ж нікуди не годні. Дівчата самі кайлують на городі. Що нам виділять, тому ми й раді.
– Та, що ви таке кажете? Кайлують… – долучається до розмови старша Ольга – Хіба мало ви допомагали нам? Наші діти, яким уже за 30, кожне літо проводили в селі у діда з бабою. Живіть і далі, ми хочемо іще на вашому сімдесятилітті погуляти, а там, дасть Бог, і вісімдесятирічну дату спільного життя відгуляємо.
У подружжя Ткаченків нині багато помічників. Окрім двох доньок, діду з бабою допомагають чотири онуки та два правнуки.
Володимир Набок

Київський зоопарк відремонтують естонці

1412_142533Естонська компанія ТОВ “Люнет” стала переможцем тендеру на ремонт столичного зоопарку, повідомляє ProZorro.

Підрядник повинен демонтувати будівлі і конструкції, викорчувати, а також пересадити дерева, провести трубопроводи, почистити озера і осучаснити частину вольєрів для тварин.

Згідно з угодою, естонська компанія отримає 29,4 млн гривень. Роботи повинні бути завершені до 31 серпня цього року.

У лісі під Києвом знайшли трупи

indexДвоє лісників стали жертвами невідомих злочинців неподалік села Дударів Бориспільського району Київської області у понеділок, 24 липня.

У той день троє працівників Семиполківського лісництва проводили профілактичне розчищення зелених насаджень.
Раптом чоловіки почули стрілянину. Швидко сівши в машину, двоє з них поїхали на звук. Буквально через кілька хвилин третій лісник знову почув звуки пострілів і пішки пішов на допомогу товаришам, інформує eizvestia.com/uk/news-ukr.

На відстані приблизно два кілометри він побачив колег, убитих пострілами в груди.
Правоохоронці порушили кримінальне провадження за ч.2 ст.115 КК України (умисне вбивство). Триває слідство, копи розшукують підозрюваних.

У Києві невідомі знесли ринок на Лісовій

20294083_874499389354667_1623275709381198533_n-1-e1500975213349У Києві невідомі під чисту знесли ринок біля станції метро Лісова. На місці знаходиться кілька десятків поліцейських машин.

Про це повідомляється в групі Троєщина ВК у Facebook.

– С. м. Лісова зносять під чисту ринок біля метро. Поліції 20-30 машин, – йдеться в повідомленні.

Оновлено 13.22: В ніч на вівторок, 25 липня, біля станції метро Лісова бульдозером знесли торгові ряди на одній з дільниць. Як повідомляють свідки події, знесення наметів почалося близько 02.00, а напередодні вранці до цих торгових рядів приходили чотири представника виконавчої служби Деснянського райуправління і представник Київради, які повідомили про демонтаж наметів, передає УНІАН. (більше…)

Київ завтра опиниться в “полоні” спеки й грозового дощу

272740Завтра спека в Україні ще потриває, очікується вдень +28+32, у південній нашій частині до 32-35 градусів вище нуля.

Про це у “Фейсбуці” пише синоптик Наталка Діденко, повідомляє Depo.Київ.

За її словами, атлантичний вплив вологого повітря вже дістався західних областей України, а завтра пошириться на частину центру та півночі.

“Пройдуть дощі з грозами, місцями можливі шквали”, – поперджає синоптик.

У Києві завтра буде спекотно, +30+32 градуси, можливий дощ та гроза.

“Послаблення спеки очікується у кінці тижня”, – нагадала Діденко.

 

 

 

Богослужіння, хресний хід, концерти: столиця готується до Дня Хрещення Русі

59771fb75a106Кожного року з особливим хвилюванням Україна святкує День Хрещення Київської Русі-України – день, який більше тисячі років  визначив шлях нашої держави у цивілізаційному колі часу.

Відомо, що в історії не буває   випадковостей. В історії Давньої Русі  є дати, про котрі сперечаються науковці, є події з невизначеними, приблизними,  датами. Та от  про Хрещення Русі ми знаємо точно – воно відбулося 1 серпня 988 року.   Від цього часу Давньоруська держава стала в один ряд з християнськими державами Європи, набула значення і міжнародного авторитету. Від цього періоду розпочався розквіт нашої культури – адже, засвоєння Візантійської культури та болгарської кирилиці дало поштовх для створення пам’яток писемності, видатних пам’ятників архітектури та живопису.

(більше…)


Дизайн: Парапапарам