Архив Червень 16th, 2017

«Машину відремонтували. Передамо в надійні руки»

DSCF6633Благодійна акція «Авто для АТО» після невеликої перерви знову триває у Студениках. Її проведенням займається місцевий житель, депутат районної ради Андрій Коркач, 36 років. Саме він знайшов автомобіль, домовився про його ремонт і наразі шукає, кому його відправити. (більше…)

У невеличкому саду на Київщині ростуть 200 сортів троянд, 110 півонії і багато інших колекцій рослин

Ірина Гончаренко в своєму трояндовому саду

Ірина Гончаренко в своєму трояндовому саду

У переяславки (Київська обл) Ірини Гончаренко (56 років) у домашньому саду росте понад 200 сортів троянд, 110 сортів півонії, великі колекції хвойників, хост, лілійників, лілій, бузку, тюльпанів та інших квітів. Усе це – менш як на двадцяти сотках. І квітникарка зараз має одну біду – “королівства малувато”, бо нові сорти її улюблених квітів уже ніде посадити. Свій розкішний сад Ірина Юріївна показала журналісту “Вісника”.

“Ми формуємо сучасний світогляд наших людей”  

Зустрічаємося спочатку на території підприємства, де вона керує ТОВ “Бетон Центр”. Тут відразу приваблює погляд велика клумба з різноколірними трояндами.

Це наші “чайники” (чайно-гібридні троянди на сленгу квітникарів – авт.), – зауважує Ірина Юріївна. – Переселила їх з дому, але тут багато кущів постраждали від личинок хруща. На Карані, де живемо,  його стільки немає, там природний фон інший. Натомість деякі в’юнкі сорти троянди тут вільніше почуваються. Останнім часом багато саджаємо тут фруктових дерев: територія затишна, і вже чимало цьогоріч з урожаєм, навіть за таких несприятливих умов. Шкода тільки, що примерз виноград, якого кілька рядів різно

троянди

троянди

го сорту висадили на сонячному місці.

Садівника не тримаємо, доглядаємо всі разом: працівники підприємства, їх майже сотня, як мають вільного часу, то по черзі садять, поливають, підживлюють і потім самі ж і смакують врожаєм. З квітниками так само. І в цьому є своєрідна філософія:  в людей змінюється ставлення не лише до природи, а й один до одного, до свого міста, до життя в цілому, нові цінності формуються.

Любов до квітів — від мами 

DSC_2884Захоплення квітами жінка успадкувала від мами, яка в них кохалася, їхній двір був найквітучішим на вулиці, і росли там не тільки чорнобривці.

Якось тата як  кращого працівника преміювали путівкою до Болгарії. Він привіз мені ляльку, я її досі зберігаю, а мамі – п’ять кущів троянд! Не знаю, де він їх добув, бо то було вже взимку, але “болгарські рози” всі прижилися. Один із таких сортів у пам’ять про тата росте і в моєму саду. А мої особисті перші квіти, то були тюльпани, я замовила з Прибалтики ще в 1983 році. Мінімальна партія одного сорту – 10 цибулин, і було дорого, то я скооперувалася з подружкою і кілька сортів виписали напополам. Один з моїх улюблених, лососевого кольору, в мене росте досі.

Дорогою додому Ірина Юріївна розповідає про те, як вона дійшла до такого вже професійного рівня любительського квітникарства. І почалося все з відвідання тематичних сайтів в Інтернеті ще дев’ять років тому. Якось вийшла на один із форумів дачників (www.sadiba.com.ua), який їй видався найкращим: конкретні поради, обмін досвідом практиків, до того ж, тут можна було почитати і “поговорити” про всі квіти, інші рослини та всі проблеми в їх вирощуванні. Консультували навіть науковці ботанічного саду ім. Гришка!

На щастя, нині через Інтернет маємо доступ до такого обсягу інформації, який тільки зможемо осилити. Тож коли хочеш про щось знати, то навчитися є з чого. У цій спільноті я пройшла справжні народні університети з квітникарства, професіонали навчали нас на науковому рівні розуміти потреби рослин, грамотно за ними доглядати. Розмови про “легкі на посадку руки” – то все міфи, відмовки для лінивих.

Ірина Юріївна зауважує, що хоч і має чималий власний досвід в садівництві, та не може виокремити з того щось таке, про що не знайдеш на тематичних сайтах.

Секрет може бути тільки в тому, щоб по-своєму любити цю справу, кожну квіточку, рослинку, яку садиш, і належно її доглядати. Це потребує справді багато затрат сил і часу, але яка віддача! Я кожного ранку іду на роботу через сад, зазираю до кожної квітки: як вона росте, чого хоче, як починає квітувати. Це заряджає радістю і позитивом. А ввечері – так само, бо за день бутони розкрилися, а кожна фаза цвітіння є неповторною. 

DSC_2842Троянда справді потребує ретельного догляду, але якщо все зробити як слід, то вона не буде “вередувати” і хворіти, а тільки радуватиме буйним чарівним цвітінням. Звичайно, що в мене теж були помилки, “набивала гулі” на цій дорозі, але квітникарський успіх і така дивовижа квітучого трояндового саду безболісно, мабуть, нікому не дається.

  Маю  одну помічницю, яка інколи приходить, але всі важливі операції роблю сама. Кожну  осінь всі кущі троянд знімаю з опор, укладаю на землю і вкриваю агроволокном. Допомагає чоловік, бо обв’язати колючі кущі непросто. Хоча маю і один унікальний – абсолютно без колючок. А навесні треба зняти все укриття, закріпити знову на опорах, грамотно обрізати кожен кущ, зважаючи на сортові особливості, аби він квітував усе літо. Це займає не менше трьох тижнів. Отож після роботи кожного вечора беру стільчик, рукавиці зварника, секатор і – в сад! 

Квіткові народні університети пройшла на форумах

Жінка веде екскурсію своїм садом, розповідає історію окремих сортів, знає всі їх назви (!). Зауважує, що це водночас ще й своєрідне тренування пам’яті. Хоча, звісно, веде картотеку: коли і де який сорт посадила, як приживався, коли і як починає квітувати.  А на фотобанк в комп’ютері вже просто не вистачає пам’яті.

Загалом невеличка ділянка чи то завдяки грамотному плануванню, чи величезному розмаїттю рослин, здається безмежною. Лабіринт доріжки повсякчас завертає за якесь екзотичне деревце і перед очима відривається нова дивовижа – каскад ароматних квітів що грають барвою, насиченістю аромату й кольору, розмірами і повнотою квіток. Ірина Юріївна каже, що все спланувала без ландшафтних дизайнерів – вчилася у колег-форумчан. Маститі садівники компонують сорти різної висо

трояндовий сад

трояндовий сад

ти, але в одній кольоровій гамі, або грають на контрастах. Такі прийомі вона теж застосовує, проте зізнається, що не завжди готова щось викинути чи зважитися на пересадку великого куща, якщо він трохи “не в масть” сусідньому.

Ірина Юріївна досі переймається, що цьогорічний мороз у травні не змилувався і над її квітами.

–  Трояндові кущі вже стояли в бутонах, вони тільки виходили з-під листочків. І коли накрив мороз, загинули. Тому першими зацвіли тільки нижні гілочки, а верхні пагони відійшли і тільки тепер ось викинули нові бутони, – показує нові і нові кущі. – Це Сістер Елізабет, я її посадила поруч з Принцом, бо вони в одній кольоровій гамі і добре поєднуються та відтіняють один одного. Взагалі цвітуть одночасно, але в цьому розі щось Принц запізнюється. Цей жовтий кущ англійського сорту  Моліньйю теж примерз, тому вижили тільки нижні бутони, а коли зацвіте увесь, то мимо просто неможливо пройти. Ви тільки подивіться, яка довершеність пелюсточок, а який колір! 

 Одна з арок  на доріжці обсаджена в’юнкими жовтими трояндами різних відтінків.

– Це Кроун Принцеса Маргарита – у 2013 році із цією трояндою я зайняла перше місце в Україні у фотоконкурсі любителів троянд. Винагородою були три кущі нових сортів від одного із відомих садових центрів. Потім ще мала друге місце в такому ж конкурсі з іншим сортом.

“Я ніколи не купувала великих і дорогих рослин”

Просто величезні кущі троянд Ірина Юріївна лагідно називає “кобилками”. Розповідає, що якось сусід зумисне прийшов допитатися, що то в неї за дерево таке, що квітне рожевим увесь сезон, хоче і собі таке ж посадити. Спочатку вирішили, що він про магнолію, вона висока і навесні має яскраво рожеві великі квіти. Каже, ні. Виявляється так для необізнаних виглядає насправді розкішний високий кущ, близько трьох метрів, в’юнкої троянди. Кущу років шість, має гілки завтовшки, як у молодого деревця.  Але на зиму  і їх нагинають і вкривають.  Під такі кущі, в яких “голі ніжки”, господиня  підсаджує клематиси, які обплітають низ і вкривають його своїмIMG_5039и квітами.

А понюхайте ось троянду, в неї аромат зеленого яблука, незвичайна для квітки фруктова свіжість,  хоча сорт називається Жасміна, німецької селекції. Більшість моїх екземплярів – це так звані паркові троянди, їх називають ще “романтикою”. Вони буйно квітують увесь сезон і справді розкішні. А ще не такі вибагливі. Якийсь час я саджала штамбові види, але на відміну від вони не виправдовують затрат, яких потребують.

Зауважую, що в Переяславі такої дивовижної колекції,  мабуть,  не знайти. Та співрозмовниця про якусь конкуренцію тут не думає, навпаки, її радує, коли з кожною весною помічає нові квіти на вулицях міста, особливо тішать, звісно, троянди. Зокрема і те, що окрім дуже поширеної та не менш красивої червоної  Фламентац, яка квітує саме зараз, хоча тільки раз в рік, з’явилися й альтернативні барви: жовті, бордові.

Практично всю свою колекцію як троянд, так і інших рослин я сформувала завдяки участі в спільності. Ми організовували багато спільних замовлень, бо хочеться ж і колекцію мати, і щоб недорого. Так замовляли партії бувало і по тисячі-півтори штук саджанців різних троянд з європейських садових центрах. І нам це обходилося іноді дешевше, ніж би купували кожен в Україні. Крім того, жінки нашої спільноти часто захоплюються водночас кількома рослинами: гортензіями, хостами тощо, і нам як колежанкам продавал

буйство півонії

буйство півонії

и за мінімальною ціною. Найдорожчим з усіх куплених саджанців став маленький кущик півонії нового сорту, який я придбала минулої осені аж за 500 гривень. Це той випадок, коли для колекціонера, який просто фанатіє від свого захоплення, немає ніяких так званих розумних меж.

До того ж  я майже ніколи не купувала великі екземпляри, навіть колекцію хвойників створювала із малесеньких саджанців. Тому загалом мій сад – це не настільки дороге задоволення, як може видатися ось зараз, коли він виріс і сформувався у всій своїй красі. Мій сад квітує з ранньої весни до пізньої осені. Запорукою цього є любов і праця, а ще треба знати, розуміти, навіть відчувати, чого хоче та чи інша рослина, що їй для щастя не вистачає і вчасно це дати. Та думаю, що фахівці б таки мене  критикували за загущеність насаджень.

Нова любов моя  — півонії 

IMG_4959Нова сторінка мого захоплення – це півонії. Із дівчатами з форуму навіть створили недавно Асоціацію півоноводів України. Минулого тижня мене запросили на особливу зустріч з Василем Горобцем – це український селекціонер, співробітник Ботанічного саду ім. Гришка, який вивів близько 50 нових сортів півонії, з них 35 офіційно зареєстровані. Нам показав свою закриту колекцію із 700 сортів (!), провів майстер-клас. Розповів, як зустрічався з однією французькою любителькою півонії, яка має колекцію з двох тисяч сортів!

Завдяки спільноті я для себе по-новому відкрила цю дивовижну квітку. Хоча й маю вже багато сортів, але хочеться ще більше, кращих. На осінь замовила кілька нових, тому частина домашніх кущів поїде на озеленення на роботу, аби звільнити місце.

Мене тішить ще й те, що мої діти в цьому захопленні пішли іще далі. Донька квіти обожнює, має навіть зимовий сад і там квіти ростуть неймовірно розкішні. Особливо любить привозити з різних подорожей живці, вони чудово вкорінюються і виростають в шикарні екзоти. Син всерйоз зацікавився виноградарством іще в шкільні роки, коли побачив виноградник Юрія Шкарупіна.  Крім того давно експериментує і з деревами, в нього приживаються майже всі підщепи. Ось на цій деревині привито ним не менше десяти сортів, тож фрукти їмо тільки зі свого саду і до самого літа, – виносить на гостинець редакції бездоганні як для цієї пори яблука Флоріни.

Валентина БАТРАК

Виставку “Історія надії” можна оглянути з екскурсоводом

15 червня в рамках указу Президента “Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації” в галереї НЦК “Зустріч”

Христос в пустелі (Крамской)

Христос в пустелі (Крамской)

Переяслава-Хмельницького (Київська область) відкрилася виставка репродукцій картин (світових шедеврів) на біблійну тематику. Її організаторами стали міська церква “Оселя благодаті” спільно з християнським служінням Art ministrie. Було представлено 12 полотен таких художників різних часів, як Мікеланджело, Крамськой, Брейгель, Іванов, Рембрандт, Леонардо до Вінчі, Тіціан, Айвазовський та інших.

О 16 год. на відкриття мистецького заходу прийшло не дуже багато людей, хоча були тут і дорослі, і молодь, і діти. Пастор церкви Андрій

Екскурсія по картинах Юрія Караманешти

Екскурсія по картинах Юрія Караманешти

Ліходеєв (38 років) та представник Art ministrie Юрій Караманешта (36 років) поділилися, що як старозаповітні, так і євангельські сюжети займали ключову роль у світовому мистецтві. І, очевидно, що художники, які зуміли настільки сильно їх передати, самі були людьми віруючими, а їх полотна – це “Історія надії” (саме так називається виставка) для багатьох поколінь.

Цікаво, що і саму ідею служіння мистецтвом було запозичено у художників. Як розповів Караманешта, рух, який він представляє, було започатковано ще у 1992 році. Тоді пастор з Донецька Петро Кисляк у Третьяковській галереї в Москві звернув увагу на реформаторську ідею художників-передвижників другої половини 19 ст. Мало того, що ними було започатковано реалістичний напрямок у мистецтві, вони його ще й почали нести в народ. І це був свого роду протест проти тодішніх канонів академічного

Створення Адама (Мікеланджело)

Створення Адама (Мікеланджело)

мистецтва. У “передвижних” виставках нинішніх християнських протестантів особливий наголос зроблено на просвітництві та євангелізації.

– Як бачите, ці картини повноформатні, виготовлені за технологією друку на полотні, – сказав Юрій. – Ідею таких виставок вже запозичило багато церковних громад, фондів. Так що вона розповсюдилася в багатьох країнах колишнього Союзу. Наше служіння з такими виставками вже об’їздило не лише всі великі, а й дуже багато малих міст України. Ось перед приїздом до Переяслава проводили акції з картинами просто на вулиці у Львові та Києві, в останньому випадку це було в рамках фестивалю “Музики та слова”.

Оригінали картин, що у нас зібрані, знаходяться в різних музеях світу. І я їх не пропагую, бо вони вже давно загальновизнані. Те, що я роблю просто проводжу екскурсію по картинах, намагаюся показати людям те, що хотів виразити художник.

Зішестя Ноя з Арарату (Айвазовський)

Зішестя Ноя з Арарату (Айвазовський)

Ця екскурсія стала основною частиною відкриття експозиції. Юрій Караманешта професійно цікаво поєднав певні факти життя художників, історію написання картин, обставини, в яких це відбувалося, з, власне, біблійною історією. А її учасникам теж пропонував висловлювати і свої враження, і припущення, що в тих чи інших деталях намагався показати художник.

Важливою особливістю виставки є те, що вона в усі дні буде супроводжуватися екскурсоводом. Щоправда, оскільки Юрій не місцевий, ними будуть інші люди. Спеціально для роботи цієї виставки таких підготовлено кілька осіб. Триватиме виставка до 22 червня. З екскурсоводом з нею можна познайомитися щодня з 16 до 18 год., у вихідні – з 14 до 16 год. Вхід вільний.

У селі на Київщині відзначили День сусіда

100_4076На Зелені свята на вулиці Христини Цуприк у Сомковій Долині відбулося традиційне відзначання Дня сусіда. Святкували вже третій рік поспіль.

Що дає це свято? Єднання людей, бажання спільно працювати і допомагати один одному, адже сусід – це товариш, порада і, як кажуть в селі, швидка допомога. (більше…)

Чому замість лікарняних листків видають тимчасові довідки?

médecin-de-familleТетяна Омельченко, 35 років, жителька міста: «В кінці травня я захворіла, була десять днів на лікарняному. Коли одужала, замість «Листка тимчасової непрацездатності» мені видали довідку. Бухгалтер сказала, що за цим документом гроші мені ніхто не виплатить. Як бути?» (більше…)

Два пожежні відділення гасили лазню

djcpa6ZOTqk15 червня 2017 року о 17 год. 22 хв. до диспетчера 27-ДПРЧ 6-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області надійшло повідомлення про пожежу приватної лазні розміром 5*8, яка знаходиться в м.Переяслав-Хмельницький по вулиці Героїв Вітчизняної Війни, 8. На ліквідацію пожежі виїхало 2 відділення 27-ДПРЧ 6-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області. Пожежу було локалізовано о 17 год. 50 хв., ліквідовано о 18 год. 15 хв. Пожежею знищено крівля на площі 12 м.кв. Ймовірна причина пожежі перекал печі.


Дизайн: Cliplib