Архив Серпень 3rd, 2017

У липні на Переяславщині дітей називали рідкісними іменами

Мода на рідкісні імена

Мода на рідкісні імена

Як розповіла начальник Переяслав-Хмельницького відділу ДРАЦС Вікторія Литовченко, у липні в місті зареєстровано 30 новонароджених (11 хлопчиків і 19 дівчаток), у районі – 6 діток (2 хлопчики і 4 дівчинки). По двоє немовлят було в Стовп’ягах і Циблях, по одному – у Вовчкові та Пологах-Яненках.

Чим вирізнився минулий місяць, так це різноманітністю рідковживаних імен, якими називали батьки свою малечу. Мадіна, Емілі, Ельміра, Кеті, Аріана, Гліб, Ерік, Амір, Микита – такими іменами поповнилася Переяславщина.

У липні в місті зареєс­трували шлюб 58 пар (рекордна кількість від початку року). Серед наречених були громадянин республіки Вірменія і громадянин Німеччини, які одружилися на українках. У районі зареєстрували п’ять шлюбів (у селах Єрківці, Студеники, Вовчків, Улянівка, Циблі). Найстаршій нареченій було 50 років, наймолодшій – 18. Серед чоловіків цей показник відповідно 64 і 19 років. Максимальна різниця у віці одружених, де чоловік старший за дружину, склала 32 роки.

У відділі ДРАЦСу зареєстрували п’ять актових записів про розірвання шлюбу. Одна жителька міста змінила прізвище.

У місті за минулий місяць померло 30 осіб (18 чоловіків і 12 жінок). У районі пішло з життя 60 людей (27 чоловіків і 33 жінки). Наймолодший вік небіжчика в місті – 27 років, найстаршій померлій було 88 років. У районі відповідно – 16-річний хлопець і 94-річна бабуся.

Підготувала Юлія Строчинська

Шахове літо переяславців багате призами

DSCN1084З нагоди Міжнародного дня шахів ряд любителів цього спорту Переяслава-Хмельницького (Київська область) успішно виступили на різних змаганнях, повідомив тренер з шахів міської ДЮСШ Василь Гречка (43 роки). Так у Києві на відкритій першості столиці та області змагалося і кілька переяславців. Серед них найспішніше виступив Євген Онищенко (16 років, ЗОШ №1). В 11 турах шахового бліцу виборов трете призове місце.

На турнірі, що відбувся у Яготині, Василь Бєлокур (17 років) у семи турах зі швидких шахів став переможцем.

А от один з провідних шахістів міста викладач місцевого педуніверситету Олександр Гордієнко змагався у місті Прилуки, що на Чернігівщині. Тут мірялося силами 15 команд з різних областей. У складі команди з Київщини він виборов трете місце.

В селищі Кирилівка, що на березі Азовського моря, в спеціалізованому шаховому таборі відпочинку літні канікули проводила Христина Самусєва (11 років, ЗОШ № 2). У підмускових змаганнях між учасниками табору вона виборола друге місце.

Як наголосив Василь Гречка, допомогу шахістам у поїздках на двоє змагань надав підприємець Юрій Ходаківський, за що вони йому вдячні. Тренер також сказав, що шахове літо продовжується. Незабаром він та кілька його підопічних мають намір побувати у шаховому таборі відпочинку на Житомирщині, де братимуть участь в різних турнірах.

Кошти використовувались тільки за призначенням. Про виконання районного бюджету за I півріччя 2017 року

У селах району сформовано чотири прийомні сім’ї. Прийомна сім’я Скляренків з Улянівки під час відпочинку у Буках Сквирського району

У селах району сформовано чотири прийомні сім’ї. Прийомна сім’я Скляренків з Улянівки під час відпочинку у Буках Сквирського району

У першому півріччі 2017 року надійшло до загального фонду районного бюджету Переяслав-Хмельницького району, враховуючи міжбюджетні трансферти, 140 млн 133,5 тис. грн.

У загальній сумі доходів власні надходження становили 20 відсотків, і їх одержано 28 млн 108,6 тис. грн при плановому завданні 28 млн 891,5 тис. грн, що становить 97,3 відсотка. У порівнянні з відповідним періодом минулого року власні надходження зросли на 724,1 тис. грн (більше…)

У центральному парку з’явиться нова громадська вбиральня

Проводиться закладання арматури під майбутній фундамент

Проводиться закладання арматури під майбутній фундамент

І ось нарешті сталося. Будівництво нового туалету в центральному парку міста, про потребу в якому вже протягом багатьох років не говорив хіба що лінивий, розпочалося. Нова вбиральня розміщуватиметься неподалік старої. Після її спорудження стару демонтують. Для будівництва вже отримано дозвіл комісії зі збереження культурної спадщини, зібрано інші необхідні документи. Попередня вартість проекту – 750 тис. грн. Зараз його направлено на експертизу до відповідних державних органів, в ході якої суму на будівництво можуть скоригувати. Відповідно до проекту, туалет загальною площею 36,3 квадратних метра буде побудовано з газоблоків, покрівлю матиме з металочерепиці. До нього буде підведено воду, туалет під’єднають до каналізаційної мережі. Крім відділень для чоловіків та жінок в ньому будуть передбачені місця для інвалідів. (більше…)

Чи повернеться до нас Микола Бенардос

001Роздуми на порозі 175-річчя з дня народження великого винахідника родом з України

Його ім’я з’явилося на українському історичному і науковому небосхилах 1980 року. Світ готувався до 100-річчя винайдення електрозварювання, тож і вітчизняний однойменний заклад імені Є.О. Патона мав сказати про наш вагомий внесок у цю справу. Дослідники з’ясували: коріння її глибоко в Україні — Микола Бенардос 1881 року відкрив новий спосіб з’єднання металів і продемонстрував його на виставці в Парижі.

І треба було так скластися, що ініціатором дослідження став науковець-патонівець доктор історичних і кандидат технічних наук Олександр Корнієнко, нащадок Бенардоса. Зібрані ним матеріали свідчать: рід винахідника походить від грека-генерала, якому за подвиги в російсько-турецькій війні пожалували землі в Північній Таврії. Ось там і розрісся рід Бенардосів, розчинений в українстві, зокрема в чорноморському козацтві. У Бенардосівці 1842 року народився майбутній винахідник.

Науковця вперто не визнавали

Хлопець не пішов дорогою діда і батька, а вступив на медичний факультет Київського університету. Не закінчивши навчання, подався у Санкт-Петербург, згодом у Костромську губернію. Там навчався в сільськогосподарській школі. У ньому боролася любов до хліборобства, медицини, малярства (знав М. Пирогова та І. Репіна, батькових друзів) й до експериментів з металами. Врешті перемогли останні, тож М. Бенардос облаштував у селищі Лух лабораторію і досліджував нові способи з’єднання металів. Успіх привів його на технічні виставки в Парижі й інших європейських центрах. Про нього заговорили, визнали пріоритет в електрозварюванні.

На жаль, надто важким видався шлях до визнання в Росії. Доки дійшло до «Привілею на спосіб з’єднання і роз’єднання металів безпосередньо дією електричного струму», довелося все спродати. І маєток біля Кінешми, і лабораторію в Лусі. На це вплинув і спротив місцевого старосвітського поміщицтва, якому не до вподоби був енергійний «хохол» з його новаціями в облаштуванні тамтешнього життя та лікуванні селян. Під їхнім тиском родину М. Бенардоса розорили, а його позбавили дворянського титулу.

Змогу завершити справу надала йому багата знайома з Фастова: передала в його розпорядження будиночок на хуторі Костяші біля Бишева, допомогла обладнати лабораторію. На жаль, через два роки все скінчилось дуже печально. Місцевий люд не сприйняв таємничого мешканця, в якого ночами підозріло світилося. Пішли чутки, що Бенардос алхімік і виплавляє золото. Отож 1900 року селяни спалили будинок, щоб дістатися до того добра.

Винахідник ще певний час займався дослідами в майстернях котельного заводу і депо Фастова. Розробляв дивні проекти, писав про фантастичні технічні можливості людства, стукав у двері всіляких наукових товариств. Але його уперто не визнавали.

Важкохворий після свинцевого отруєння, він потрапив до місцевої лікарні. У вересні 1905 року там і спочив вічним сном, полишивши вітчизні всі проекти й винаходи. Найголовніший з них — електрозварювання, за продаж якого в Парижі йому пропонували великі гроші й славу, від чого категорично відмовився на користь рідної землі. На жаль, співвітчизники про нього забули аж до 1980-го, коли під егідою ЮНЕСКО розгорнулася робота з відзначення 100-річчя електрозварювання.

Тоді увіковічнили, а що зараз?

Саме тоді про М. Бенардоса заговорили на повний голос і в нас, і за кордоном. В Україні запланували заходи на увічнення його пам’яті.

Усі ті клопоти узяв на себе Інститут електрозварювання імені Є. Патона і вже згадуваний О. Корнієнко. Так народився пам’ятник у Фастові (скульптор А. Древецький), відкрили цікавий музей у Переяславі-Хмельницькому, куди О. Корнієнко передав придбані у московської рідні особисті речі науковця і проекти. Чого там тільки нема. М. Бенардос думав про фортифікаційні споруди і військову техніку, про космічні кораблі.

Їздив О. Корнієнко і в Росію. Це дратувало тамтешнє партійне керівництво. «Что ви, хохли, там у сєбя, затєваєтє?» — питали в Корнієнка. На що той відповідав: «Ми робимо те, що й кацапам не зайве зробити». Народжений у Москві, але вже давно патріот України міг так говорити тамтешнім інородцям. Так у Луху стараннями скульптора А. Древецького, архітектора В. Костогляда, інженера О. Корнієнка постав чудовий пам’ятник М. Бенардосу, а в тамтешніх музеях з’явилися матеріали про український період життя винахідника.

Нині, на порозі 175-річчя із дня народження батька електрозварювання, що випадає на 7 серпня, О. Корнієнко більше переймається нинішніми реаліями навколо імені М. Бенардоса.

«Його ще так мало досліджено і донесено до сучасників, — скрушно сказав Олександр Миколайович, коли ми зустрілися в лабораторному корпусі Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона. — Погляньте на ці грубезні теки: це роботи в розвиток його проектів і винаходів.

А їх у Миколи Миколайовича понад 200. Уявляєте: він залишив нащадкам креслення електромагнітної гармати, реберної, зі зміщеним центром ваги та розривної кулі, кулемета-автомата, понтонів, ракет з різними видами пересування і запуску. Росія вже дещо реалізувала з його задумів. Не кажу про згадані кулі, ракетні поїзди, плазмові гармати. А що в нас? А воно ось тут. Із цим добром треба щось робити. А ми не можемо видати бодай однієї роботи.

І це не все. У московської рідні ще зберігається значна частина архіву, до якого і я лише частково добрався. Знаю: там є ще не відомі нам розробки. Але для них це певний заробіток, бо теж нині невесело живеться в Москві. До того архіву підбираються всілякі ділки. Та нащадки винахідника хочуть бачити все те в музеях України, бо дуже дорожать своїми коренями, що міцно переплелися з українством ще в Бенардосівці біля Єлисаветграда, яку чомусь на початку 1950-х перейменували на Мостове. Навіщо? Щоб стерти пам’ять про великого земляка?»

Часто лину згадкою у 1980-ті, коли ентузіазм музейників, науковців і широкої громадськості чимало зробив для піднесення слави нашого земляка. На жаль, на цьому й зупинилися.

Спадок потребує ґрунтовного вивчення

Недавно побував у Переяславі-Хмельницькому, заходив у Музей М. Бенардоса. І відчув там запустіння. Не стало великого подвижника музейної справи Героя України Михайла Сікорського, і в створеному ним музейному містечку повіяло занепадом. Жодним експонатом не поповнилася відтоді експозиція про першовідкривача електрозварювання. Чи не переяславцям варто подумати про повернення архіву з Москви, щоб уся спадщина винахідника була в одних руках, і тутешні музейники могли з гордістю заявляти: це тільки в них.

Не змагаються за те і Кіровоградщина, Херсонщина та Миколаївщина. Були великі плани, які виношували урядовці-гуманітарії, але їх проковтнула безвість. Як і ті гроші, що їх надавала держава на реалізацію задуманого — створення музеїв науки і техніки у кількох містах.

Сумно дивитися й на пошкоджений пам’ятник Миколі Бенардосу у Фастові. Невже в такому стані він залишатиметься й надалі?

Кидаю погляд на фото М. Бенардоса 1875 року, досі широко не знане: Микола в козацькому одязі на імпровізованій сцені з книжкою в руках. Де було це? Шукаю пояснень в О. Корнієнка. Але він теж губиться у здогадах. Хоча трохи відхиляє завісу перед цією загадкою: молодий Микола часто бував у Бенардосівці, де гартувався дух українського козацтва. Добре знав і спілкувався українською мовою, захоплювався старовиною. Тож це могло привести його і на хутір Надія й до аматорського гуртка театралів під орудою І. Карпенка-Карого в Єлисаветграді. Він поривався сюди навіть тоді, коли був заглиблений в експерименти на Костромщині. Адже це фото зроблено за шість років до тріумфу в Парижі. І коли його випхали з Росії, він повернувся в Україну для продовження дослідів. І багато зробив тут, про що ми так мало знаємо. Усе це потребує ґрунтовного вивчення.

Багато роботи і в тих, хто має організувати гідне відзначення 175-річчя з дня народження великого винахідника родом з України, яким варто пишатися.

Микола МАХІНЧУК
для «Урядового кур’єра»

Одесити безкоштовно провели роботи по впорядкуванню міського стадіону

Першу вежу мусили розпиляти

Першу вежу мусили розпиляти

Сьогодні, третього серпня на міському стадіоні ім. Валерія Лобановського розпочались роботи по демонтажу аварійних освітлювальних веж. Директор комунального закладу спортивно-оздоровчого комплексу Володимир Михайловський, 53 роки, розповів:
– Ці вежі встановлені 32 роки тому. Останніми часом ми помітили, що закріплювальні болти, які тримають вежі у вертикальному стані, стали розхитуватись у бетонному фундаменті. Доки не трапилось лиха вежі потрібно демонтувати. Виконком міської ради дав добро на виконання цих робіт.
Роботи виконує одеська корпорація “Союз”. Заступник

Площадку демонтовано

Площадку демонтовано

начальника з будівельно-монтажних робіт Микола Думич розповів, що роботи вони виконують безкоштовно:
– Ми проводимо монтажні роботи на будівництві ТЕЦ і коли міський голова Тарас Костін звернувся до нас із проханням допомогти місту то керівництво пішло на зустріч. Я думаю, що за день ми ці три вежі демонтуємо і акуратно складемо на території стадіону. Одну із веж ми вимушено розпиляли через те, що кран не може ближче до неї під’їхати, і не достатньо вильоту стріли, аби зняти її з постаменту.
Володимир Набок

Валерія Перчука звільнено з посади керівника апарату РДА

DSC_0286_mini14 липня 2017 року звільнено з посади керівника апарату Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Валерія Перчука (38 років) за угодою сторін, відповідно до розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації №132-к. (більше…)

Що ви зараз консервуєте?

ОпитуванняЛіто зиму годує, цього принципу свято дотримуються українці. Ягоди, овочі, фрукти морозять, сушать, консервують. Однак цього сезону не все, на що розраховували господарки, вродило – позначилися різні фактори. Що ж все-таки вдалося покласти до банок переяславкам, розпитували журналісти «Вісника». (більше…)

Складнощі перекладу

untitledСкладнощі перекладу. Сьогодні в усьому світі для перекладу тексту з однієї мови на іншу широко використовують комп’ютерні технології. Інколи трапляються курйози. Ось і нещодавно одна читачка повідомила, що її улюблений серіал «Цвет рябины», що транслюється російською мовою, у програмі телебачення українською називається, на її погляд, не так, як би потрібно. Оскільки ці програми від тих, хто їх складає, отримуємо вже у готовому вигляді, то втручатися у їх зміст не можемо. (більше…)

Знамениту баржу з кавунами на Київщині очікують завтра

      1501734125_62_tnВітчизняні ЗМІ та високопосадовці вже приділили стільки уваги баржі, що везе Дніпром до Києва з Голої пристані 250 тонн (50 фур) херсонських кавунів, що вона стала по-своєму знаменитою. І це не випадково. Ось що написав у зв’язку з цим на своїй сторінці у facebook очільник уряду країни Володимир Гройсман: “Вперше за 14 років херсонські кавуни відправляться в столицю не автошляхами, а річковим транспортом. Це – позитивна новина, яка говорить про те, що річкове сполучення, яке, на жаль, перебуває в занепаді останніми роками, починає відроджуватися.

      Використання річкового транспорту замість автомобільного, по-перше, зменшує завантаженість доріг, а по-друге, здешевлює продукт для кінцевого споживача.

       Ми – країна, яка має значний потенціал у розвитку як пасажирських, так і вантажних перевезень річковим транспортом. Нещодавно я дав доручення Мініфраструктури підготувати стратегію розвитку транспортної галузі України. І розвиток річкового сполучення стане важливою її складовою”.

Повідомлялося також, що перевезення водою значно дешевше, ніж автотранспортом, замість 1 грн. кожен кавун перевозять по 60-65 коп.

З Херсонщини баржа компанії “Нібулон” відправилася 30 липня. А вже завтра, 4 серпня, з ранку її очікують на терміналі цієї компанії у Переяславі-Хмельницькому (Київська область). Тож, цілком можливо, що безпосередньо до слолиці ця баржа не піде. Філія “Переяславська” є найпівнічнішим на Дніпрі терміналом компанії (приблизно за 90 км від Києва). І сьогодні її працівники готуються і до приходу баржі, і до запланованого приїзду у зв’язку з цим високих гостей. Хоч об’єкти філії завжди знаходяться у належному стані, на території наводять марафет: замінюють урни на нові, прапори на флагштоках, що трохи вигоріли на сонці, і таке інше.

Зараз у розпалі жнивна кампанія. Вантажівки із збіжжям постійно прибувають на термінал. Як нам сказали деякі його працівники, везти кавуни з півдня вигідно для компанії. У зворотній напрямок баржу завантажать зерном.

Захід з нагоди Всесвітнього дня боротьби з торгівлею людьми

P1110075З метою консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні 30 липня 2017 року відзначався Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми.

У рамках всеукраїнської інформаційної кампанії щодо цієї нагоди, в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному центрі зайнятості організований інформаційний семінар для безробітних на тему: «Легальна зайнятість», завданнями якого є підвищення обізнаності населення щодо проблеми торгівлі людьми та ризиків нелегального працевлаштування, в тому числі, за кордоном. (більше…)

Житель Переяслава-Хмельницького отруївся грибами

У стаціонарних відділеннях лікарні наразі перебуває 195 хворих, повідомив в.о. заступника головного лікаря Переяслав-Хмельницької ЦРЛ Богдан Єзерський. У пологовому – 8 жінок і п’ять немовлят.

У реанімаційному відділенні – п’ятеро пацієнтів. 74-річну жительку міста ушпиталили туди з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу. У 78-річного переяславця діагностували отруєння неправильно приготовленими грибами. Також у реанімації лікується родина (чоловік, дружина і син), яка отруїлася невідомою речовиною.

За словами Богдана Єзерського, спалаху кишкових інфекцій на Переяславщині немає.

Записала Юлія Строчинська

На Київщині родина потрапили до реанімації через отруєння

За останні чотири дні на службу екстреної допомоги надійшло 88 викликів, з них – 85 екстрені, один невідкладний і два безпідставних, повідомив заступник головного лікаря Переяслав-Хмельницької станції ЕМД Володимир Чирка. До жителів міста медики виїжджали 69 разів, у села району – 19.

2 серпня близько 20 години бригаду екстреної допомоги викликали до жителя міста, якого побив знайомив. У чоловіка діагностували забій грудної клітки. Йому надали медичну допомогу в домашніх умовах. Госпіталізації потерпілий не потребував.

3 серпня о 3.18 на службу “103” надійшов виклик від родини переяславців. 44-річний чоловік, 34-річна дружина і їхній 12-річний син отруїлися невідомою речовиною. Їх ушпиталили до реанімації. Ще одна дитина подружжя, без ознак отруєння, перебуває під наглядом бабусі.

Записала Юлія Строчинська

Ранній хліб майже зібрано, ужинок удвічі менший торішнього

врожай зібрано

врожай зібрано

Цьогорічний урожай ранніх зернових та зернобобових культур на полях Переяславщини в Київській області зібрано майже на 13 тис. га – це 90% загальної площі. Валовий намолот становить 44 тис. тонн, а середня врожайність культур лише 35 ц/га, повідомила начальник відділу агропромислового розвитку РДА Любов Кузькова. Зауважує, що це майже вполовину менше минулорічного ужинку.

Звісно, в деяких господарствах урожайність окремих культур більше порадувала  хліборобів, але на загал це не надто позначилося. Так озима пшениця на полях ФГ “Геркулес” вродила краще – 50 ц/га. Озимого ячменю фермер Володимир Роздобудько зібрав по 40 ц/га, а середній показник у районі – 30 ц/га. Озиме жито визріло найслабше: середня врожайність по району – 20 ц/га, а максимальна 24 ц/га – в ПО АФ “Україна”. Ріпаку середня врожайність становить 35 ц/га, а максимальний урожай показали в СП ТОВ “Нива Перяеславщини” та ФГ “Святослав”  – 51 ц/га. У ПП “Земля Переяславщини” видався гарним горох – 40 ц/га, тоді як середня врожайність по всіх агропідприємствах вийшла лише 25 ц/га.

Із ярими культурами ситуація краща в ПО АФ “Україна” та СГ “Альта”,  СП ТОВ “Нива Перяеславщини”, де мають ячменю понад 50 ц/га, тоді як у районі середній показник 35 ц/га.  Ярої пшениці в ПП “Тріумф” намолотили по 38 ц/га, а середня в районі врожайність становить 30 ц/га.

Інф. “ВП”