Архив Листопад 9th, 2017

На Київщині за зберігання канабісу затримано раніше судимого чоловіка

8 листопада, близько 19-ої години, в с. Лехнівка, Баришевського району, правоохоронці під час проведення профілактичних заходів  по перевірці раніше судимих осіб, у 44-річного місцевого мешканця виявили 100 грам канабісу.

Речовину рослинного походження схожу на наркотичну чоловік зберігав дома                           у політеленовому пакеті. Затриманий пояснив, що зберігав канабіс для власних потреб, без мети збуту.

На місце події для проведення подальшої перевірки поліцейські викликали місцеву слідчо-оперативну групу. Вилучена речовина направлена на експертизу.

УПДКиївськоїобласті

На Київщині за скоєння серії крадіжок затримано двох громадян

Під час проведення профілактичного відпрацювання Баришевські  поліцейські встановили та затримали двох місцевих мешканців: 35 – річного чоловіка та  25 – річну  жінку, які  упродовж тривалого часу в с. Власівка  здійснювали крадіжки з дачних будинків.

Під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання одного із затриманих, поліцейські виявили електроінструменти та інші речі, які імовірно викрадені. Від пояснень господар відмовився.

Згодом, затримані зізналися, що причетні до 8-ми крадіжок  з дачних будинків на території с.Власівка, Баришівського району. Проводяться заходи щодо встановлення місця знаходження інших викрадених речей.

 

УПДКиївськоїобласті

Поліція охорони на Київщині затримала чоловіка за зберігання наркотиків

Бійці поліції охорони Переяслав-Хмельницького міжрайонного відділу продовжують нести службу у посиленому варіанті. Вчора в місті Баришівка по вулиці Богдана Хмельницького працівники поліції охорони затримали 36-річного місцевого мешканця, у якого виявлено наркотичну речовину «амфетамін».

За словами  чоловіка, він знайшов наркотичну сировину просто на вулиці і вирішив залишити собі з метою подальшого вживання.

За фактом незаконного зберігання наркотиків в Баришівському відділенні поліції проводиться перевірка.

 

Управління поліції охорони  в Київській області

 

 

Співачка Вікторія Ляшенко перемогла на конкурсі в Будапешті

Співачка Вікторія Ляшенко здобула перемогу на конкурсі в Будапешті

Співачка Вікторія Ляшенко (18 років), студентка 4 курсу Київського коледжу культури і мистецтв, здобула перше місце на міжнародному фестивалі-конкурсі “Сузір’я Будапешту – юність, натхнення, талант”, який відбувся наприкінці жовтня в столиці Угорщини. Про її успіх розповіла мама Людмила Ляшенко (46 років).

– Хоча Віка зараз навчається в Києві й проживає в Борисполі, на всіх конкурсах її представляють як співачку з Переяслава-Хмельницького, і вона постійно на цьому наголошує, – зазначає Людмила. – Із собою везе сувенірні магніти із символікою Переяслава, і після оголошення результатів дарує їх усім членам журі.

На фестивалі-конкурсі в Будапешті Вікторія виконувала пісні “Вогонь і вода” гурту “Скрябін” і “Bad Romance” американської співачки Леді Ґаґи, які принесли їй перемогу в номінації “вокал”. На приз виконавиця отримала диплом, статуетку фестивалю й велику м’яку іграшку.

За словами Людмили Ляшенко, конкурсанти не тільки змагалися, а й відпочивали.

– За участь у фестивалі ми заплатили 250 євро. У цю суму входять проживання, харчування і відпочинок. Учасники були на оглядовій екскурсії Будапештом, їздили на фабрику, де виготовляють традиційні угорські солодощі – марципани, відвідали знамениті винні погреби. За додаткову плату була вечірня подорож теплоходом по Дунаю. Віка не поїхала і добре зробила, бо деякі вокалісти на прогулянці застудилися і наступного дня їм було важко виступати.

Людмила Ляшенко розповіла і про інші здобутки доньки. У червні Віка брала участь у всеукраїнському фестивалі-конкурсі “Сузір’я моря – сонце, молодість, краса”, що проходив у Одесі, і теж виграла перше місце в категорії “вокал”. Виконувала пісню Джамали “Чому квiти мають очi” і Мадонни “You’ll see”. За перемогу їй вручили диплом, кубок і велику м’яку іграшку – кота. Конкурсанти проживали в готелі “Вікторія”, який розташований у найпопулярнішій курортній зоні – Аркадії. Але для відпочинку на морі був лише один день.

А на початку жовтня Вікторія Ляшенко стала лауреатом першого ступеню на відкритому молодіжному пісенному конкурсі «Фестиваль щастя у Щасливому», який проводився за підтримки Київської облдержадміністрації. Перемогу їй принесла пісня “Мама і тато” Ірини Зінковської. Перше місце переяславська співачка розділила ще з однієї виконавицею, тож і приз – 6 тисяч гривень – їм дали на двох.

До конкурсів Вікторію Ляшенко підготував викладач Олександр Морозов. Це в минулому відомий український співак, який виступав під сценічним ім’ям Олекса Берест.

Юлія Строчинська

На Київщині 17-річна учениця ЦПТО отруїлася ліками

Як повідомив заступник головного лікаря з медичної частини Переяслав-Хмельницької станції ЕМД Володимир Чирка, за останні три дні на службу надійшло 77 викликів, з них 76 – екстрених і один безпідставний. До переяславців медики виїжджали 57 разів, до жителів сіл – 20.

7 листопада близько 20 години бригаду екстреної допомоги викликали до охоронця компанії «Югенергопромтранс», якого покусав собака породи алабай. Відомо, що пес жив у вольєрі на території підприємства. Тварина завдала чоловікові тілесних ушкоджень: рваних ран правої руки, закритих переломів кісток правого передпліччя. Потерпілого ушпиталили в травматологію.

8 листопада о 21.17 на службу «103» надійшов виклик із гуртожитку Переяслав-Хмельницького центру профтехосвіти. Медики надавали допомогу 17-річній учениці закладу, яка отруїлася медикаментами. Дівчину ушпиталили в терапевтичне відділення ЦРЛ.

Керівництво Переяслав-Хмельницької станції ЕМД звертається до жителів міста й району з проханням чітко називати номер телефону, вулицю і номер будинку, куди викликають медиків, пояснювати, як туди краще дістатися. Якщо на будинку немає адресних табличок, виходити на вулицю і зустрічати бригаду екстреної допомоги. Також просять обрізати дерева, які заважають автомобілю під’їхати до двору. 

Записала Юлія Строчинська

У європейців споживацький інтерес до книги: купив, прочитав, викинув. Вони не прикрашають ними інтер’єри

Микола Кравченко показує одну зі своїх улюблених книжок

Доступність до книги – фактор формування серед людей інтересу до читання та культури загалом, вважає співзасновник видавництва «Нора-друк» і голова ГО «Книжковий простір» Микола Кравченко (54 роки). Наприкінці жовтня він відвідав наше місто. З журналістом «Вісника» говорив про ситуацію на вітчизняному книжковому ринку.
Ми зареєстрували своє видавництво 29 лютого 1996 року. На той час, із 95-го, нашими можновладцями був повністю відданий весь український книжковий ринок «сусідам-росіянам». І відтоді поступово вони витіснили з нього наших вітчизняних видавців. Наше видавництво у найкращі часи, після першого Майдану, займало близько 15% цього ринку. Змінити цю ситуацію можна було тільки так само категорично і різко.
У війні є позитивні моменти. Після заборони російського кіно та книг на нашому ринку українські видавці в цьому році змогли зайняти всі позиції на ньому – від технічної, довідкової до масової літератури. На останній «Мистецький арсенал» приїхало 40 нових вітчизняних видавництв. Водночас прибуло інкогніто багато європейських агентів. Вони цікавляться нашими авторами. В той же час динаміка купівлі вітчизняними видавцями прав на переклад і тиражування іноземних книг за останні роки зросла на 500 відсотків. Це такий ривок, якого не зробила жодна європейська країна. Так кажуть колеги з-за кордону. У липні створено Український інститут книги. Все це є позитивними тенденціями вітчизняного ринку.
Водночас у нас майже немає літературних критиків. Я знаю пару імен, про яких би сказав, що вони критики. Більшість пише професійну критику на свій смак, для вузького кола фахівців чи на специфічну тематику видань. А системного літературного аналізу популярного, на широкий загал немає. Людям потрібна інформація, що є нового в літературі, як це оцінюють фахівці, чи варте воно читацької уваги і чому. Людям потрібні орієнтири. Я не знаю газет, де є відділи культури, які б серйозно подавали новини книгожиття. Дещо пише тільки газета «День».
Рекламуємо новинки самі. Через соцмережі, книгарні, виїзні зустрічі з авторами. Та вважаю, що кожен має займатися своєю справою. Письменники – писати, видавці – видавати, промоутери – популяризувати. Так робиться у світі. І там не прийнято видавцю мати «своїх» критиків, платити їм за статті. Бо це буде вже не оціночна, а компліментарна історія. Ми практикуємо таке: новинки як матеріал для роботи розсилаємо безкоштовно тим людям, хто про це пише. Їхня справа, як оцінити книжку, але ми їм за це гроші не платимо. Їм мають платити гонорари ті видання, які їх надрукують. Тому це мають бути цікаві і якісні тексти.
У нас французи купили права на роман Андрія Кокотюхи «Аномальна зона». Вона там вийшла в листопаді минулого року. А перед тим до нас приїжджали їхні журналісти, щоб взяти в Андрія інтерв’ю! Вони готували промоцію нового видання і упродовж місяця після того в місцевій пресі вийшло 40 рецензій! У нас на якісь новинки, причому вагомі, якщо з’являється три рецензії – це вже добре. І то вони в Інтернеті, на тематичних сайтах типу «Буквоїд».
Вхід на Книжкову виставку у Франції коштує 15 євро. І там стоять черги. Це при тому, що ціни на книги по всій країні однакові. Публіка приходить поспілкуватися з авторами, взяти автограф. У нас же на подібні заходи ідуть, щоб купити книгу дешевше – за ціною видавництва. На автогрф-сесії з авторами, які влаштовують великі книгарні як «Є», приходить публіки небагато. Але добре, що це зацікавлена аудиторія. На книжкових ярмарках у Європі дещо інший інтерес і ажіотаж довкола книги. Власне, там інше ставлення до неї як продукту: купив, прочитав, викинув. Книга для них не є окрасою інтер’єрів.
Ми чекаємо новий роман Кокотюхи, який має вийти до кінця року. Всього ми видали п’ять його романів. Чекаємо нової роботи Ірен Роздобудько. І ще ми відомі якраз тим, що відкриваємо нові імена. Коли приходить дебютант, я запитую: ти хочеш бути письменником? Бо це не стільки романтика і статус, як важка і специфічна робота. Так у 2009 році до нас прийшов Макс Кідрук (нині автор 14 книг і лауреат численних літературних премій). Я вже тоді займався у видавництві промоцією. Не з кожним автором вдається працювати так, щоб він насправді захотів і став популярним. Треба знайти ключик, щоб завелася пружинка і вистрелила. Тоді я посадив Макса у машину і повіз на зустріч з читачами у педагогічний університет. Там повний зал дівчат, вони в захопленні, стають в чергу за автографом. Відтоді все пішло. Згодом дав йому почитати Майкла Крайтона. Кажу: він тільки що помер – ніша технотрилерів вільна. Макс за освітою технар і тепер пише в цьому жанрі. Популярний автор.
Між видавцями відбувається боротьба за авторів. І це добре, і тут єдиний аргумент – гонорар, а також промоція. Між тим нашим видавцям тепер катастрофічно не вистачає письменників. Маємо закрити всі читацькі ніші – починаючи від жіночих романів та детективів до спеціальної літератури. У нас нині незаповнена ніша художньої літератури «середньої полиці», тобто не бульварних романів і не того, що називають «високочолою літературою» – потрібна добротна книжка для масового і водночас вдумливого читача. Ще є потреба в перекладних виданнях – європейських і американських бестселерах.
Цього року готову книжку відмовилися друкувати. За всі 20 років роботи це третій інцидент. Книжка була вже здана в друкарню, в неї вкладено купу грошей – тільки за фото на обкладинку заплатили 60 євро. Вирішили, що буде дешевше на цьому етапі розірвати договір з автором. Він «зірка» і вирішив, що може диктувати будь-які свої умови. Перший раз відмовилися тиражувати книгу, бо змінилася кон’юнктура ринку. Нам теж дешевше було списати витрати на її підготовку, але не видавати.
Була історія з Олесем Ульяненком. Після його «Сталінки» і Шевченківської премії (1997 рік) він майже п’ять років ніде не друкувався. Наш головний редактор каже, а це був, мабуть, 2003 рік: сьогодні в нас є два геніальні письменники – Матіос і Ульяненко. Чому ми їх не видаємо? Ну з Матіос нічого не вийшло, а з Олесем зустрілися. Пропоную співпрацю, а він каже, що в нього вже повно нового є. Виявляться, до нього ніхто з видавців доти не звертався! Думали, що шевченківський лауреат, зірка – не доступитися. Редактор наполягає підписувати з ним угоду, а я в шоці: що з ним робити, як просувати? Ця людина замкнена у собі, ні з ким не хоче спілкуватися, виступати. Та до нього всі ставляться з пієтетом. Ми знайшли спосіб знімати стрес коньяком, після чого він роздає автографи, а найняті мною люди поруч розповідають про автора та його книги. Але такий приклад одиничний. У більшості, особливо молодих авторів, «зірка» з’являється після першого успіху, і вони починають говорити як якісь гуру літератури. З цим важко боротися.

Валентина БАТРАК

Із бронхів однорічної дитини медики витягли насінину

231 пацієнт лікується в стаціонарних відділеннях Переяслав-Хмельницької ЦРЛ (Київська область), повідомила заступник головного лікаря Лариса Кузьменчук. У пологовому – 9 жінок і семеро немовлят.

У реанімаційному відділенні продовжує лікуватися 41-річна жителька Студеників, яка хворіє на цукровий діабет і ниркову недостатність.

7 листопада до лікарні потрапила дитина віком рік і вісім місяців зі Стовп’яг, яка поперхнулася насіниною. Стороннє тіло застрягло в бронхах. Того ж дня карета екстреної медичної допомоги доправила малечу в київську клініку торакальної хірургії, де їй успішно надали допомогу.

Записала Юлія Строчинська

Для будинків приватного сектору застосовують вищий коефіцієнт до соціальної норми житла

Чи вплине зростання пенсії на субсидію нинішньої зими? З таким запитанням до «Вісника» вже телефонують переяславці. Їх цікавлять також інші моменти цього процесу, адже уряд запровадив цілий ряд новацій у призначенні та обрахуванні розміру житлової субсидії населенню в 2017 році. Тож за роз’ясненням про ці особливості ми звернулися до фахівців.
Тетяна Мягкова, начальник відділу призначення соціальних допомог управління соцзахисту населення міськради:
– Збільшення пенсії, яке відбулося з 1 жовтня цього року, не позначиться на розмірі субсидії нинішнього опалювального періоду. Для її розрахунку беруться доходи сім’ї за перше півріччя 2017 року. Досі це були доходи за попередній календарний рік. Нова пенсія вплине на субсидію вже на літній та наступний опалювальний періоди. Адже урядовою постановою №609, що набула чинності з 18 серпня ц.р., передбачено врахування доходів за два квартали, що передують місяцю, попередньому до місяця, з якого призначається субсидія.
Окрім зміни періоду зарахування доходів, були зменшені і соціальні норми споживання енергоресурсів – це стало основними чинниками того, що багато сімей на нинішню зиму отримали «нульову субсидію». Проте, на жаль, у нас немає статистики, скільком заявникам субсидія не була призначена.
Водночас в урядовій постанові є окремі моменти, які можна трактувати як зміни на користь населення. Зокрема, ми оновили підхід у нарахуванні субсидії за жовтень та квітень, який залежав від початку та кінця опалювального сезону – з 16 жовтня по 15 квітня. Оскільки раніше у формулі норми бралися половинчасті, то багатьом на ці місяці взагалі не виходила субсидія на опалення. Нині ми нараховуємо її на весь місяць цілком, а потім проводимо перерахунок.
Станом на початок листопада автоматично була нарахована субсидія 7504 сім’ям переяславців, із них 77 цього року звернулися вперше. Автоматичний перерахунок субсидії за однією заявою проводиться упродовж року з моменту її подання. Таким чином допомогу отримали і ті сім’ї, які не мали цієї допомоги влітку, бо вона виходила лише на опалювальний сезон.
Минулого року нарахування субсидії здійснювалося за іншою методикою і з затримкою, тож цю роботу служба завершила лише на кінець грудня і тоді було 7317 її отримувачів.
Що потрібно мати на увазі тим сім’ям, які не отримали субсидію на нинішній опалювальний сезон? Якщо надалі в них зміняться обставини, що впливають на її призначення (розмір доходу, кількість прописаних мешканців у житлі) чи зростуть тарифи на комунальні послуги, які також позначаться на розмірі субсидії, то їм необхідно буде відразу звернутися до управління і подати нову заяву.
Тамара Метельська, головний спеціаліст відділу призначення допомог управління соцзахисту населення РДА, повідомила, що у селах району в минулий опалювальний період субсидією скористалися 7780 сімей. Її автоматично перерахували і нині призначили 7426 сім’ям. З них уперше звернулися за такою допомогою 115 заявників. Письмові повідомлення про призначену субсидію люди отримають у листопаді. Водночас розмір призначеної субсидії користувачі електронних сервісів постачальників комунпослуг можуть побачити у своїх «особистих кабінетах».
Фахівець зазначає, що основною причиною зменшення кількості одержувачів субсидії стало зростання мінімального розміру зарплати, а відтак і сукупного доходу сім’ї. Субсидія ж призначається тим сім’ям, які на комунальні послуги в межах норм споживання витрачають більше 15% свого доходу.
– Залишилася чинною вимога щодо встановлення окремої соціальної норми житла для домогосподарств, що складаються з однієї-двох непрацездатних осіб, але урядовою постановою №300 від 1 травня ц.р. вона збільшена з 48,87 кв. м до 75 кв. м на домогосподарство, – наголошує Тамара Метельська. – Також автоматично збереглася і призначена на комісії минулого року понаднормова площа житла для обчислення субсидії окремим сім’ям.
У нинішньому опалювальному сезоні нові аналогічні заяви на комісію вже подали 44 особи. Рішенням районної комісії за заявами надано також житлову субсидію 42 сім’ям, у складі яких є зареєстровані за адресою особи, але фактично вони там не проживають, а також трьом сім’ям, які в помешканні не зареєстровані, але проживають на підставі договору найму.
Особисто повинні звернутися із відповідною заявою ті сім’ї, які користуються субсидією на тверде паливо та скраплений газ, бо цей вид субсидії автоматично не призначається. Також одержувачі субсидії особисто зобов’язані упродовж місяця повідомити до управління соцзахисту інформацію в разі, якщо змінився склад сім’ї, хтось із її членів зробив покупку на суму понад 50 тис. грн, змінився статус когось із зареєстрованих в помешканні (влаштувався чи звільнився з роботи, вийшов на пенсію). Можливо і таке, що сім’я відмовилася від якогось виду комунальних послуг, наприклад, централізованого опалення. У разі виявлення неправдивості даних буде перерахована і повернута зайве призначена субсидія.
Фахівці зауважують, що при нарахуванні субсидії за новими соціальними нормами до уваги береться також коригуючий коефіцієнт для розрахунку витрат газу та електроенергії, який визначений урядовою постановою для кожного регіону окремо, а також для різного виду житла, залежно від поверховості. Так для 1-2-поверхових будинків у Київській області встановлений коефіцієнт 1,043, а для квартир 3-5 поверху багатоквартирного будинку – 0,76. Тобто для розрахунку субсидії жителям приватного сектору Переяславщини буде враховуватися норма житлової площі не 5 кв. м на одну особу, а 5,215 кв. м. Таким чином розмір призначеної субсидії за однакових умов для сім’ї, що проживає в одноповерховому будинку, буде більшим, ніж сім’ї, яка мешкає в квартирі на п’ятому поверсі.

Валентина БАТРАК

Щоб боротися з надавачами неякісних послуг, необхідно знати свої права

Останнім часом до відділу підприємництва та споживчого ринку виконкому міської ради почастішали звернення з приводу неякісного та недобросовісного ремонту побутової техніки в місцевій майстерні, що знаходиться в підвальному приміщенні колишнього ТОВ «Видавничий дім «Переяслав» (вул. Шкільна, 45).
Майстер береться за роботу, не знаючи своїх зобов’язань перед споживачем та не маючи ні краплі відповідальності за виконаний ремонт. При цьому не забуває виставити рахунок за нібито зроблене. Окрім того, керівник закладу з ремонту побутової техніки не дотримується графіку роботи, розміщеного на дверях приміщення, а також має звичку не відповідати на телефонні дзвінки, особливо від обурених якістю ремонтних робіт споживачів.
Загалом, захист прав споживача – справа складна для громадян через слабку поінформованість їх про свої права. Тож, з метою запобігання неприємних наслідків від неякісно виконаних робіт, споживач має пам’ятати:
ьвідсутність у майстерні інформації для споживачів про суб’єкта господарювання, що надає послуги, має вас насторожити, а відмова надати цю інформацію свідчить про те, що ви ризикуєте зіштовхнутися з марними фінансовими втратами;
ькраще всього звертатися до фірми з позитивними відгуками, послугами якої уже користувалися або ви самі, або ваші знайомі;
ьвимагайте від виконавця робіт (надавача послуг) укладення договору із зазначенням терміну, ціни та інших умов виконання робіт чи надання послуг. Договір може бути як письмовий, так і усний. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншим документом (п. 7 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів»). По закінченню виконаної роботи виконавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи чи надання послуги (ч. 8 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»).
Ніколи не підписуйте договір чи інші розрахункові документи без попереднього ознайомлення з ними. А якщо ви із чимось не згодні або чогось не розумієте, то взагалі не ставте свого підпису: краще зайвий раз перепитати працівників компанії чи звернутися за консультацією до більш обізнаних в цих питаннях людей. Якщо виконавець не може виконати роботу згідно з договором або прострочує виконання, то за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості роботи (ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»). У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право вимагати на свій вибір: 1) безоплатного усунення недоліків у розумний строк, 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи, 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи, 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи, 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору (ч. 3 с. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»). Детальніше про права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) можна дізнатися зі статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом з тим звертаємося до всіх мешканців міста, які постраждали внаслідок неякісно виконаної роботи працівниками закладу «Ремонт побутової техніки» на вул. Шкільна, 45, повідомити про це відділ підприємництва та споживчого ринку виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 29/39, тел. 5-36-91).

Якби цей собака міг балакати…

Один знайомий, який має дачу в селі у приміській зоні, давно займається розведенням породистих собак на продаж. Ні, по неділях на переяславському базарі він не стоїть. Микита Петрович – киянин, активно шукає клієнтів на спеціалізованих сайтах та в деяких столичних клубах собаківництва. Вважається там гарним фахівцем. Проте, коли буває на базарі, завжди зупиняється посеред вулиці Шкільної, де традиційно продають котиків та цуциків. Саме там зустрів його останнього разу.
– Я і в Києві, буває, заходжу на ринки, де продають собачок, і в інших містах, – раптом сказав він, коли ми розговорилися на його улюблену тему, – але такого колориту у цій справі, як на Старокінному ринку в Одесі ніде не зустрічав. Був там минулого літа, коли відпочивав на морі.
Лише уявіть, якийсь чоловік приніс у великій корзині для білизни цуциків. Над ними висить фотографія нібито їхньої мами – німецької вівчарки, у якої всі груди у медалях. Далі такий діалог продавця з покупцями, якого ніде, крім Одеси не почуєш.
– Молодий чоловік, звідки у цієї собаки стільки орденів? – тицяє на фото якась зацікавлена жінка. – Вона що, генерала з’їла?
– Нічого вона не їла. Це – чемпіонка Європи, – відповідає той.
– І родовід гарний?
– Аякже! Я вам більше скажу: якби ця собака вміла говорити, вона б таки не розмовляла ні з вами, ні зі мною.
– Хоч я спочатку зайшов на ринок подивитися на собачок, – продовжував Микита Петрович, – тут просто стояв і спостерігав з боку за цією торгівлею. Тим більше, що далі до неї долучилася ще одна одеситка.
– Не слухайте його, це – аферист, – накинулася вона на продавця. – Я купила у нього сторожового собаку, а він виявися форменим сексуальним маніяком. Кидається на всіх, в тому числі і на кішок.
– А я вас попереджував, що це – така порода. Вона так і називається бордель-тер’єр.
– Бордель мене не цікавить, – знову вступає до розмови перша жінка. – Скільки ви хочете за оце цуценя?
– Триста.
– А половину?
– Половину собачки я не продаю. Мадам, не економте гроші. У вас буде чудовий сторожовий пес!
– Смішний ви чоловік! Якщо я вам віддам таку ціну, цій собаці вже нічого буде охороняти…
– А ви не пробували зі своїми клієнтами спілкуватися у такій манері? – поцікавився я у знайомого.
– У мене не вийде та й не потрібно. Таке почуття гумору можна зустріти лише в Одесі, причому навіть, коли люди займаються нібито зовсім звичною справою: купують чи продають собачок.

Василь Макаренко

На початку опалювального сезону трапляється найбільше пожеж

З настанням холодної пори року багато людей для обігріву використовують пічне опалення. На жаль, через порушення громадянами правил пожежної безпеки при експлуатації печей часто виникають пожежі, люди продовжують гинути, втрачати своє житло і майно. Найбільше пожеж трапляється на початку опалювального сезону, коли після довгої перерви не всі димарі та печі готові до навантаження. Щоб не допустити лиха від пожежі, дотримуйтесь кількох правил:
– не користуйтеся піччю, в якій утворилися тріщини;
– не слід палити груби і печі з незакритою топкою;
– не використовуйте для розпалювання пічок легкозаймисті речовини;
– не залишайте доглядати за пічним опаленням дітей;
– не розміщуйте меблі ближче 1 метра до печі;
– не залишайте поблизу легкозаймисті речі;
– перевірте та очистіть димарі від сажі та залишків горіння;
– підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом 0,7×0,5 м, що розташовується довшим боком уздовж печі.

Олександр Бутенко, головний інспектор районного сектору ДСНС

Капсулу зі зверненням вчителів та учнів Великокаратульської школи відкрили через п’ятдесят років

Велелюдним, багатим на події і при цьому щирим, ніби аж домашнім, видалося святкування минулої суботи у Великій Каратулі ювілею – цієї осені місцевій школі виповнюється 50. У далекому вересні 1967 року було її відкрито, і 402 учні із чотирьох мало пристосованих для належного здобуття знань споруд перейшли на навчання до новенького просторого двоповерхового приміщення.
О 10.30 біля школи зібралося близько п’яти сотень людей – нинішні учні, випускники різних років, теперішні й колишні вчителі та техпрацівники (були запрошені всі, хто будь-коли працював тут). Всі чекали найцікавішого – відкриття ніші в стіні біля вхідних дверей, в якій, це всі знали, містилася капсула, закладена півстоліття тому і яку належало відкрити саме зараз, в листопаді 2017-го.
Та поки що до мікрофона запросили Андрія Сороку, колишнього головного бухгалтера тутешнього колгоспу «Радянська Україна». Андрій Андрійович розповів про історію побудови школи, згадав і про те, як закладалася капсула: як він став одним із учасників цієї події, як про це склали записку і поклали до ніші разом з капсулою (як з’ясувалося пізніше, ця записка гарно збереглася).

У 67-му вони були першокласниками: Микола Хандошко, Михайло Катрич, Іван Середній, Іван Москаленко

Аж ось до роботи покликали Григорія Остапенка та Олександра Жука, учнів першого випускного класу нової школи: саме їм належало зняти пам’ятну табличку на ніші. Вже через пару хвилин вони вийняли з неї сталеву трубку-капсулу, лише в кількох місцях уражену іржею, без зусиль розгвинтили її і витягли вміст – замотані в пергаментний папір фотографії та лист-послання на трьох аркушах пожовклого від часу паперу (фото на 1 стор.). Зачитати його доручили ще одній випускниці 1968 року Ніні Остапенко, адже, що цікаво, саме її рукою він і написаний. Звичайно ж, тепер цей текст можна назвати наївним чи заідеалізованим, але чи варто сміятися над тим, у що свято вірили люди в 60-тих? І все ж коли прозвучали слова з листа: «Дорогі товариші, учні, комсомольці, вчителі 2017 року, дорогі трудівники вільного комуністичного суспільства!» – засміялися всі присутні, навіть Ніна Остапенко. Засміялися всі і з останнього побажання покоління 1967-го: «Ми віримо, що справу, почату вашими предками в жовтневі дні 1917 р., ви продовжите і велична споруда Комунізм осяє людство всього світу».
А поки читалось-сміялось, у школі кипіла напружена робота: фотографії з капсули просканували, вивели на принтері їхні копії і розклеїли на двох заздалегідь підготовлених стендах. Так що присутні і незчулися, як перед ними виставили світлини початку 1967-1968 навчального року: окремі споруди старої школи, перший дзвінок у новій, учні кожного з класів разом з класним керівником чи першим учителем. Інтерес до цих фотознімків був шаленим – до обох стендів вишикувалися неабиякі черги: кожен хотів упізнати там себе, знайти чим більш знайомих облич. Хтось же, бачачи, що до стендів прорватися вдасться нескоро, збирав гурт колишніх однокласників і фотографувався на згадку на сходинках. А хтось вирушав на екскурсію школою: чи то в музей, де на честь ювілею оновили експозиції, чи просто подивитися – як там нині поживає рідний клас?

Послання з 1967-го читає Ніна Остапенко, п’ятдесят років тому вона написала його красивим почерком

А вже через якусь годинку урочистості продовжилися в будинку культури. Широку концертну програму забезпечили виступи і місцевих – юних та дорослих – артистів, і приїжджих: дуету «Два кольори» з Виповзок, гурту «Дівчата» районного будинку культури, вокального ансамблю «Ерідон». Було багато привітань і подарунків. Голова райдержадміністрації Андрій Пряхін, голова районного ради Петро Качкалда та начальник районного відділу освіти Таміла Дубина подарували школі для інтерактивного навчання два телевізори. Вони ж вручили спільну подяку від РДА та райради за високий рівень педагогічної роботи директору школи Віталію Заболотньому. Ноутбук подарував сільський голова Великої Каратулі Олександр Середній. Ще один ноутбук школа отримала від керівника ПП «Строкова-Агро» Володимира Яреми. А Григорій Порало, керівник ПОА «Україна», найнадійніший і найщедріший меценат школи, презентував інтерактивну дошку. Адміністрація звірогосподарства профінансувала концертну програму, а керівництво ще однієї звіроферми – «Вікінг» – забезпечило школу новеньким принтером.
А ще було багато спогадів. Згадували шкільне життя випускники різних років, вчителі-ветерани (до слова, кожному з педагогів, які пішли на пенсію з Великокаратульської школи, від агрофірми «Україна» вручили красиво упаковану вовняну ковдру). Великокаратульську школу недарма називають «кузнею кадрів» для міста – немало педагогів з неї згодом успішно працювали в переяславських закладах освіти. Вони завжди із вдячністю пам’ятають, де розпочинали – так сказала Євгенія Стринадко, колишня голова районної профспілки освітян, яка працювала у Великій Каратулі в 70-х–80-х роках. Запросили на сцену і медалістів різних років. Їх виявилося у залі близько двох десятків.
Були й журливі моменти. На жаль, майже всі педагоги, які відкривали школу 50 років тому, вже померли. Їхні вдячні учні пом’янули їх хвилиною мовчання. А ось слово все ще бадьорій духом Марії Петрівні Остапенко, якій нині 93 роки і яка в 1967 році вела 2-А клас, надали завдяки відеозапису. Марія Петрівна згадала, як на початку своєї педагогічної «кар’єри» зрозуміла, що у кожного учня різні здібності: «Директор пожурив мене, що не всі мої четвертокласники знають таблицю множення. Вирішила з наступним класом не допустити такого. І ось вчимо табличку на «2». Впевнено розповідають всі. Наступного ранку питаю знову – десятеро не знають. Ось я і зробила висновок: у кожного свій рівень можливостей і не варто вимагати від нього того, чого не дала природа. І добре, що зрештою наверху це зрозуміли, і ми перестали залишати учнів на другий рік – хай виходять зі школи з ровесниками, хай ідуть працювати, влаштовуються в житті відповідно до рівня знань».
Звичайно ж, надали слово і нинішньому очільнику шкільного колективу Віталію Заболотньому. Серед іншого він повідомив, що разом з колегами прийняли рішення закласти нову капсулу, але тепер на 25 років. Що в неї покладуть, ще будуть вирішувати, проте там неодмінно буде побажання, щоб Великокаратульська ЗОШ завжди була І-ІІІ ступенів, тобто в ній завжди були всі класи – з першого по одинадцятий. А ще цього дня Віталій Юрійович вручив чотирьом своїм підлеглим подяки за сумлінну працю.
Урочистості тривали дотемна, а для ветеранів школи ще довше, адже в шкільній їдальні для них стараннями адміністрації ПОА «Україна» було накрито святковий стіл. А завершився цей чудовий день привітань і спогадів феєрверком, про який теж потурбувалися в агрофірмі.

Валерій Шкребтієнко
Фото автора

Для працівників культури співала Натаніка

На сцені – Натаніка

У вівторок, 7 листопада, працівники міського відділу культури вітали своїх колег із професійним святом. У районному будинку культури зібрались співаки і музиканти, актори і танцюристи, талановиті художники і майстри народного мистецтва, викладачі шкіл естетичного виховання, керівники гуртків, представники художніх колективів – усі, хто щоденною кропіткою працею зберігає і збагачує українську національну культуру. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять працівників, які уже пішли із життя.
Привітати людей, покликання яких є дарувати людям радість, наповнювати душі світлими почуттями, прийшла заступник міського голови Валентина Губенко. Передаючи вітання від міського голови, вона повідомила, що Тарас Костін у подарунок для всіх працівників культури організував виступ української співачки Натаніки. А також вручила подяки міської ради музичному керівнику художніх колективів НЦК «Зустріч» Василю Заболотному, хореографу НЦК «Зустріч» Данаї Саулко, викладачу ДМШ ім. П. Сениці Ользі Нестерук. Диплом щорічної номінації «Серце альтруїста» вручили директору ТОВ «Автобансервіс» Ігорю Чернявському.
Теплими словами напередодні свого професійного свята (у календарі воно – 9 листопада) працівники культури згадали колективи підприємств та установ, які завжди надають допомогу в організації різних свят та вечорів: виробничого управління житлово-комунального господарства, яке очолює Олександр Слюсар, виробничого управління комунального господарства (керівник Сергій Бут), центру соціальних служб дітей та молоді, НІЕЗ «Переяслав», районного відділу культури, районного будинку культури, а також вручили подяки від міського відділу культури Переяслав-Хмельницькому центру професійно-технічної освіти (директор Микола Лопата), соціально-гуманітарному відділу Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (керівник Андрій Іващенко), рекламній компанії «Фокус Медіа» (засновник Андрій Біліченко), будинку художньої творчості дітей, юнацтва та молоді «Джерело» (директор Ніна Товкун).
Двадцять працівників культури за сумлінну працю, відданість обраній професії, вагомий внесок у розвиток галузі культури та з нагоди професійного свята отримали грамоти від відділу культури і туризму. На завершення всі із задоволенням послухали пісні у виконанні Натаніки.

Інф. «ВП»
Фото Юлії Білоусько

На Київщині гвалтівникові 12-річної можуть дати до 15 років

Прокуратура Київської області скерувала до суду обвинувальний акт стосовно раніше судимого юнака, який у стані алкогольного сп’яніння, згвалтував 12-річну дівчину у лісосмузі.

Повідомила прокуратура Київщини 9 листопада.

Установлено, що 19-річний хлопець, засуджений за вчинення крадіжок, до якого застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання, вчинив новий злочин.

Так, у серпні поточного року, у вечірній час, перебуваючи на вулиці одного із сіл Баришівського району, хлопець зустрів свою 12-річну знайому, та маючи умисел наздійснення насильницького статевого акту для задоволення своїх природніх потреб, під надуманим приводом попросив дівчину провести його до залізничної станції.

У подальшому, знаходячись поблизу залізничної станції, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, зловмисник запропонував малолітній провести її додому, знаючи, що дорога до будинку дівчини проходить через лісосмугу, на що та погодилась, довірившись хлопцю.

Перебуваючи у вказаній лісосмузі злочинець, будучи в стані алкогольного сп’яніння, всупереч волі потерпілої, усвідомлюючи що вона є малолітньою особою, застосувавши фізичну силу, повалив потерпілу на землю та здійснив над нею насильницький статевий акт.

Після цього, гвалтівник допоміг одягнутись потерпілій та словесно залякав її щоб вона нічого не розповідала своїм близьким. Однак, коли дівчина прийшла додому, то одразу зізналась батькам про те, що сталося.

Гвалтівника одразу ж було затримано в порядку ст. 208 КПК України, оголошено про підозру та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За результатами досудового розслідування Баришівським відділом Бориспільської місцевої прокуратури затверджено та скеровано до суду для розгляду по суті обвинувальний акт відносно гвалтівника за ч. 4 ст. 152 (згвалтування малолітньої) КК України.

Санкція статті передбачає покарання від 10 до 15 років позбавлення волі.

На Київщині, щоб викрасти авто, зловмисник викликав таксі

«Підприємливий» молодик ґрунтовно підготувався до викрадення автівки: завчасно проник до салону автомобіля та перевірив наявність протиугінних пристроїв. Після чого викликав службу таксі, пояснивши, що поламалось авто і його на буксирі потрібно відігнати на ремонт.

Повідомила поліція Київщини 8 листопада.

Молодий чоловік зізнався працівниками поліції у скоєнні злочину. Він пояснив, що хотів заробити грошей, а для цього викрав авто, відігнав «на відстій» і мав наміри швидко його продати. 

 За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає штраф від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Наразі зловмисника поміщено до ізолятора тимчасового тримання. Триває слідство. 

Повідомлення про незаконне заволодіння автомобіля «Nissan» надійшло від жителя міста Буча. Заявник також повідомив, що його автівка була припаркована біля під’їзду будинку та тривалий час була в неробочому стані. 

Працівники Ірпінського відділу поліції швидко знайшли викрадене авто. Автомобіль «Nissan» знаходився на одній зі станцій технічного обслуговування у місті Київ. Також невдовзі затримали зловмисника. Ним виявився 22-річний житель міста Буча.

Чи дбаєте ви про власну безпеку?

Злочинність в Україні зростає. Люди дедалі частіше стають жертвами шахраїв та грабіжників. Аби вберегти себе, рідних і майно від небезпеки, жителі міста й району вдаються до різних заходів: встановлюють сигналізації в помешканнях і автомобілях, заводять псів-охоронців, ставлять грати на вікна, носять у сумках індивідуальні засоби захисту, не ходять ввечері поодинці та інше. Про це вони розповіли журналістам «Вісника».

Ольга Степанченко, 59 років, с. Соснова:
– Ми з чоловіком пенсіонери, то навіть коли знаходимось у хаті, замикаємо двері ізсередини. Чоловік – мисливець, то в спеціальному сейфі зберігається рушниця. І якщо вже почнуть ломитися, то на крайній випадок для самооборони доведеться її використати. А ще у дворі є собачка, яка завжди подасть сигнал, що хтось сторонній зайшов до двору. На випадок чого є телефони сільського голови – і мобільний, і стаціонарний. В разі чого будемо кликати підмогу.
Іван Михайленко, 49 років, місто:
– Ну як можна сьогодні говорити, що дбаєш про безпеку? Дбаєш, дбаєш, а приходять злодії й залазять у хату. Он недавно на нашій вулиці пограбували дім. Від злодіїв замків немає. Три роки тому я купив цуценя німецької вівчарки. Зараз це великий пес Гром. Він нікого чужого в двір не пускає, вночі й удень бігає по подвір’ю. На хвіртці табличка, що попереджає про злого собаку. Головне, чому я навчив Грома – не брати їжу від чужих. Недавно біля його будки дружина знайшла шматок м’яса. Не носили ми його на дослідження, проте не виключаю, що воно отруєне. От і бережись після цього.
Микола Чорний, 43 роки, місто:
– Живу на Леваді на першому поверсі багатоповерхівки. Грати на вікнах дісталися від попереднього господаря, на дверях під’їзду – кодовий замок. Оце й усі заходи убезпечення квартири від злодюг. А, ще поставив на дверях другий замок, іншого способу закривання, – не тільки для перестороги, а й на випадок, якщо один вийде із ладу. У своєму «жигулику-сімці» років з десять поставив сигналізацію, але, чесно кажучи, в Переяславі нею не користуюся, тільки коли десь виїжджаю. Коли з гаража повертаюсь велосипедом потемки (він у мене обліплений світловідбивачами), намагаюсь одягатися в щось світле. Знаю по собі, наскільки неприємно автомобілістові, коли зненацька з пітьми перед тобою виринає пішохід чи хтось на велосипеді в чорному.
Аліна Денисюк, 23 роки, с. Циблі:
– У нас маленька донечка, то про її безпеку ми турбуємося передусім. Вона під постійною охороною мами і тата. Звичайно, гуляти з нею вибираємося лише у безпечні місця, де точно знаємо, що їй нічого не буде загрожувати. У домі в нас є малий охоронець – дворняжка Тарзан. Він так голосно гавкає, що напевне можна почути, що прийшов хтось чужий. Та й ніхто в дім без дозволу не зайде, бо маємо подвійні вхідні двері, одні завжди зачинені. За машину також турбуємося – вночі замикаємо в гаражі на кілька замків.
Ганна Міщенко, 67 років, с. Дівички:
– Живемо в центральній частині села. Тут і світло на стовпі горить, і вулиця нормальна. Гарно у нас. Та, оскільки зараз вже темніє рано, а світає пізно, намагаємося у темну пору бути вдома. Ми ж пенсіонери, як потрібно до магазину чи ще куди, то є час сходити по-видному. А коли вже такий випадок, що треба вийти пізно увечері, обов’язково потрібно брати паличку, бо собак на вулиці чимало, ганяють, як лошаки. Хтозна, що в них у голові. Хоч би вже швидше той закон приймали, що зобов’яже людей тримати їх удома.
Віталій Остапенко, 39 років, місто:
– Я працюю таксистом. І для того, щоб почуватися безпечно, особливо в нічний час, придбав електрошокер. На вигляд він як звичайний ліхтарик і не привертає зайвої уваги. На всякий випадок вожу в багажнику биту. Дякувати Богу, нічого для захисту використовувати не доводилося. А в будинку ми давно поставили броньовані двері. Подумуємо про грати на вікна, бо живемо в малолюдному місці, ще й сусіди далеко.

Пам’ятника немає – квіти несуть

7 листопада у Переяславі обідньої пори з’явилися червоні гвоздики біля постаменту, на якому колись стояв пам’ятник Леніну. Демонтували його в центральній частині міста ще у 2014 році, у період найактівнішої фази так званого ленінопаду. А от постамент заввишки до трьох метрів залишився.
Не раз піднімалося питання про знесення і цієї споруди, оскільки від неї можуть відпадати гранітні плити, що є небезпечно. Та поки що вона стоїть. Інколи біля неї з’являються квіти, бо, хоч Компартію давно і заборонили, деякі прихильники «ідеї» ще залишилися. Очевидно, таким чином вони вшанували 100-ліття Жовтневої революції, яку тепер здебільшого називають просто «переворотом». Її річниця відзначалася саме на цьому тижні, і, мабуть, мало хто і згадав, крім кількох пенсіонерів. А колись же здавалося, що… назавжди.

Леонід МІЛЮТІН

Чоловік обікрав офіс

Вчора, близько 12 години, у поліцію Володарки звернулася працівниця одного з місцевих підприємств і повідомила, що із офісного приміщення, де вона працює зникли грошові кошти, у сумі 3521 грн. Також заявниця розповіла, що бачила невідомого чоловіка,який вибігав з офісу і надала його детальний опис. (більше…)

Огляд новин ТРК “Альта” за 8 листопада (ВІДЕО)

Огляд новин ТРК “Альта” за 8 листопада (місто Переяслав, Київська область).