Архив Квітень 19th, 2017

Серед варіантів місця народження Богдана Хмельницького і древній Переяслав

В історії нашої держави постать Богдана Хмельницького невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до40537254 волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов’язане становлення Української козацької держави, формування української нації.
Написав 12 квітня на сайті черкаської “Нової доби” Валентин Лазуренко.
Здавалось би, вітчизняна історична наука дослідила всі аспекти життя і діяльності великого державотворця. Проте, не дивлячись на чималу кількість науково-історичної літератури про постать Богдана Хмельницького, у сучасних дослідників все ж залишається ряд питань, і особливо вони стосуються біографії гетьмана. Одне з них – де ж саме народився Богдан Хмельницький.
На сьогодні серед науковців не існує одностайної думки про місце появи на світ Богдана. Проте, існує багато версій, гіпотез, припущень щодо цього.Відносно часу народження, то на сьогодні майже всі дослідники життєвого шляху Богдана Хмельницького одностайні в тому, що це найвірогідніше 1595 рік. Чому саме цей рік ? Тому, що як таких, писемних пам’яток цього часу, в яких би фіксувались місце і час народження гетьмана не відомо. Відомий лише лист венеціанського посланника Сагредо від 1649 року, в якому зазначалось, що Хмельницький мав тоді близько 54 років. Тому і відштовхувались від цього джерела, встановлюючи дату народження гетьмана.
Не викликає сумнівів з’ясований відомим дослідником О.Максимовичем день народження гетьмана – 27 грудня (день Теодора Начертаного). Хлопці, народжені в цей день, одержували ім’я Богдана (народна форма церковного імені Теодор).
Остаточно не визначене реальне місце народження Богдана Хмельницького, породило чималу кількість різних версій та гіпотез.
Не підлягає сумніву, що походив майбутній гетьман з шляхетської родини, бо користувався гербом “Абданк”, але з котрої частини України достеменно не відомо.

Батько майбутнього гетьмана, Михайло, на початку XVII століття служив у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського у Жовкві, потім (очевидно з 1605 р.) у зятя Жолкевського Яна Даниловича на Львівщині, і, переїхав з ним, коли його призначили старостою Корсунським та Чигиринським. Михайло був осадчим Чигирина та Лисянки. Тому й існують версії, що гетьман народився в тій чи іншій місцевості.
Версію про народження Богдана у місті Жовква, досить активно нині пропагують науковці Львівщини. Але і вона не має переконливості, і є сумнівним припущенням. Історик з м. Жовкви С. Баронч у свій час висловив думку, що Михайло Хмельницький переїхав на службу до Даниловича 1605 року, коли той взяв за жінку дочку С. Жолкевського. З того, що Михайло Хмельницький жив у Жовкві до 1605 року було зроблено висновок, що Богдан народився у Жовкві. Але, в свій час В. Коховський – єдиний із старих істориків, який висвітлював жовківський період життя батька Богдана Хмельницького, зазначив, що майбутній гетьман переселився до Чигирина тоді, коли Ян Данилович став чигиринським старостою, тобто в 90-х роках XVI століття, і що одружився там з козачкою. Отже, здогад про Жовкву, як місце народження Богдана доводиться відкинути.
За однією з версій рід Хмельницьких походив з Галичини, з Хмельника на Перемищині, бо в Галичині вже з XVI століття зустрічаються Хмельницькі.

Існують навіть припущення про те, що Богдан народився в Лисянці на Київщині (нині місто на Черкащині). Прихильники цієї версії відштовхуються від того, що з Лисянки ніби-то родом батько Богдана Хмельницького – Михайло. На цьому у свій час наголошували і історик Д. Бантиш-Каменський, поет Т.Г. Шевченко, канонік римо-католицького капітулу Ян Томаш Юзефович, про це зафіксовано і в літописі Григорія Грабянки.
Існує гіпотеза про те, що Богдан Хмельницький походить з Переяславщини (Київська область). Можливо не випадково один із сучасників Богдана князь Заславський називав його “переяславським козаком”. Богдан дійсно мав зв’язки з Переяславом: мав там власний двір, був одружений з жителькою Переяслава Ганною Сомківною (до речі, брат якої згодом був полковником Переяславським); у Переяславі Богдан тримав до хрещення майбутнього гетьмана Павла Тетерю. З Переяславом пов’язані події національної революції середини XVII століття: 1649 рік – Богдан дає тут аудієнцію польським послам, а у 1654 році там відбулась історично відома рада з московськими послами. На мій погляд все вище приведене вказує лише на близькі зв’язки Богдана Хмельницького з Переяславом, а не на те, що Переяслав був місцем його народження.

Син антіохійського патріарха Макарія III Павло Алеппський, який у 1654 і 1656 роках подорожував тогочасною Україною, проїжджаючи через Черкаси, відзначив у своєму щоденнику, що гетьман народився саме тут (у Черкасах), і що мати його була козачкою, і отже є підстави стверджувати, що народився Богдан саме на Наддніпрянщині. Проте на сьогодні нам не відомо про існування жодних документальних даних про зв’язки Михайла Хмельницького з містом Черкаси. А тому ця версія сама собою відпадає.
Але найбільш правдоподібною є та версія, що майбутній державотворець народився на Чигиринщині. За даними згаданого вже нами Коховського, Михайло Хмельницький переселився до Чигирина тоді, коли Даниловичу було надано Чигиринське староство, – між 1592 – 1594 рр.). Якщо ж Богдан народився 1595 року, то місцем його народження міг бути Чигирин.

Прибувши на Чигиринщину, Михайло Хмельницький служив підстаростою в Чигирині, і водночас розгорнув активну господарську діяльність і незабаром заснував власний хутір (слободу) Суботів. Тут проживала і сім’я Михайла Хмельницького.
Тому сьогодні, провідні історики України В. Смолій та В. Степанков, проаналізувавши численні історичні факти називають найвірогіднішим місцем народження гетьмана Богдана Хмельницького хутір Суботів (нині село Чигиринського району).
Нині – це, здавалося би, невеличке і скромне село, але своїм корінням сягає глибин віків і має пряму причетність до формування витоків нашої державності. Саме тут провів значну частину свого життя і діяльності славетний державотворець України Богдан Хмельницький. Версія, щодо народження Богдана в Суботові нині подається як найбільш довершений факт у більшості підручників з історії України, енциклопедичних та довідкових виданнях. Але дискусія і наукові пошуки тривають.

 

Керівникам сільськогосподарських підприємств

vesnyana-kradizhka-u-bdzhilВідділ агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації нагадує.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво», пункту 7 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин та сільгоспугідь, повинні оповістити власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км.), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. (більше…)

У Яготині через пожежу в райлікарні евакуювали понад 100 людей

Приміщення лікарні врятували

Приміщення лікарні врятували

18 квітня о 00:02 до оперативно-диспетчерської служби Яготинського району (Київщина) надійшло повідомлення про загорання в ординаторській приймального відділення  центральної районної лікарні по вулиці Незалежності. Про це повідомляє  ГУ ДСНС України у Київській області.

На місце виклику було направлено 2-а відділення чергового караулу 28-ї Державної пожежно-рятувальної частини міста Яготин.

По прибуттю рятувальниками встановлено, що вогнем  охоплено ординаторську кімнату в ЦРЛ на площі 15м2. Пожежу було локалізовано 00:15 та повістю ліквідовано о 00:25.

На момент виникнення загорання в лікарні на стаціонарному лікуванні перебувало більше 100 чоловік. Завдяки   оперативності повідомлення  та злагодженим діям рятувальників вдалося запобігти розповсюдженню вогню та врятувати  приміщення лікарні.

Причина  пожежі встановлюється. На гасіння було залучено 2 одиниці техніки та 8 чоловік особового складу.

У Києві чоловік застрелив дружину, а потім у такий же спосіб вкоротив собі віку

imagesУ Києві поліція з’ясовує обставини смерті подружжя. Жінку та її цивільного чоловіка виявили у квартирі мертвими: в обох були вогнепальні поранення голови.

За попередньою версією правоохоронців, спочатку чоловік застрелив дружину, а потім у такий же спосіб вкоротив собі віку.

Вночі до Дніпровського управління поліції надійшло повідомлення, що на кухні у квартирі знаходяться мертвими 53-річна господарка оселі та її 52-річний цивільний чоловік. За вказаною адресою, на проспект Миру, відразу виїхала слідчо-оперативна група територіального та Головного управлінь поліції. До поліцейських звернувся син потерпілої. Він розповів, що вернувся додому і побачив свою матір та її співмешканця із вогнепальними пораненнями в скроні.

Правоохоронці вилучили пістолет “ПМ” калібру 9 мм та стріляні гільзи. Оглянувши обстановку у приміщенні, оперативники припустили, що чоловік застрелив дружину, а потім себе. Тіла направили на проведення експертизи, за висновками якої стане відома причина смерті. (більше…)

На Київщині розшукують водія, який втік з місця ДТП

ДТП16 квітня о 22.05 в селі Циблі (Київщина) невідомий водій, керуючи автомобілем “Фольксваген”, скоїв наїзд на пішохода, місцевого жителя К.С., який переходив проїжджу частину дороги у невстановленому місці. У результаті ДТП циблівчанин зазнав струсу головного мозку, забиття голови і був ушпиталений до ЦРЛ. Наразі поліція розшукує водія, який зник з місця пригоди. Відкрите кримінальне провадження.

За інформацією Переяслав-Хмельницького відділу поліції

У результаті ДТП травмувався водій моторолера

ДТП

ДТП

10 квітня на вулиці Героїв Дніпра в Переяславі-Хмельницькому (Київщина) житель міста З.В., керуючи автомобілем “Chery Kimo”, не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху, скоїв зіткнення з моторолером, за кермом якого був переяславець Н.О. У результаті ДТП водія моторолера із переломом ноги ушпиталили до ЦРЛ.

Відкрите кримінальне провадження. Триває досудове слідство.

За інформацією Переяслав-Хмельницького відділу поліції

У Переяславі-Хмельницькому злодії викрали з будинку гроші й золото

злодНадійшло повідомлення від диспетчера РЕСу про те, що 10 квітня з підстанції в селі Дениси (Переяслав-Хмельницький район) зловмисники викрали масло.

10 квітня в приміщенні магазину секонд-хенд на вулиці Б.Хмельницького в  Переяславі у місцевої жительки поцупили мобільний телефон марки “Самсунг”.

У ніч на 12 квітня з автомобіля “Фольцваген”, який стояв на вулиці Миру в місті, злодії викрали інструменти.

11 квітня зловмисники проникли до будинку на вулиці Гімназійній у місті й викрали з помешкання гроші та ювелірні вироби.

За усіма справами відкриті кримінальні провадження.

Знайшли крадія шліфувальної машинки

12 квітня надійшло звернення від громадянина К. Р. про те, що з магазину “Знахідка” на вулиці Шкільній у місті викрадено кутову шліфувальну машинку фірми “Крафт”. У ході розслідування працівники сектору кримінальної поліції  встановили, що до крадіжки причетний житель міста, 1977 р. н. Відкрите карне провадження, проводиться досудове слідство.

За інформацією Переяслав-Хмельницького відділу поліції

На Київщині ветерани знову садили дерева в Саду пам’яті

195811 квітня в усьому світі відзначався День визволення в’язнів фашистських концтаборів. З цієї нагоди у Переяславі-Хмельницькому (Київська область) в рамках реалізації проекту “Служба медико-соціальної допомоги на дому, організація зустрічей та дозвілля жертв націонал-соціалізму із залученням їхніх родичів та волонтерської молоді” за кошти Німецького федерального фонду “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” було організовано зустріч колишніх в’язнів, остарбайтерів, народжених в неволі та інших біля першої школи. В ній в роки ІІ Світової війни знаходився пункт збору жителів міста й району для відправлення для підневільної праці в Німеччині.

Біля головного входу до навчального закладу, стиль якого зберігся ще з тих часів, грала журлива музика, для людей похилого віку, а деяким було вже і 90 та навіть більше років, поставили стільчики. Мітинг пам’яті провела Неля Ковальська, яка очолює місцеве відділення міжнародного фонду “Взаєморозуміння і толерантність”. Нагадала, що в часи війни в ці двері увійшли тисячі наших земляків і багато хто з них не повернувся з Німеччини. Серед них, наприклад, і Яків Білошицький, завуч другої школи. Його було страчено в сумновідомому “Бухенвальді”; Тетяна Трохименко, Єфросинія Пасацька та інші.

Перед присутніми зі словами і вдячності, і співчуття виступили і заступник міського голови Валентина Губенко, і керівник міського територіального центру захисту пенсіонерів та інвалідів Раїса Голованова, 18-річний волонтер з Берліна Маартен Форндамм від громадської організації “Акція спокути заради миру” та інші.

Яків Ломака: “Назавжди вивчив німецькою свій номер в концтаборі”

 Та особливо хвилюючими були спогади самих, вже сивочолих, учасників тих далеких подій. Так жителю села1952 Дівички Якову Ломаці сьогодні вже 93 роки. А в період тієї далекої війни його доля склалася так драматично, що випало бути в’язнем двох концтаборів “Аушвіцу” та “Мантхаузену”, а ще різних тюрем. Лише, як кажуть, божим чудом йому вдалося пройти ці фабрики смерті і дожити до похилого віку.

– Як і тисячі інших молодих українців, – пригадав Яків Якович, – мене забрали для підневільної праці в Німеччині. Там я потрапив на шахту. Робота під землею була така важка, що мені тоді, в 17 років, це було не посильно. До того ж в шахті траплялися обвали, людей задавлювало. То одного дня я втік звідти. Дійшов аж до польського кордону. І тут прикордонники мене спіймали. Спочатку кинули до в’язниці, потім – штрафтабору, далі – концтабору. Рили якісь канали. А через рік, коли наші війська наближалися до Польщі, нас евакуювали до “Мантхаузену”. Він тоді був вже переповнений, то багатьох розвозили по інших концтаборах. Працював на асфальтуванні доріг, у кузні танкового заводу був помічником такого ж в’язня з Чехії. Війна йшла до завершення і американці один раз розбомбили той завод, а коли розбомбили вдруге, німці його вже не відновлювали. З часом і нас звільнили.

Як вічну пам’ятку про ті страшні часи, він показав номер-татуювання на своїй руці. “При чому ці цифри кожному потрібно було знати по-німецьки. Як не знаєш, не дадуть їсти. Ще й черпаком могли вдарити по голові”, – додав. Він свій номер запам’ятав німецькою назавжди.

Перед присутніми виступили також такі ветерани, як Галина Скляр із села Світанок, дружина колишнього остарбайтера переяславка Ніна Лазенко, Софія Голянд з міста, Іван Сиса з села Студеники, Ольга та Олександра Галенко-Хмельницькі із села Стовп’яги, чиї батьки в далекому минулому були остарбайтерами, та інші. Заспівав відомий у Переяславі вокальний ансамбль “Весняний подих”.

Ще багато років тому на території школи коштом німецьких партнерів проекту Петера Ветцеля, Майка Райхеля та Олівера Брауна було висаджено Сад пам’яті. Вже давно фруктові дерева плодоносять. Проте щороку під час отаких от акцій ветерани, молоді волонтери та інші саджають в ньому нові й нові дерева. Після вшанування хвилиною мовчання загиблих на тій війні, покладання квітів до Каменів спотикання, молоді деревця було висаджено і цього разу. А ще організатори заходу запросили його учасників на чай до міського Будинку освіти, де зустріч, спілкування, щемливі спогади продовжилися за столами, накритими солодощами, бутербродами.

Ала Величко: “Матір, вагітну мною, врятувала німкеня-наглядачка Інга”

1833Напередодні Міжнародного дня пам’яті наш кореспондент поспілкувався з переяславкою Алою Величко. Зараз їй 72 роки. І хоч народилася вона у березні 1945-го і особисто тієї війни не пам’ятає, вона назавжди залишила в її долі свій слід. Бо місцем народження було місто Темплін в Німеччині, куди її батьків вивезли для підневільної праці.

– Маму Софію Романенко забрали з Переяслава, коли їй було лише 17 років, – поділилася. – Спочатку працювала на заводі, пакувала снаряди. Робота і життя були настільки важкі, що разом з іншими вона втекла. Тиждень пішки йшли до дому. Їх спіймали, повернули. Але після цього призначили на сільгоспроботи. Збирали моркву, буряки і таке інше. Щоб не тікали, тепер вже працювали з колодами на ногах, а німецькі наглядачі охороняли із собаками.

Там, де жили, були бараки для чоловіків і жінок. Мама познайомилася з моїм майбутнім батьком Іваном Краснюком,1816 якого вивезли із Таращанського району. Ну, і так сталося, що завагітніла. Коли німці побачили це, хотіли її розстріляти. Проте серед наглядачів була одна дуже добра німкеня Інга. Вона врятувала матір, забрала її до себе порати собак. У неї було чотири вівчарки. То вона їх купала, розчісувала, годувала. Крім того, у батьків цієї німкені було велике господарство – поля, коні і таке інше. Мати працювала й там.

Також розповіла, що звільнили їх американці. Коли повернулися до Переяслава, мати побачила тут післявоєнну розруху. Батьківська хата на Підварках була розбита. Щоб відремонтувати її, поїхала на Донбас працювати на шахті. Тоді шахтарям гарно платили. Але там дуже захворіла. Повернулася і ті невеликі гроші, які привезла, всі пішли на лікування. Не дожила й до сорока років.

Дитинство Али Іванівни було важке ще й тому, що в школі знали, що її привезли з Німеччини. Тому, як зазначила, “як мене лише не називали: німецька й турецька, давали стусани”.

– Дуже це було образливо, – сказала. – То я, бувало, приходжу до дому, запитую у бабусі: “Чому мене так називають?” Вона жаліла, але могла відповісти лише, що коли виросту, зрозумію.

Батька її після звільнення забрали воювати. Більше вона про нього нічого не знає. Якось запитала у матері. Та відповіла, що загинув.

Після того, як у 1992 році в Україні було прийнято законодавство про людей таких категорій, як Ала Величко, вона має статус прирівнений до учасника бойових дій і користується всіма відповідними пільгами.

Восьмеро переяславців поповнять лави Українського війська

Троюрідні сестри Таня та Віка ніяк не хотіли відпускати Русла до війська

Троюрідні сестри Таня та Віка ніяк не хотіли відпускати Руслана до війська

Весною минулого року в Україні відновився призов на дійсну військову службу. На призов до війська потрапляють придатні за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку й не мають права на звільнення або відстрочку від призову в армію України. Термін проходження військової служби в армії України для призовників без вищої освіти – 18 місяців, зі ступенем спеціаліста або магістра – 12 місяців. У разі настання військової загрози для військовослужбовців термін служби продовжується понад установлені строки.
Сьогодні, 19 квітня біля військкомату зібралось чимало людей. Цього прохолодного весняного ранку до українського війська відправляли 8 юних переяславців. Два представляли місто, 6 призвані з району. Наймолодшому призовнику Руслану Стременцову із Гланишева виповнилось 20. Його проводжали бабуся Ольга Кирилівна, батько Сергій Іванович, троюрідні сестрички та друзі. Бабуся дуже хвилювалась за онука, і раз по раз витирала сльози, що накочувались на очі. Батько, хоч і хвилювався,

проте намагався не показати це синові, і змахнув сльозу, лише тоді коли автобус із призовниками вже поїхав.

Руслана Коваленка із Пристрім проводжає його дівчина Ірина

Миколу Коваленка із Пристрім проводжає його дівчина Ірина

Найстаршому, Олегу Барану з Дем’янець виповнилось 25. На відміну від батька та мами він особливо не переймався майбутньою службою.
– Вручили повістку то маю піти й відслужити – промовив юнак.
Пристрімчанина Миколу Коваленка окрім рідні до війська проводжала його дівчина Ірина. Ледь стримуючи сльози обіцяла дочекатися коханого.

Міський голова вітає майбутніх воїнів

Міський голова вітає майбутніх воїнів

Провести майбутніх солдат до війська приїхав міський голова Тарас Костін, він побажав хлопцям гарної служби та швидкого повернення додому. І по чоловічі потис кожному руку.
Володимир Набок

На Київщині затримали молодчика, який зі зброєю грабував магазини

Оперативники Ірпінського відділу поліції затримали 24-річного місцевого жителя, який ґрунтовно підозрюється у скоєнні двох розбійних нападів на торгівельні заклади. Встановлено, що зловмисник планував скоїти озброєний напад на банківську установу.

Злочинний рахунок «відкрив» молодчик місяць тому. Озброївшись ножем, серед білого дня зайшов до одного з магазинів Ірпеня. Там він відкрито викрав гроші з каси у сумі 2 тисячі гривень, після чого зник у невідомому напрямку. Нажаль, свідки злочину не змогли надати працівникам поліції особливі прикмети нападника: він був одягнений у сіру спортивну кофту з капюшоном, а на обличчі – намотаний темний шарф.

Наприкінці березня нападник продовжив свою злочинну діяльність. Цього разу він прихопив «на завдання» з собою пістолет. Погрожуючи зброєю, зловмисник забрав з магазину виручку – 300 гривень і втік.

На пошуки нападника був орієнтований весь особовий склад Ірпінського відділу поліції. Невдовзі зловмисника затримали оперативники. Ним виявився 24-річний місцевий житель. Він зізнався у скоєному. Також повідомив працівникам поліції, що у майбутньому мав наміри пограбувати один з місцевих банків.

За даним фактом відкриті кримінальні провадження за ч. 3 ст.187 (Розбій) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Нападнику оголошено про підозру і судом обрано міру запобіжного заходу – тримання під вартою. Досудове слідство триває.

Відділ комунікації
поліції Київської області

Вихованці дитячого центру “Переяслав” побували в кінотеатрі 3D

Діти вперше дивилися стрічку у форматі 3D

Діти вперше дивилися стрічку у форматі 3D

За кілька днів до Великодня 38 дітей центру соціально-психологічної реабілітації «Переяслав» із села Циблі  побували в кінотеатрі 3D, що розташований у центральній частині Переяслава-Хмельницького. Туди їх запросив власник закладу Артур Жук.

Поїздку організувала жителька міста Мар’яна Волошин, залучивши до участі ще кількох волонтерів. А матеріальні витрати (перевезення і харчування дітей) взяв на себе засновник СП ТОВ “Нива Переяславщини” Олександр Мостіпан.

Малюки їли досхочу

Малюки їли досхочу

Яскравий діснеївський мультик “Моана” про захопливу подорож безстрашної дівчинки з тихоокеанського племені, який не так давно вийшов у прокат, дітлахи переглянули за рахунок закладу (квиток на денний сеанс коштує 40 гривень). А на спонсорські кошти кожному з них придбали по коробці поп-корну. І малюки, і старші були в захопленні, адже вперше дивилися стрічку в форматі 3D.

Після перегляду дітей пригощали в невеликому затишному кафе кінотеатру. Піци, соки, фрукти, а на завершення ще й морозиво з улюбленими смаками – малята наласувалися досхочу.

Пообідавши, вирушили разом з вихователями і волонтерами на прогулянку центром міста. Дорослі розповіли їм про музеї і найвідоміші історико-архітектурні пам’ятки Переяслава. Після екскурсії вони ще годину розважалися на гойдалках в центральному парку міста.

Діти усміхаються -- свято вдалося

Діти усміхаються — свято вдалося

“Вчорашній день для мене був чудовим і незабутнім. Бачачи усмішки дітей, позбавлених батьківської опіки, розумієш, що живеш недаремно, – написала на своїй сторінці у “Фейсбук” Мар’яна Волошин. – Дякую Олександру Олексійовичу Мостіпану за постійну спонсорську підтримку вихованців. Завдяки вам ми можемо робити добро. Дякую всім феям, котрі увесь день ділилися теплом своїх сердець із дітьми, пригортали їх до себе, обіймали та піклувалися. Це Наталія Полюк, Світлана Чернецька, Наталія Дяченко, Людмила Москаленко. Окрема подяка Ларисі Будай, яка увесь день нас фотографувала”.

Юлія Строчинська

Фото автора

У Києві п’яний автокрадій розбив чотири авто

f6a58f6f9dd2f624Вчора ввечері у Києві, п’яний автокрадій намагався викрасти автомобіль, проте не впорався з керуванням і розбив декілька автомобілів.

Про це повідомляє Киев Оперативный.

“Увечері, 18.04.2017, неподалік від вулиці Сім’ї Кульженків, біля СТО, чоловік, в стані сильного алкогольного сп’яніння, розкрив автомобіль Jeep. Потім якимось чином завів його, а потім переплутав передню передачу із задньою і в’їхав у припарковані автомобілі: Opel і Diamante. Після чого Diamante відкинуло в BMW, а потім BMW – в ворота СТО”, – йдеться в повідомленні.

Після того, як до горе-крадія підійшли працівники СТО, чоловік попросив “поставити його на ноги, щоб він поїхав”, проте ті затримали його до приїзду поліції.

На Київщині знаходиться унікалька затоплена церква

37103_800x600_296220_originalПри створенні Канівського водосховища в 1972 році було затоплено кілька сіл в околицях Ржищева. На місці колишнього села Гусинці збереглася напівзатоплена Спасо-Преображенська церква з дзвіницею.

Побудована місцевим поміщиком Гусинським в 1812 роках. (За іншими даними в 1822 р).

Дістатися до нього влітку можна було тільки по воді, а взимку була можливість підійти по льоду з протилежного від Ржищева берега Дніпра (складний під’їзд через ліс). (більше…)


Дизайн: Cliplib