Архив рубрики: ‘Ми запитали’

У якого продавця ви любите скуповуватися?

ОпитуванняНа відміну від періоду радянського товарного дефіциту і обмеженості мережі торгових закладів зараз таких проблем українці не відчувають. Купуй, що хочеш і  де хочеш. Чи є у наших земляків улюблені магазини і улюблені продавці, кого з них цієї неділі привітають вони з Днем працівників торгівлі, спробували з’ясувати журналісти «Вісника». (більше…)

Як часто ви відвідуєте стоматолога?

ОпитуванняУсім хотілося б мати здорові зуби й взагалі не відвідувати стоматолога. Бо процедура лікування зубів таки ж неприємна. А тим паче їх видалення. Але людей, які, як кажуть, можуть і дріт перекусити, – одиниці. Більшості доводиться ставити пломби, зубні протези, нарощувати зуби та час від часу відбілювати. Рекомендують відвідувати стоматолога двічі на рік. А як часто це роблять містяни й жителі сіл? (більше…)

Чи смакує вам сало?

Здавна вважають, що кожен українець просто зобов’язаний любити сало. Це, певно, головний наш національний делікатес. З нього готують багато різноманітних страв, про нього існує немало прислів’їв та приказок. Втім, останнім часом на базарах сало значно подорожчало – майже до ста гривень за кілограм. Чи відмовляться через це переяслачани від традиційного продукту, цікавилися журналісти «Вісника».

Надія Іщенко, 53 роки, с. Циблі:

– У моїй сім’ї сало люблять всі, але найбільше, напевне, я. Найкраще мені смакує мерзле. Особливо смачно його їсти із молодим часником та помідорами. А ось чоловік, донька та зять люблять варене сало із банки. Я його закриваю так: сало із м’ясною проріззю або підчеревину ріжу на шматки і 30 хвилин варю в розсолі. У розсіл додаю часник, лавровий лист та перець горошком. Готове сало складаю в стерилізовані банки, заливаю розсолом, закриваю металевими кришками. Сало вже давно не купувала, бо ще є зі свого кабанчика. На базарі в нашому селі воно коштує понад 70 грн за кілограм.

Олена Бечко, 59 років, місто:

– Я дуже люблю сало – і свіже, і заморожене. Особливо з огірком чи перцем. Але за станом здоров’я мені треба їсти поменше жирного. І моя родина проти сала, засмажки. Хоча я знаю, що в невеликій кількості свіже сальце навіть корисне.  Сала давно не купували, доїдаємо запаси з морозилки. Тому й не знаємо, яка його ціна зараз на базарі.

Тетяна Буркацька, 18 років, с. Студеники:

– Сало дуже люблю, особливо перемелене у м’ясорубці із часником та кропом. Намазуєш на житній хліб – смакота! Також люблю сире сало, натерте спеціями. Дуже подобається смажене із цибулею та картоплею. Звичайно ж, із задоволенням смакую підчеревиною. Набрати вагу не боюся. Навпаки, вважаю, що занадто худенька і можна трохи поправитися.

Через зростання ціни не переживаю, адже вирощуємо свиней у бабусі. Раніше були лише звичайні свині, уже їх немає, зате є двоє «в’єтнамців». Наїдку з них не так і багато, але ж яке смачне сало!

Людмила Недбайло, 38 років, с. Гланишів:

– Без сала українцеві нікуди. Сало у нас своє – тримаємо порося. Частину зберігаємо в морозилці, а хтось любить присолене, то для нього – в банках. Використовуємо багато для засмажки – і для картоплі, і до перших страв. Родичі з Києва, як приїдуть, то так і нахвалюють: «Ну наскільки смачніше, якщо засмажити картоплю на салі, а не на олії». І так сало їмо. Он синок Рома, йому чотири роки, вчора вранці заявляє: «Буду їсти з дідом сало!» Що цікаво, в моїй сім’ї набагато більше люблять сало   з огірком, ніж з помідором.

Олексій Марченко, 58 років, місто:

– У дитинстві не любив – ковбаса для мене була значно смачнішою. І ось після школи, коли вступав до інституту, я жив на квартирі у друзів нашої сім’ї. І ці кияни на вечерю поряд з іншими закусками нарізали сала. Мені було так дивно: вони вважають, що сало – це щось особливе, що його можна поставити на стіл! А воно ж мені і вдома в селі набридло – давайте ковбасу! Для мене й зараз сало – це їжа, коли поспішаєш або коли виїжджаєш на природу. Можу тоді  «заточити» з часничком та помідором кілька шматків.

Володимир Іваненко, 52 роки, місто:

– Звичайно, мабуть, як і кожен українець, я із задоволенням ним смакую. Люблю їсти сало із свіжим огірком, молодим часником і чорним хлібом.

Колись мене пригостили салом, яке мені дуже сподобалось, але дуже рідко знаходжу таке на базарі. Щоб вийшло таке сало, потрібно, аби дуже постарався колій. Після того, як закололи порося та двічі газовою горілкою чи паяльною лампою обпалили шкіру, тушу натирають сіллю, а потім обсмажують соломою. Тоді навіть шкірка стає смачною, а сало так і тане в роті.

Які овочі з власного городу ви вже їли?

Починаючи з весни на ринках з’являється багато тепличних та ґрунтових овочів, які не тільки відрізняються від звичних нам за своїми смаковими якостями, але і за хімічним складом. У битві за тепличний урожай багато господарств для якнайшвидшого дозрівання овочів використовують добрива та стимулюючі речовини. Чим вища концентрація цих речовин у продукті, тим небезпечнішим він стає для
здоров’я. Тож багато переяславців не поспішають купувати такі овочі, а очікують, коли з’являться свої на присадибних ділянках.
Які овочі з власного городу вже побували на столі переяславців, з’ясовували журналісти «Вісника».
Галина Степаненко, 67 років, с. Дівички:
– Кожного року я саджу на своєму городі кущові кабачки. Так вони вже родять більше двох тижнів. Також вже їмо молоду картоплю. З 28 червня (дату запам’ятала) рву огірочки. Скоро будуть і помідори. На кущах ранніх сортів вони вже більші курячого яйця. Щоправда, ще зелені. А ось цибуля вже вся пожовкла і лягла. Тож гарного урожаю, мабуть, не буде. Цього сезону я двічі сіяла редьку. Її всю з’їли ще на початку червня.
Олександр Колибенко, 54 роки, місто:
– Цього року в зв’язку із весняним заморозком овочі на городі з’явились набагато пізніше, ніж у минулі роки. Проте уже використовували в страви кабачки, огірки, ранню капусту. Картоплю ще не копали, бо спочатку вона постраждала від морозу, а зараз, незважаючи на те, що її уже тричі кропив отрутою, колорадський жук добросовісно «заїдає».
Володимир Корзун, 45 років, с. Дем’янці:
– Їмо з городу ми, мабуть, те, що і всі: молоду картоплю, огірки, кабачки. Уже зірвали весь горох. Особливих страв з овочів не готуємо: якогось салатику з огірків зробимо, картоплі наваримо, то й добре. Дуже помітно, що в цьому році урожай значно слабший, ніж у попередні. Спочатку заморозки, тепер-от посуха. Найбільша картоплина, яку знаходив, розміром з куряче яйце. Якщо найближчим часом не буде дощів, то важкувато доведеться.
Надія Сонько, 54 роки, місто:
– Понад два тижні вже їмо кабачки, вирощені на своєму городі. Вони так гарно родять, що не лише смажимо їх та тушкуємо, а вже й законсервувала їх із кетчупом «чилі» та наварила кабачкової ікри на зиму. Копаємо вже й картоплю. Її великого урожаю не чекаємо, бо огудиння вже сохне, а зав’язь погана. А ось столовий буряк росте гарно. Вже варю з нього борщ. І морква непогана буде восени. Також вже їмо свої огірки. Зриваю їх невеличкі, бо такі люблять мої онуки-кияни. 6-річна Маринка і 8-річний Даніїл приїхали до мене на літо. Зараз вони об’їдаються малиною. Її багато, і вона велика.
Галина Шульга, 62 роки, місто:
– Ми все вирощуємо на городі. На базарах і тим паче в супермаркетах овочі не купуємо. Найпершими стали їсти цибулю, часник, редьку і різноманітну зелень (крес-салат, руколу, шпинат). Потім підросла морква і буряки. Два тижні тому почала копати картоплю. Тоді ж зварила і перший борщ з молодої капусти. Зараз гарно родять огірки й кабачки. Уже кілька банок заквасила на зиму. Дозріла спаржева квасоля, порадували врожаєм капуста броколі й кольрабі. Останню посадила вперше, з неї виходить смачний салат. На підході помідори, уже деякі плоди побуріли. Цьогорічним врожаєм овочів поки що задоволена.
Лідія Цивінська, 56 років, с. Вінинці:
– У нас 30 соток городу, тож є де саджати. Звичайно ж, їли редьку, вибрали ранню цибулю, решта – ще зелена. Копаємо і варимо молоденьку картоплю – вона поки що середнього розміру. Засолюємо огірки, а ось кабачки в нас не дуже йдуть, то ми їх – на корм птиці. Вже багато зрізали ранньої капусти, гарна вродила. Це те, що і в кожного є. Але ж я можу і похвастатися – сьогодні зірвала чотири спілі помідори. Кілька кущів уціліли з першої посадки, до заморозків. Часник ще не копали, і він не такий, як звичайно, слабший. Та і взагалі дивуюся, як воно все росте, бо дощів ще не було з часу посадки.

Як ви побороли колорадського жука?

ОпитуванняКолорадський жук був названий так тому, що в 1859 році він знищив величезний урожай картоплі в штаті Колорадо, США. Однак спочатку він з’явився не там, а в Південній Мексиці. Це дуже хитра і витривала комаха. І хоча півтора століття одні її знищують отрутохімікатами, а інші народними методами, побороти ненажерливого шкідника  не можуть донині.

Як рятують картоплю від смугастого ворога наші земляки, з’ясовували журналісти «Вісника». (більше…)

Де ви купаєтеся влітку?

ОпитуванняДля переважної біль-шості людей велике благо літньої пори ще й у тому, що є можливість купатися в річці, ставку, позагоряти на березі. І зазвичай навіть у тих селах, які не мають особливо привабливої водойми, і молодь, і дорослі, любителі такого відпочинку, знаходять собі місце для купання. Літо настало! Тож наші журналісти питали у жителів міста й району про їхні пляжні уподобання. (більше…)

Скільки разів ви саджали розсаду?

ОпитуванняГарна розсада та ще й вчасно посаджена – гарантія якісного врожаю овочів. Однак, як і в будь-якій іншій справі, в городництві не завжди все буває гладко: то приморозок, то спека, то шкідники попрацюють, і ось висаджене вже пропало. Доводиться робити все спочатку. За скільки разів висадили всю необхідну їм розсаду наші земляки, поцікавилися журналісти «Вісника». (більше…)

Що ви запланували на літо?

ОпитуванняЧи багато ви знаєте людей, які б не любили літо? Це особлива пора: для школярів – канікули, відпочинок біля водойм, забави до самого вечора, для молоді – час романтики та нічних посиденьок, для дорослих – період відпустки, приведення до ладу господарства та інших справ.

Що ж саме наші земляки збираються робити цього літа, дізнавалися журналісти «Вісника». (більше…)

“Безвіз” – наскільки це для вас важливо?

ОпитуванняСеред найрезонансніших тем, що обговорюються в суспільстві, – реальна можливість вже в недалекій перспективі отримання для громадян нашої країни безвізового режиму поїздок до країн ЄС. Звісно, далеко не у всіх може виникнути потреба поїхати до Європи, проте, як виглядає, вона стає до нас реально ближчою. Про це наші журналісти спілкувалися з жителями міста й району. (більше…)

Які овочі ви любите найбільше?

ОпитуванняНа столі українських родин з давніх-давен були овочеві страви: прості, корисні і смачні. Овочі споживали сирими, квасили, варили. Новітні тенденції кулінарного мистецтва урізноманітнили й ускладнили меню, але без овочів смачного обіду все одно не зготувати. Дієтологи запевняють, що вони для організму не тільки «комора вітамінів», а й джерело життєво важливих елементів як то клітковини, антиоксидантів тощо. Що із корисних дарів природи вподобали наші читачі, запитували журналісти «Вісника». (більше…)

Чи брали участь ваші рідні в Другій світовій війні?

ОпитуванняЧи не в кожній українській родині зберігається пам’ять про людей, які воювали на фронтах Другої світової війни. Тому з такою образою сприйняли в Україні слова Путіна про те, що нацизм вони перемогли б і без українців. Сьогодні свої сімейні історії розповідають журналісти «Вісника». (більше…)

Як ви проведете наступні чотири вихідні?

ОпитуванняКолись, до жовтневого перевороту в 1917 році, більшовики постійно 1 травня проводили нелегальні зібрання робітників на природі і називали їх «маївками». З приходом їх до влади ця традиція надовго залишилась у колишньому Радянському Союзі. Наші кореспонденти поцікавилися в жителів Переяславщини, чи були вони колись на «маївці», та як збираються проводити наступні чотири вихідні. (більше…)

Чи є у вас родичі, поховані далеко?

ОпитуванняПротягом року за православним календарем особливих днів поминання померлих родичів чи близьких людей немало. Проте Гробки, як по-народному називають поминання через тиждень після Великодня, вважаються найбільш важливим у цьому ряду днем. Традиційним є відвідування кладовищ. Напередодні наші журналісти поцікавилися у жителів міста й району, чи є у них родичі, могили яких вони не можуть часто відвідувати через віддаленість. (більше…)

Як ви починаєте свій ранок?

ОпитуванняПсихологи стверджують, що настрій та емоції, з якими людина починає ранок, впливають і на результативність всього дня. Аби він складався вдало, радять зробити спочатку щось приємне для себе, аби наповнитися відчуттям щастя прийдешнього дня; запровадити позитивні звички – сніданок із сім’єю, дзвінок батькам, подяки колегам тощо; зібратися і виконати необхідне, аби воно не обтяжувало справи надалі. Список правильного ранку можна скласти чималий. А як його починають читачі «Вісника», цікавилися наші журналісти. (більше…)

Які сорти картоплі ви будете садити?

ОпитуванняКартопля для українців все ще залишається «другим хлібом», тож вирощування цієї культури – надважлива справа. Успіх її багато в чому залежить від правильно підібраних сортів. Весна ж цьогоріч прийшла, як ніколи рано. Чи встигли наші земляки підготуватися до городництва, чи мають необхідні сорти, поцікавилися у них журналісти «Вісника». (більше…)

Які фото останнім часом ви вклеїли до сімейного альбому?

ОпитуванняУ період масового поширення цифрової техніки зафіксувати якусь подію в житті людини стало аж надто просто. І зберігаються потім роками ці зображення в мобільниках, планшетах, комп’ютерах. Їх власники ніби й не пам’ятають, що, якщо трапиться щось з їхніми гаджетами, ці фото зникнуть назавжди, ніби їх і не було.

Чи бережуть наші земляки традицію віддруковувати та вклеювати найкращі світлини до сімейного фотоальбому, з’ясовували журналісти «Вісника». (більше…)

Як ви доглядаєте весняний сад?

ОпитуванняІз настанням теплих днів природа швидко пробуджується від зимової сплячки. Скрізь з’явилася молода зелень трави, розквітли первоцвіти, на базарі давно торгують саджанцями дерев, кущів та квітів. У господарів уже достатньо клопотів, а передусім у саду. Адже пробуджуються не тільки бруньки на яблунях та грушах, а й голодні шкідники. Як захищають наші садівники майбутній врожай, які весняні роботи в саду зараз є головними, розпитували в наших читачів. (більше…)

За чим ви ходите на базар?

ОпитуванняНезважаючи на велику кількість магазинів і супермаркетів, людей на традиційних базарах не меншає. Можливо, покупців приваблює якість продуктів, як кажуть «від поля до столу». Домашнє і свіженьке. А для когось базар – це не тільки торгівля, а й спілкування. Знайомих побачив, себе показав, дізнався останні новини, а заодно скупився. Журналісти «Вісника» поцікавилися в жителів міста й району, чому вони відвідують базари і як часто туди ходять. (більше…)

Які весняні квіти вас радують найбільше?

Мабуть, ніякі інші рослини не викликають стільки емоцій, як перші весняні квіти. Проліски, підсніжники, крокуси, мускарі, нарциси, тюльпани неабияк радують нас своїми барвами після холодної зими.
Які весняні квіти викликають найбільше позитивних емоцій у наших земляків, поцікавилися журналісти «Вісника».

Андрій Середа, 41 рік, місто:
– Не скажу, що я аж так трепетно ставлюся до квітів, проте місцина біля колодязя в нашому дворі мені подобається. Там ростуть підсніжники і проліски. Їх особисто посадила там моя теща Ольга Олександрівна. Подобається, що вони найперші і ніколи не бояться снігу і морозу, вилазять із землі. Хоча, чесно кажучи, не завжди й пам’ятаю, які з них білі, а які сині. А ось конвалії я посадив особисто – попросила дружина, тож, їдучи повз Діброву, став і накопав. Там їх – хмари.
Анастасія Павленко, 22 роки, місто:
– Із весняних квітів найбільше я люблю тюльпани та нарциси. Завжди милуюся й первоцвітами: підсніжниками, пролісками та крокусами. Вони вже пробуджуються у садку моєї бабусі в Стовп’ягах. А цими вихідними зі своїм хлопцем поїду на дамбу по лозові котики. А загалом весною треба радіти кожній зеленій рослинці.
Тетяна Рижа, 30 років, с. Виповзки:
– Найбільше весною чекаю цвітіння ірисів, хоча це аж у травні. У мене їх 86 кущів і всі різні. Вирощую іриси чотири роки. А взагалі в мене багато квітів. На клумбах ростуть також тюльпани, півонії, жоржини, троянди. А найпершими зацвітають проліски. Мабуть, як і більшість жінок, найбільше радію  букету троянд. Хоча для мене краще, щоб дарували квіти у вазонах, бо в букетах вони швидко в’януть.
Володимир Марченко, 34 роки, місто:
–  Я пасічник-початківець. У мене є десять бджолиних сімей. Тож зовсім не дивно, що мені  до вподоби перші квіти, у яких багато пилку. Навесні, після того, як бджола зробила перший обліт і температура повітря поступово підвищується, комаха вирушає в пошуках пилку та нектару. І хоч пасічники підставляють рамки із пергою у вулик, бджола із задоволенням приносить свіжий пилок із квіток мати-й-мачухи, бордюрних крокусів та різноманітних анемонів. Тож як і бджолі, так і мені ці квіти дуже подобаються.
Ганна Литовченко, 58 років, с. Переяславське:
– Подобаються різні, звісно, і тюльпани. У нас он під вікнами у затишку проти сонця вже зійшли на грядці. Виростуть великі червоні до початку травня. Прикрашатимуть подвір’я. Ще є така квітка примула. Колись була у Сваляві на Закарпатті взимку. Побачила її біля струмка. Там сантиметрів 15-20 було незамерзлої землі, і вона росла. У мене ці квітки ростуть як кімнатні в горщиках, але поки що не цвітуть. Можливо, пізніше.
Микола Лесик, 66 років, с. Циблі:
– Я працюю в госпіталі на очисних спорудах і тому щодня бачу, як оживає природа. Ось-ось розкриються вербові котики, їх зараз можна зрізати, поставити у вазу і на Восьме березня буде подарунок. Через тиждень з’являться сині проліски, трохи пізніше – сон, ряст, мати-й-мачуха. Я часто приношу своїй дружині Олі весняні квіти. Знаю, де найраніше зацвітають конвалії, і місце, де їх можна знайти найпізніше. Вдома я пробував садити квіти, які приносив із лісу. Однак чогось їм не вистачає – сезон поцвітуть і все. А в природному середовищі – це краса, первоцвіти мене радують особливо, бо це означає, що зимі кінець.

Що росте на вашому підвіконні?

ОпитуванняКінець зими завжди виснажливий для людей. Вітамінів мало, отож самопочуття погане. Лікарі радять їсти зелену цибулю, петрушку, свіжі салати. Все це є в магазинах, але, як правило, коштує недешево. Чи вирощують переяславці зелень у себе вдома, поцікавилися журналісти «Вісника». (більше…)

Що з вашого гардеробу ви любите найбільше?

ОпитуванняУ кожного із нас є улюблені речі. Часом цей одяг чи взуття можуть бути куплені і кільканадцять років тому, але ми вперто продовжуємо їх носити, бо почуваємося в них комфортно і якось по-особливому впевнено.

Які власні одяганки найбільше подобаються нашим землякам, поцікавилися журналісти «Вісника». (більше…)

У яких продуктах ви собі відмовляєте?

ОпитуванняЗа висновками експертів, у 2016 році в Україні скоротилися продажі м’яса, риби, соків, олії та цукру, а попит на крупи, картоплю і хліб навпаки виріс. В умовах кризи українці все частіше економлять на їжі й замінюють дорогі продукти на дешеві. Проте нерідко люди відмовляються від деяких харчів, бо вони шкодять їхньому здоров’ю або фізичній формі. Ми дізнавалися, від яких продуктів відмовилися жителі міста й району. (більше…)

Де ви платите за комунпослуги?

ОпитуванняКожен, хто хоче, щоб у його оселі були газ, вода, електрика, тепло, повинен за них платити. Своєчасно і в повному обсязі. Самостійно обираючи, де це робити. Донедавна варіантів розрахуватися за блага цивілізації було небагато: відділення пошти та «Ощадбанку». Зараз гроші візьме каса будь-якого комерційного банку. А ще ж є різноманітні термінали. Та навіть прямо з дому з допомогою Інтернету вже можна заплатити. Як роблять це наші земляки, з’ясовували журналісти «Вісника». (більше…)

Які птахи прилітають до вашої годівнички?

ОпитуванняЗ настанням зими багато птахів відлітають до теплих країв. Проте деякі залишаються в Україні. Приміром, синички, снігурі, горобчики, дятли, сойки. Вони не пристосовані до далеких перельотів, тому змушені заздалегідь готуватися до холодів, запасатися харчами. Та, на щастя, є й добрі люди, які охоче допомагають пташкам-зимувальникам, майструючи для них годівнички і наповнюючи їх зерном, насінням, хлібними крихтами та іншим. Чи займаються цим переяславці, розпитували журналісти «Вісника». (більше…)

Чи задовольняє вас розмір субсидії?

Як відомо, через низькі доходи та високі тарифи на комунальні послуги дуже багато людей, в тому числі і на Переяславщині, отримують державні субсидії. Вже тривалий час у суспільстві не припиняється дискусія з приводу такої ситуації. Хоч розмір субсидій визначається за загальноприйнятою схемою, наші журналісти поцікавилися у жителів міста й району, чи вистачає їм цієї допомоги.

Галина Павловська, 65 років, місто:
– У двокімнатній квартирі ми проживаємо удвох із чоловіком. Субсидію нам дали на усю квадратуру (52 кв.м) на 1300 грн. Наш дохід складає 3300 грн. Це дві наші пенсії. Зараз комунальні платежі нам обходяться у 400 грн. А якби держава не допомогла, то лиш за опалення мусили б платити 1260 грн.
Олена Шевченко, 62 роки, місто:
– Розміром субсидії задоволена, а от пенсією – ні. Ми живемо удвох з чоловіком у трикімнатній квартирі. Обоє пенсіонери. Якби не було субсидії, не справилися б. За комунальні послуги взимку платимо близько 400 гривень, влітку – менше. Окремо платимо за кабельне телебачення і телефон. А без субсидії було б, мабуть, понад 2 тисячі.
Надія Мазура, 68 років, с. Строкова:
– Я живу і прописана в Києві, а мій чоловік – тут. Він пенсіонер, але ще працює. Подавав на субсидію ще на початку осені. Довго не було відповіді, то він спочатку звертався в сільраду, потім поїхав у Переяслав. То йому там сказали – немає субсидії, толком і не знаю, через що. У нас є газовий котел, але опалюємо дров’яним. Газ використовую лише тоді, коли щось варю на плиті. Дрова виписуємо в лісгоспі, дають сосну, березу – сухостій. Є в хаті й піч дієздатна, не розваляли, але нею тільки пару кімнат нагрієш, то не топимо її, бо хата велика – біля ста квадратних метрів.
Клара Колот, 76 років, місто:
– Я дуже задоволена. Цієї зими субсидію оформила вперше, бо раніше як ліквідатор мала 50-відсоткові пільги на комуналку. А як сказали, що їх відмінять, коли субсидію взяти, то я собі порахувала, що для мене ніякої різниці не буде, бо платити доведеться однаково. У квартирі прописані я та внучка, але вона в Києві живе і працює, тільки не оформлена, тому довідки ніякої взяти не можна. Дякую, що в соцзабезі до мене добре поставилися і на комісії призначили субсидію на мене одну. Я маю пенсії менше 1800 грн, а тільки за опалення треба було б платити 974 грн, а так 887 грн із них  – це субсидія. Так само за послуги ЖЕК, за воду теж хороша субсидія, доплачувати маю небагато. Я живу на останньому поверсі будинку, але в квартирі тепло, і гаряча вода доходить.
Ганна Болідицька, 59 років, с. Гланишів:
– Пенсію отримую мінімальну. Якби не допомога дітей, вижити на неї було б нереально. Про оплату за її рахунок ще й газу і мови немає. Тому отримую субсидії. Газу по субсидії на місяць виходить десь 287 кубометрів. Не вистачає. Бо для опалення, газплити потрібно було б 300. Тому тримаємо температуру у будинку 17-18 градусів, інколи потрібно підтоплювати дровами. А от електроенергії по субсидії вистачає і на телевізор, і на інші потреби.
Марія Близнюк, 50 років, с. Студеники:
– У нас досить великий будинок – площа 132 квадратних метри. Субсидію отримуємо років десять. Вона нас загалом влаштовувала, але в цьому році зменшилася норма споживання. На трьох членів нашої сім’ї дали 460 кубів газу, тому тепер доводиться економити, щоб вкластися. Зараз за місяць за газ платимо лише трохи більше тисячі гривень.

Як ви провели зимові канікули?

ОпитуванняЗазвичай діти дуже люблять зимові канікули, адже вони припадають на улюблені багатьма свята – Новий рік і Різдво. І тому два тижні відпочинку минають у святковій атмосфері, яскраво і весело. У цей період можна поїхати в гості до дідуся й бабусі, відпочити на гірськолижному курорті чи погуляти біля столичної ялинки. Або просто весело проводити час з друзями: кататися на санках, грати в сніжки та робити сніговиків. А як відпочили на канікулах діти з міста й району? (більше…)

Які різдвяні традиції ви знаєте?

Святвечір, 12 страв на чолі із головною – кутею, сніп-дідух, колядування – традиційні атрибути святкування Різдва в Україні. Що ще з давніх звичаїв та обрядовості знають наші земляки? Чи дотримуються їх? Про це розпитували журналісти «Вісника».

Катерина Ігнатенко, 73 роки, с. Хоцьки:
– Різдво – велике свято, і обов’язково відзначатимемо. Якщо говорити про приготування страв до нього, то передусім повинна бути кутя. Мабуть, її готують скрізь. А в наших Хоцьках, окрім неї, люди до свята готують також голубці, холодець та інші страви, в тому числі борщ з грибами. Звісно, таке можна готувати і в будь-який інший день. Та от до Різдва, скажімо, борщ з грибами стараються, щоб був. Така традиція. Правда, якщо хто немічний і вже не може піти до лісу, щоб назбирати у сезон, чи якщо рік не врожайний на гриби, то тоді вже як вийде.
Зоя Лазаренко, 80 років,
с. Соснова:
– Ще й року не минуло, як наша сім’я сюди переїхала, то на новому місці Різдво зустрічатимемо вперше. Тут у нас дуже гарні сусіди, обживаємося. Раніше жили в Харківській області, у невеличкому селі. Святкували як і належить: колядували, щедрували, кутю варили. Для неї купували спеціально очищену пшеницю або ячну крупу, з рису рідко коли кутю готували. Діти ввечері носили хрещеним вечерю. Дочка в школі працювала, то розказувала, як після свят директор хлопчаків допитувався: «Кому вечеряти носили?» – «Хрещеним». – «А що, в них дома нічого їсти?» Раніше  чогось такі традиції не дуже схвалювали.
У мене двоє дочок і троє уже дорослих внуків, а правнуків ще немає. Так готуємо гостинці для сільських колядників, будемо чекати, бо чим їх більше прийде в хату, тим краще – то Божі посланці.
Євгенія Болбот, 49 років, місто:
– На Різдво до нас щороку приходить колядувати моя хрещениця Іра. Цього разу вона буде зі своєю маленькою донечкою. Я люблю, коли приходять дітки і співають колядки, але останнім часом їх чомусь мало. За давньою традицією, у Святвечір, після появи на небі першої зірки, онуки несли кутю бабусям і дідусям, а хрещеники – хрещеним батькам. Моя донька хрестила дівчинку. І 6 січня вона з мамою прийде до нас у гості й принесе кутю. Ми накриємо стіл так, щоб було 12 пісних страв. Обов’язково буде кутя, пісний борщ, страви з риби, оселедець, гриби, капуста та узвар.
Тетяна Мельниченко, 72 роки, місто:
– Увечері перед Різдвом діти приносили своїм хрещеним батькам кутю. Вітали їх зі святим вечором, а ті обдаровували діток, хто чим міг. На жаль, ця традиція майже втрачена. Свого часу, до мене теж приходили хрещеники перед Різдвом. Зараз вони вже дорослі, не можу сказати, чи їхні діти носять кутю хрещеним, але, мабуть, що ні.
Ольга Канівець, 60 років,
с. Лецьки:
– З давніх-давен у нашому селі на Різдвяні свята дітвора ходила колядувати. Колядувати на свята я почала у 1958 році. Це був якраз той період, коли ватаги уже перестали ходити по хатах із побажаннями. Лише дітвора бігала по сусідах. Я ходила теж до сусідів та до хрещених батьків. Колядникам тоді давали по 5 копійок та кілька цукерок, нашій радості не було меж. Дуже добре, що зараз традиції відроджуються, і молодь знову збирається у гурти, аби привітати людей.
Надія Кондратенко, 55 років, місто:
– Як і годиться на Святвечір, 6 січня, приготую 12 пісних страв, головними з яких будуть кутя із пшениці та узвар із сухофруктів. А зранку наступного дня на Різдво Христове чекатимемо на колядників. Для них вже накупила цукерок і печива та наміняла гроші (чужим даватиму по 5-10 грн, а сусідськім діткам – значно більше). Загалом різдвяні свята у нас проходять весело ще й тому, що 6 січня свої іменини святкує моя внучка Анета (сьогодні їй виповнилося 5 років), а 11 січня ми вітатимемо Діанку. Свій шостий день народження ця внучка святкуватиме в аквапарку в Києві.

Яка основна страва буде на вашому столі?

ОпитуванняСимволом 2017-го буде Вогняний Півень. Тому підбираючи меню до святкового столу, потрібно враховувати смаки цього примхливого пернатого.

Які страви готуватимуть наші земляки, аби вразити гостей та задобрити східного господаря нового року, поцікавилися журналісти «Вісника». (більше…)


Дизайн: Парапапарам